Постанова № 70504655, 16.11.2017, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1558/17

2-а/705/98/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.11.2017 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:

головуючого – судді Коваля А.Б.

при секретарі Остропольській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2, Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправним рішення про накладення штрафу та скасування постанови про накладення штрафу, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про те, що у провадженні старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 перебуває виконавче провадження № 53082230 відкрите 09.12.2016 року на підставі виконавчого листа № 1-358/11 виданого 20.07.2011 року Соснівським районним судом м. Черкаси за наслідками розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження виконавчий лист про знищення речових доказів у справі: 19 988 пляшок горілки, вилучених під час проведення обшуку на складі СПД ФОП ОСОБА_6, які передані на відповідальне зберігання на базу ПП «Нікогда» по вулиці Старицького, 3 м. Умані Черкаської області.

При цьому, як у виконавчому листі № 1-358/11 виданого 20.07.2011 року Соснівським районним судом м. Черкаси, так і у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що боржником є ПП «Нікогда».

31.03.2017 року по пошті він отримав постанову про накладення штрафу від 24.03.2017 року винесену старшим державним виконавцем Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2, у відповідності до якої, за невиконання судового рішення на нього, як на фізичну особу, накладено штраф на користь держави у розмірі 3400,00 грн.

Обгрнутовуючи прийняте рішення старшим державним виконавцем Мельником В.В. у постанові в описовій частині зазначено: «у діях ОСОБА_1 вбачається умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили шляхом приховування інформації щодо місця знаходження майна, яке згідно виконавчого документу передане на відповідальне зберігання на базу ПП «Нікогда» та підлягає знищенню».

У постанові про накладення штрафу зазначено: назва документу – виконавчий лист № 1-358/11 виданий 20.07.2011 року Соснівським районним судом м. Черкаси, боржник – ОСОБА_1.

Вважає постанову про накладення на нього штрафу від 24.03.2017 року незаконною з наступних підстав.

Вважає, що будь-якого відношення до боржника в особі ПП «Нікогда», який зазначений у виконавчому листі № 1-358/11 виданому 20.07.2011 року Соснівським районним судом м. Черкаси та у виконавчому провадженні № 53082230 він, як фізична особа ОСОБА_1, не має.

Будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку, як фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до боржника ПП «Нікогда» також жодного відношення не має.

Більш того, ніколи ним не приймалося на відповідальне зберігання майно у вигляді 19988 пляшок горілки, вилучених під час проведення обшуку на складі СПД ФОП ОСОБА_6.

Вказана обставина підтверджується відсутністю у виконавчому провадженні № 53082230 будь-якого документу про прийняття на відповідальне зберігання ним, як фізичною особою, або як фізичною особою – підприємцем вказаного вище майна.

Натомість, при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження № 53082230 було встановлено, що 19988 пляшок горілки, вилучених під час проведення обшуку на складі СПД ФОП ОСОБА_6 були прийняті на відповідальне зберігання начальником служби безпеки ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод» ОСОБА_7, що підтверджується його розпискою від 28.10.2010 року.

Зі змісту вказаної розписки, отримане на відповідальне зберігання майно зберігалося в гаражі № 4 по вулиці Старицького, 3.

У відповідності до договорів купівлі-продажу від 01.07.2005 року ним були придбані частина нежитлових будівель і споруд, які належали Уманському лікеро-горілчаному заводу, що знаходиться по вулиці Старицького, 3, м. Умані Черкаської області. Серед придбаної частини нежитлових будівель та споруд гараж під номером 4, або інші гаражі відсутні.

Будь-який суб’єкт господарської діяльності під назвою ПП «Нікогда» або база ПП «Нікогда» за вказаною адресою відсутні. Однак за вказаною адресою також розташовані гаражі, які належать ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод».

Таким чином, виконати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси про знищення речових доказів – 19988 пляшок горілки, які передані на відповідальне зберігання на базу ПП «Нікогда» він не міг, оскільки жодного відношення до відповідального зберігання вказаних горілчаних виробів не мав та не має.

Крім того, у матеріалах виконавчого провадження є пояснення ОСОБА_7 на ім’я начальника Уманського МВ ДВС ГТУЮ по Черкаській області ОСОБА_8 від 10.02.2017 року, згідно якого: «… у 2011 році ним було прийнято на зберігання 19 988 пляшок горілки. Через два місяці йому передзвонили та він видав вказану горілку на базу «Даманський». Перед цим горілка зберігалась на базі ОСОБА_1. На цей час де знаходиться горілка не знає».

