
Справа № 712/11845/17
Провадження № 2-а/712/811/17
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді – Пересунька Я.В.,
при секретарі – Сагун Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа – державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1, про визнання дій неправомірними та скасування постанови державного виконавця за виконавчим документом № 712/13433/16-а,
в с т а н о в и в:
У вересні 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – ГУ ПФ) звернулось до суду з указаним позовом, просить визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі – ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області) ОСОБА_1 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 7 вересня 2017 року № 54641787 неправомірними та скасувати вказану постанову про відкриття виконавчого провадження.
Позов обґрунтовано тим, що 7 вересня 2017 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області під час примусового виконання постанови № 54344509 від 18 серпня 2017 року про стягнення з ГУ ПФ витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 100 грн винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54641787.
Проаналізувавши постанову № 54344509 від 18 серпня 2017 року, на підставі якої винесено оскаржувану постанову, можна дійти висновку, що витрати виконавчого провадження є в певній мірі незрозумілими, оскільки відсутній конкретний перелік витрат за їх видами, які понесені державним виконавцем в цьому виконавчому провадженні на 100 грн.
Безпідставність цих витрат, на думку позивача, полягає також у відсутності необхідності їх проведення, оскільки рішення, яке стало підставою для відкриття виконавчого провадження, виконано головним управлінням в повному обсязі 21 червня 2017 року, тобто до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та застосування державним виконавцем примусових заходів стягнення.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити із викладених у позовній заяві підстав.
Державний виконавець Лисенко М.А. проти задоволення позову заперечував. Додатково пояснив, що від позивача дійсно було повідомлення про добровільне виконання, але витрати виконавчого провадження все одно має бути стягнуто. Крім того, ГУ ПФ позивалось до них щодо оскарження стягнення витрат виконавчого провадження, але в задоволенні цього позову було відмовлено.
Заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, в тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Судом установлено, що постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Лисенка М.А. від 20 липня 2017 року відкрито виконавче провадження № 54344509 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м.Черкаси у справі № 712/13433/16.
31 липня 2017 року та 1 серпня 2017 року до ВПВР УДВС ГТУЮ в Черкаській області надійшов лист від ГУ ПФ про виконання постанови про відкриття виконавчого провадження.
Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Черкаській області Лисенка М.А. від 4 вересня 2017 року виконавче провадження № 54344509 закінчено у зв’язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.
При цьому постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Черкаській області Лисенка М.А. від 18 серпня 2017 року стягнуто з боржника ГУ ПФ витрати на проведення виконавчих дій – 100 грн.
У зв’язку із стягненням з ГУ ПФ витрат на проведення виконавчих дій – постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Черкаській області Лисенка М.А. від 7 вересня 2017 року відкрито виконавче провадження № 54641787.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За змістом статті 42 Закону 1404-VIII, кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Відповідно до п.2, п.3 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.12р. № 512/5, зареєстрованої в Мін’юсті від 02.04.12р. за №489/20802 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі – Інструкція) фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.
Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року N 554.
Витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.
У разі, якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.
Отже, оскільки доказів сплати позивачем витрат з виконавчого провадження суду надано не було, суд робить висновок проте, що державним виконавцем обґрунтовано відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови державного виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження.
За таких обставин, суд констатує відсутність правових підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення витрат виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 8, 9,11, 17, 94, 99, 128, 159-163, 181 КАС України, ст.ст. 9, 19, 152 Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд
п о с т а н о в и в:
Відмовити в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа – державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1, про визнання дій неправомірними та скасування постанови державного виконавця за виконавчим документом № 712/13433/16-а.
Постанова може бути оскаржена позивачем до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Соснівський районний суд м. Черкаси, із одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Я.В. Пересунько
Судове рішення № 70503971, Соснівський районний суд м. Черкас було прийнято 13.11.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 712/11845/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: