Рішення № 70500580, 20.11.2017, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1529/17

Єдиний унікальний № 742/3284/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Зарічної Л.А.

секретаря Харченко Л. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», про припинення кредитного договору та зобов»язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Ідея Банк» про припинення кредитного договору та зобов»язання вчинити дії.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 12 травня 2011 року між ним та ПАТ «Плюс Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк» був укладений кредитний договір № 910.77275 про надання кредиту на суму 124116,00 грн на строк 60 місяців терміном до 12.05.2016 року.

Також позивач зазначив, що даний кредит було надано для покупки ним автомобіля марки HYUNDAІ, моделі Еlantra AT GL, 2011 року випуску, номер кузова КМHDT41BBU228787. Для забезпечення даного кредитного договору було укладено договір застави вищевказаного транспортного засобу. Відповідно до п.4 кредитного договору позичальник зобов’язаний отримати кредит і протягом дії Договору сплачувати кредит та проценти у вигляді ануїтетних платежів на рахунок №29092491077275.980 в терміни та сумах, визначених у Графіку щомісячних платежів, що є додатком №1 до Договору. Останній платіж позивачем було сплачено 11.05.2016 року в сумі 2363,00 грн. Після сплати останнього платежу по кредиту, позивачем на телефон відповідача, було здійснено дзвінок з приводу отримання довідки про відсутність заборгованості по кредитному договору та витягу про зняття обтяжень по даному кредитному договору, на що йому було надано інформацію про відсутність заборгованості по кредитному договору, та повідомлено, що у нього існує заборгованість, яка складається: 2473,34 грн. - заборгованість по страхуванню життя, 625,37 грн. страхування КАСКО, а тому в наданні даної довідки йому було відмовлено. Позивачем було сплачено вищевказані кошти, однак відповідач в усній формі відмовив в наданні довідки про відсутність заборгованості по кредитному договору та повністю його виконання.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача – ПАТ «Ідея Банк» в судове засідання повторно не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим, суд на підставі ст. 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача та дослідивши надані докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої – п’ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав і обовязків є договори.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, по кредитному договору банк або інша фінансова установа надає грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит і сплатити відсотки за його користуванням.

Судом встановлено, що 12 травня 2011 року між ПАТ «Плюс Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №910.77275, відповідно до якого, ПАТ «Плюс Банк», надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 124116,00 грн. на строк 60 місяців терміном до 12.05.2016 року.

У відповідності до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

На підставі ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно до вимог ст. 598, 599 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, та зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В той же час, суд приходить до висновку, що зобов'язання не може тривати без кінця.

Так суду, позивачем надано докази виконання ним умов кредитного договору № 910.77275 від 12 травня 2011 року, також, не надано доказів наявності заборгованості за зазначеним кредитним договором.

Як зазначалося вище, кредитним договором № 910.77275 від 12 травня 2011 року встановлений строк виконання зобовязання ОСОБА_1 до 12 травня 2016 року.

Відповідно до ст.. 3 ЗУ «Про заставу», застава має похідний характер від забезпеченого нею зобовязання.

Відповідно до ст. 593 ЦК України та 28 ЗУ «Про заставу», застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобовязання.

В звязку з погашенням кредитної заборгованості у повному обсязі обовязки сторін є виконаними, а зобовязання припиненими.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження, обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Тому, у звязку з виконанням зобовязань належним чином, на обтяжувача ПАТ «Ідея Банк» покладається обовязок припинення обтяження рухомого майна автомобіля марки HYUNDAІ, моделі Еlantra AT GL, 2011 року випуску, номер кузова КМHDT41BBU228787, д.н.з СВ 30 70 АТ, який належить ОСОБА_1 та вилучити відповідний запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

В звязку з наведеним, зобовязання позивача, за кредитним договором є припиненим, також, є припиненими і зобовязання за договором застави, який є похідним від кредитного договору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», про припинення кредитного договору та зобов»язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати припиненими правовідносини за кредитним договором №910.77275 від 12 травня 2011року у зв’язку з їх повним виконанням та зобов’язати Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» надати ОСОБА_1 довідку про зняття заборон та виключення з Єдиного реєстру заборон відчужень об’єктів нерухомого та рухомого майна автомобіля марки HYUNDAІ, моделі Еlantra AT GL, 2011 року випуску, номер кузова КМHDT41BBU228787, д.н.з СВ 30 70 АТ.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який постановив його, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області в загальному порядку на протязі десяти днів.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене сторонами до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів.

Суддя