Постанова № 70503306, 20.11.2017, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/1423/17

Номер провадження 2-а/556/162/2017

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 556/1423/17

Номер рядка звіту 90

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2017 р. Володимирецький районний суд Рівненської області в складi:

судді Котик Л.О.

при секретарі судового засідання -Соловей Г.С.

за участю позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання неправомірною відмови та зобов»язання призначити пенсію,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_4 звернулася до Володимирецького районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до Володимирецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання неправомірною відмови та зобов»язання призначити пенсію, в якому просить визнати відмову Володимирецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області у призначенні їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протиправною та зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 27.06.2017 року, тобто з дати звернення до відповідача із заявою. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач при вирішенні питання про зниження їй пенсійного віку не взяв до уваги той факт, що остання станом на 01.01.1993 року в зоні гарантованого добровільного відселення з часу аварії проживала 3 роки 4 місяці 5 днів. Вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії. Згідно довідки Степангородської сільської ради, ОСОБА_1 проживала в с. Степангород, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення з дня народження по 31.08.1989 року і з 17.08.2001 року по даний час, територія якого відноситься до ІІІ категорії радіоактивного забруднення, внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У судовому засіданні ОСОБА_1, представник позивача підтримали заявлені вимоги, пояснили, що 23.09.2015 року позивачці виповнилося 51 рік. Вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, 3 категорії. Станом на 01.01.1993 року в зоні гарантованого добровільного відселення з часу аварії прожила 3 роки 4 місяці 5 днів. Згідно довідки Степангородської сільської ради, ОСОБА_1 проживала в с. Степангород, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення з дня народження по 31.08.1989 року і з 17.08.2001 року по даний час. Таким чином вона має право на призначення пільгової пенсії відповідно до ч.2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Представник відповідача позов не визнала. Пояснила, що відповідно до ч.2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , право на зниження пенсійного віку мають особи, які постійно проживали або постійно працювали у зоні гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше трьох років. Однак позивачкою документально не підтверджено факт постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, період проживання в даній зоні станом на 1.01.1993 р. становить менше трьох років. Відповідно немає підстав для призначення їй пенсії із зниженням пенсйного віку згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав:

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, досягла 51-річного віку, має статус особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи згідно посвідчення категорії 3 серії Б № 210403, виданого Рівненською обласною державною адміністрацією.

Згідно довідки №2983 від 07.08.2017 року, виданої Степангородською сільською радою про періоди проживання у зоні гарантованого добровільного відселення позивачка з дня народження по 31.08.1989 року і з 17.08.2001 року по даний час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, що складає станом на 01.01.1993 року - 3 роки 4 місяці 5 днів.

Відповідно до абз.6 пункту 5 підрозділу 2.1 розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст.. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: зниження пенсійного віку, предсталяється посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на забрудненій території, видана органами місцевого самоврядування.

Згідно ст.11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зоні гарантованого добровільно відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчались у зоні гарантованого добровільно відселення - не менше трьох років.

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991 року, с. Степангород Володимирецького району Рівненської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії Б №210403 (категорія 3). Вказане посвідчення відповідає вимогам абз.3 ст.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до ст.2 даної Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Стаття 46 Конституції України закріпила, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Так, умови призначення пенсії за віком, а саме вік виходу на пенсію, встановлено ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Згідно пункту 2 ч.3 статті 55 зазначеного Закону особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Згідно довідки №2989 від 07.08.2017 року, виданої Степангородською сільською радою про періоди проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зоні гарантованого добровільного відселення з дня народження по 31.08.1989 року і з 17.08.2001 року по даний час, а саме до 01.01.1993 р. остання 3 роки 4 місяці 5 днів прожила в с. Степангород Володимирецького району Рівненської області, яке у відповідності до переліку населених пунктів Рівненської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, згідно постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 року №106 .

В даній справі початкова величина зниження пенсійного віку позивачці відповідно до норм зазначеного Закону становить 3 роки. Таким чином, матеріалами справи підтверджено 3 роки 4 місяці та 5 днів проживання позивачки в зоні гарантованого добровільного відселення. (з дня народження по 31.08.1989 року і з 17.08.2001 року по даний час).

Із досліджених судом письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 проживала на території радіоактивного забруднення як на момент аварії на ЧАЕС, так і в подальшому, в т.ч. станом на 01.01.1993 року прожила в зоні гарнтованого добровільного відселення понад 3 роки.

Подані позивачкою документи не викликають сумнівів щодо її проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, а тому відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на шість років є необґрунтовано, що є підставою для задоволення позову.

Отже, позивачка набула право на отримання пенсії із зниженням пенсійного віку у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , тобто по досягненню 51 року.

Таким чином, оскільки при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивачка досягла віку, визначеного ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд дійшов до висновку щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними і підлягають до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 7,10,11, 71, 160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Володимирецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання неправомірною відмови та зобов»язання призначити пенсію, задовольнити.

Визнати відмову Володимирецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протиправною.

Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити із 27.06.2017р. призначення пенсії за віком ОСОБА_1 на умовах, визначених нормою ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на шіть років, як особі, яка постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення і станом на 1 січня 1993 року прожила у цій зоні не менше трьох років.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя: Котик Л.О.