Рішення № 70499250, 09.11.2017, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/1962/17

Провадження №2/654/1219/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 року Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участі секретаря Бакай В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Гола Пристань цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

Позивач 17.07.2017 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що 24.01.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір б.н., відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Оскільки відповідачка зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, позивач просив стягнути з неї на користь банку заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 12089,60 грн., що складається з наступного : 1528,73 грн. - заборгованість за кредитом; 9508,98 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 551,89 грн. - штраф (процентна складова), а також судові витрати по справі у розмірі 1600,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання, в якому просив суд розглянути справу без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволені.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що отримувала кредит у «ПриватБанк», але повністю розрахувалась, тому просила відмовити у задоволенні позову. Також просила застосувати наслідки спливу строків позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час судового розгляду встановлено, що 24.01.2008 ОСОБА_1 стала клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк», ідентифікувавшись та ознайомившись з умовами та правилами надання банківських послуг, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якої отримала кредитну картку (а.с. 5).

Відповідачу було оформлено кредитну картку «Універсальна», відповідно до тарифів якої відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом.

За умовами та правилами надання банківських послуг клієнт дав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі: надав відповідачеві кредит у розмірі, встановленому договором.

Згідно п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, в обов'язки відповідача входить погашення заборгованості за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.( а.с.7-12).

Відповідно до розрахунку наданого позивачем відповідач порушив умови договору, внаслідок чого утворилась значна заборгованість.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наданий позивачем розрахунок суми позову за кредитним договором сума основного боргу по кредиту станом на 31.05.2017 року складає 12089,60 грн., а саме:

1528,73грн. - заборгованість за кредитом;

9508,98грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

500,00грн. - штраф (фіксована частина);

551,89грн. - штраф (процентна складова).

При вказаних обставинах, суд приходить до висновку, що позивач, як кредитодавець, відповідно до положень ст.1054 ЦК України має право вимагати від ОСОБА_1, як позичальника, повернення частини кредиту, що залишилась, та процентів.

За визначенням статті 549 ЦК України неустойка (штраф, пеня) як вид забезпечення зобов'язання є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Виконання зобов'язання може бути забезпечене неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому договором або законом можуть бути встановленні інші види забезпечення виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки і застосовується до вимог кредитора за основним зобов'язанням. Для забезпечувального зобов'язання, зокрема у вигляді сплати неустойки, застосовується позовна давність в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Останній платіж відповідачем здійснено 14.08.2014, про що свідчить виписка з рахунку.

Отже, банк мав право на звернення до суду з позовом про стягнення штрафів в межах спеціального строку позовної давності одного року (стаття 258 ЦК України) з дня виникнення такого права.

За змістом частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Представник відповідача письмово заявив про застосування позовної давності, а тому враховуючи положення ст.ст. 258, 267 ЦК України позовні вимоги в частині стягнення штрафів задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 623, 1048-1052, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору б/н від 24.01.2008 станом на 31.05.2017 в сумі 11037,71грн., а також суму судового збору в розмірі 1600,00грн., а всього 12637,71грн. (дванадцять тисяч шістсот тридцять сім гривень 71 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Суддя В. М. Сіянко