Приймаючи рішення про накладення на нього штрафу старший державний виконавець Мельник В.В. керувався ст.ст. 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження».

01.02.2017 старшим державним виконавцем Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2, постанову у відповідності до якої за невиконання боржником рішення суду без поважних причин на нього, як на фізичну особу, накладено штраф на користь держави у розмірі 1700,00 грн. На час звернення до суду вказана постанова оскаржена в Уманському міськрайонному суді.

Таким чином, постановою про накладення штрафу від 24.03.2017 року, винесеною старшим державним виконавцем Уманського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 його двічі притягнуто до відповідальності за дії, які він не вчиняв. У відповідності до п. 3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено повторне накладення штрафу.

Крім того, у відповідності до виконавчого листа № 1-358/11 від 20.07.2011 року виконавчий лист було повернуто стягувачу згідно п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції 1999 року на підставі постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 14.04.2015 року. Таким чином виконавче провадження було закінчено.

Однак старший державний виконавець Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 не маючи жодних правових підстав, передбачених ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження», проводить виконавчі дії та вживає заходи примусу у вигляді накладення штрафу у закінченому виконавчому провадженні.

з урахуванням викладеного, вважає, що постанова про накладення штрафу на нього від 24.03.2017 року за невиконання боржником рішення суду на користь держави у розмірі 400,00 грн., винесена старшим державним виконавцем Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 є незаконною.

Просить суд позов задоволити, визнати протиправним та скасувати рішення старшого державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 від 24.03.2017 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 за невиконання судового рішення на користь держави у розмірі 3400,00 грн.

Стягнути з Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд позов задоволити.

Представник позивача адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що відповідачем 24 березня 2017 року було винесено постанову про накладення на його довірителя штрафу у розмірі 3400,00 грн. за невиконання судового рішення. Вважає зазначену постанову безпідставною та такою, що підлягає скасуванню. Його довірителя притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв’язку з невиконанням рішення суду, а саме, у зв’язку з приховуванням 19 988 пляшок горілки, які підлягають знищенню. По-перше, боржником по кримінальному провадженню є ПП «Нікогда», а не позивач по справі – фізична особа ОСОБА_1. Також останнім ніколи не приймалося вищевказане майно на зберігання і він, як фізична особа, немає ніякого відношення до боржника ПП «Нікогда». У виконавчому провадженні відсутній будь-який документ, згідно якого саме ОСОБА_1 дійсно приймав на зберігання майно. У матеріалах справи наявний документ про те, що вилучені 19 988 пляшки горілки, були прийняті на відповідальне зберігання начальником служби безпеки ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод» і у розписці про отримання зазначено адресу зберігання: гараж № 4 по вулиці Старицького в м. Умані Черкаської області, але згідно правовстановлюючих документів будь-який суб’єкт господарської діяльності під назвою ПП «Нікогда» або база ПП «Нікогда» за такою адресою не зареєстрований, що також доказує той факт, що позивач не має ніякого відношення до збереження вказаних горілчаних виробів не мав та не має. Також відповідачем по справі уже виносилася постанова про накладення штрафу на позивача у розмірі 1700,00 грн. з цього ж приводу, яка була скасована судом. За вказаних обставин вважає позов обґрунтованим та просить суд його задоволити.

Відповідач, він же представник відповідача Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає, що постанова про накладення на позивача стягнення за невиконання рішення суду у виді штрафу, є законною та обґрунтованою. Вважає, що позивач все ж таки ухиляється від виконання рішення суду, оскільки йому відомо, що у приміщеннях, належних позивачу зберігаються алкогольні вироби, які згідно рішення суду мають бути знищенні. Також підтримав доводи, наведені у запереченні, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у розгляді справи та вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом достовірно встановлено про те, що згідно постанови старшого державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 від 24.03.2017 року, за невиконання боржником рішення суду без поважних причин накладено на боржника ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 3400,00 гривень. Державним виконавцем було встановлено, що у діях ОСОБА_1 вбачається умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили шляхом приховування інформації щодо місця знаходження майна, яке, згідно виконавчого документу, передане на відповідальне зберігання на базу ПП «Нікогда» та підлягає знищенню. Вищевказана постанова була направлена на адресу боржника 24.03.2017 року вих. № 4067-2 (а.с. 7).

