Рішення № 70504043, 22.11.2017, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/148/17

Провадження № 2/571/159/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року. смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі: судді одноособово ОСОБА_1, при секретарі Качановській О.Ф., за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом та стягнення судових витрат, мотивуючи тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 25 лютого 2010 року ОСОБА_3 отримав кредиту розмірі 300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

В порушення умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконав у зв'язку з чим станом на 31 грудня 2016 року має заборгованістьу розмірі 18 166,40 грн., яка складається з наступного: 286,62 грн. - заборгованість за кредитом; 12 891,52 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 3 647,00 грн. заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 841,26 грн. штраф (процентна складова).

Просили стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 18 166,40 грн. та судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не зявився. Згідно клопотання представник позивача ОСОБА_4 просить розглядати справу у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився. Згідно довідки військової частини ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у в/ч пп В 6250, яка залучається до виконання завдань АТО з 21.08.2014 року ( а.с. 40).

Представник відповідача ОСОБА_2 позов вважає необгрунтованим вказуючи на те, що згідно заяви від 25.02.2010 встановлено кредитний ліміт у розмірі 0,00 гривень. Доказів у підтвердження того, що кредитний ліміт встановлювався, позивачем не надано. Крім того, банком надано довідку про умов кредитування та Умови і правила надання банківських послуг. Водночас, вказані умови не містять відомостей про те, що ОСОБА_3 ознайомився з цими умовами. Тому вказані умови не є складовою кредитного договору. Крім того, відповідач є військовослужбовцем та з 2014 року проходить військову службу у ЗС України. Згідно ст.14 п.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» банк не повинен був проводити нарахування процентів, комісії пені за кредитним договором починаючи з моменту оголошення мобілізації, тобто з 17.03.2014 року.

Крім того, згідно розрахунку заборгованості вбачається, що останній платіж за кредитним договором здійснено 22.06.2013 року в сумі 300,00 гривень, до суду позивач звернувся у січня 2017 року. Тому посилаючись на норми статтей 256,257,258,261, 267 ЦК України просить застосувати до позовних вимог позовну давність та відмовити у задоволенні позову за спливом строку позовної давності, про що подав відповідну заяву (а.с.64).

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх в сукупності, приходить до наступного.

Згідно умов укладеного договору №б/н від 25 лютого 2010 року ОСОБА_3 отримав у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну катку зі сплатою відсотків за користування кредитом та погодив, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, щоскладає між ним та банком договір (а.с.7,8,9-14).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦПК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н від 25.02.2010 року, станом на 31.12.2016 року заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» становить 18 166,40 грн., в тому числі: 286,62 грн. - заборгованість за кредитом; 12891,52 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 3647,00 грн. заборгованість за пенею та комісією; 1341,26 грн. - заборгованість по судовим штрафам (а.с.5-9).

Згідно вказаного розрахунку та виписки по основній картці ОСОБА_3 встановлено, що останній платіж по кредиту було здійснено 05.03.2014 року в сумі 203,00 гривень, залишок після проведеної операції складає 691,68 грн. (а.с.5 на звороті , а.с.56).

Представник позивача просив застосувати до позовних вимог позовну давність та відмовити у задоволенні позову за спливом строку позовної давності. Суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності, оскільки останній платіж здійснено 05.03.2014 року, а позов подано до суду 31.01.2017 року.

Згідно п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобовязаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобовязань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Довідкою, посвідченням офіцера підтверджується, що відповідач ОСОБА_3 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, а з 21.08.2014 року залучається до виконання завдань АТО (а.с.40-47).

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Аналогічне зазначено і у статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» було постановлено протягом 45 діб з дня набрання чинності цим Указом оголосити та провести часткову мобілізацію. Відповідно до Указу Президента України №15/2015 від 14.01.2015 року «Про часткову мобілізацію» було постановлено протягом 210 діб з дня набрання чинності цим Указом оголосити та провести часткову мобілізацію у три черги.

Таким чином, в України було оголошено мобілізацію, і тим самим відбулося настання особливого періоду.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що починаючи з березня 2014 року позивач не мав проводити нарахування відповідачу відсотків, комісії та пені за кредитним договором.

Приймаючи до уваги, що після здійснення останнього платежу (05.03.2014) заборгованість за кредитним договором №б/н від 25.02.2010 рокускладала 691,68 грн. (а.с.56), з березня 2014 року відповідач мав право на пільги, визначені згідно п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредиту у розмірі 691,68 грн..

Керуючись ст.ст.526,530,1054 ЦК України, ст.ст.214,215 ЦПК України,суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнутиз ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги,50,рах.№29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 25 лютого 2010 рокув розмірі 691,68 (шістсот девяносто одна гривня 68 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Звільнити відповідача ОСОБА_3 від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рокитнівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо рішення проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя (підпис) Згідно з оригіналом.

Суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської області ОСОБА_1

Повний текст рішення виготовлено 27.11.2017 р.