Ухвала суду № 70506266, 13.11.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13405/17

Провадження № 2-з/761/498/2017

У Х В А Л А

13 листопада 2017 року суддя Шевченківський районний суд м. Києва Осаулов А.А., розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказаний позов.

Ухвалою від 19 квітня 2017 року у вказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено до розгляду по суті.

До суду позивачем ОСОБА_2 було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на наявне у Державній службй України з надзвичайних ситуацій житло до набрання законної сили рішення Шевченківського районного суду м. Києва за розглядом цього позову.

В заяві про забезпечення позову зазначено, що Відповідач тривалий час порушує право Позивача на позачергове отримання житла та не бажає дотримуватися наведених у позові приписів чинного законодавства. При цьому, предметом заявленого позову є розгляд вимог Позивача щодо визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно ч.9 ст.395 ЦПК України передбачено, що розгляд питання про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється відповідно до вимог ст.ст.151-153 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

У відповідності з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно із ч. 3 цієї статті забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже питання порушені Позивачем у заяві про забезпечення позову не пов'язані з предметом даного спору. Доказів, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, надано не було. Більш того, доказів існування зареєстрованого права власності на житло (квартиру) в будинку по АДРЕСА_1

На стадії розгляду заяви про забезпечення позову, суд позбавлений можливості встановлювати фактичні обставини справи. Вжиття заходів забезпечення позову зазначеним способом призведе до порушення вимог чинного законодавства, оскільки фактично буде втручанням у внутрішню діяльність органу державної влади під час своїх дискреційних повноважень, та призведе до обмеження можливості користуватися та розпоряджатися державним майном. Так, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірими із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову порушує права та законні інтереси Відповідача та може призвести до незворотних наслідків.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів Позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог останнього щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294, 395 ЦПК України, , суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: Осаулов А.А.