Згідно акту про порушення, складеного 21.03.2017 року старшим державним виконавцем Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2, у ході проведення виконавчих дій зща адресою, вказаною у виконавчому документів, а саме огляду двох нежитлових приміщень з номером 4, які знаходяться на базі ПП «Нікогда» та належать приватному підприємцю ОСОБА_1 речових доказів, які потрібно знищити не виявлено. Під час наступних виходів на базу ОСОБА_1 за адресою: Черкаська область м. Умань вул. Старицького, 3, речових доказів – 19988 пляшок горілки для знищення надавалося, пояснень хто її забрав, куди і на підставі чого ОСОБА_1 не надавалося. Станом на 21.03.2017 року виконавчий лист № 1-358/11 від 20.07.2011 року виданий Соснівським районним судом м. Черкаси про знищення речових доказів, а саме 19988 пляшок горілки є чинним, оскільки у апеляційному порядку не оскаржувалося.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 53082230 від 09.12.2016 року, виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 1-358/11, виданого 20.07.2011 року Соснівським районним судом м. Черкаси, відкрито. Речові докази по справі: 19988 пляшок горілки, вилучені під час проведення обшуку на складі СПД ФОП ОСОБА_6 – які передані на відповідальне зберігання на базу ПП «Нікогда» - знищити.

Згідно договору купівлі-продажу, укладеного 01 липня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3344, посвідченого ОСОБА_10, приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області та витягу № 8060797 від 15.08.2005 року, ОСОБА_1 набув право власності на комплекс, нежитлові будівлі і споруди по вул. Старицького, 3 в м. Умані Черкаської області, а саме будівлі: «З», «К», «Л», «М», «В», «Р», «С», «Т», «Н, н», «П», споруди № 1-5, ХІ. Зазначене також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого Уманським виробничим підрозділом ЧООБТІ 15.08.2005 року, № 8060797.

Згідно розписки начальника служби безпеки ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод» ОСОБА_7, останній отримав на відповідальне зберігання в адміністративному приміщенні Уманської філії СПДФО ОСОБА_6 вилучені горілчані вироби кількістю 19988 пляшок.

Згідно повідомлення ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод» від 14.02.2016 року вих. № 11, на балансі вказаного підприємства знаходяться гаражі площею 226,7 кв.м та 116,6 кв.м за адресою: Черкаська область м. Умань вул. Старицького, 3. Земельна ділянка знаходиться у їх постійному користуванні.

Згідно постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.03.2017 року позов ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2, Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови про накладення штрафу – задоволено. Скасовано постанову старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 від 01.02.2017 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 за невиконання рішення суду без поважних причин у розмірі 1700 гривень 00 копійок та стягнуто з Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 640 гривень 00 копійки. Згідно відмітки у постанові, зазначене рішення вступило в законну силу 23.05.2017 року.

Згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 року постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 березня 2017 року залишено без змін, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог адміністративного позову про скасування постанови Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про накладення штрафу від 01 лютого 2017 року. Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість тверджень апелянта (Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області) щодо правомірності прийнятого виконавцем рішення про накладення штрафу за невиконання рішення.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно п.2 ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 8 КАС України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносин.

Статтею 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого-самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України, суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, у сфері публічно правових відносин з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 162 КАСУ передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може скасувати або визнати нечинними протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Згідно з ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом було встановлено, що речові докази були передані на зберігання були прийняті на відповідальне зберігання начальником служби безпеки ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод» ОСОБА_7, що підтверджується його розпискою від 28.10.2010 року і зі змісту вказаної розписки випливає, що отримане на відповідальне зберігання майно зберігалося в гаражі № 4, по вул. Старицького, 3 в м Умані Черкаської області, а згідно вищевказаних свідоцтва та договору купівлі-продажу, споруда – гараж № 4 не зазначена у власності ОСОБА_1

Таким чином виконати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси про знищення речових доказів – 19 988 пляшок горілки, які передані на відповідальне зберігання на базу ПП «Нікогда» позивач не міг, оскільки жодного відношення до відповідального зберігання вказаних горілчаних виробів не мав.

Уманським міськрайонним судом Черкаської області 16 березня 2017 року було прийнято постанову з цього ж питання і апеляційною інстанцією постанова була залишена в силі. Тобто у судовому порядку питання щодо причетності позивача до зберігання алкогольних напоїв уже вирішувалося.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем надано достатню доказову базу щодо необхідності скасування постанови державного виконавця про стягнення з ОСОБА_1 штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 3400,00 грн. по виконавчому листу № 1-358/11.

Також, на думку суду, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (ч. 1 ст. 94 КАС України), а тому судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 17, 19, 102, 158, 159, 160-163, 181 КАС України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 від 24.03.2017 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 за невиконання судового рішення на користь держави у розмірі 3400,00 грн.

Стягнути з Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 640 гривень 00 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови, У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: А.Б. Коваль