Рішення № 70498888, 22.11.2017, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3588/17

Провадження № 2/591/2063/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - Клименко А.Я.

при секретарі – Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ», 3-х осіб: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Відділу торгівлі, побуту та захисту прав споживачів Сумської міської ради в особі виконавчого комітету Сумської міської ради

про захист прав споживачів -

встановив:

Позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 10.07.2017 року звернулись до суду з позовом про захист прав споживачів та просили визнати недійсним рішення ПАТ «Сумигаз» від 23 лютого 2017 року щодо визначення мешканцям будинку №10 по вул. Лебединській у місті Суми з 01 лютого 2017 року режиму споживання, за яким фактичний об»єм споживчого (розподіленого/поставленого) природного газу визначається за граничними об»ємами споживання природного газу населенням, згідно Додатку №10 до Кодексу газових систем; зобовязати ТОВ «Сумигаз Збут» здійснити перерахунок спожитого природного газу починаючи з 01 листопада 2016 року із застосуванням норми споживання природного газу за вищевказаний період: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Свої вимоги мотивують тим, що 06.10.2016 року представниками ПАТ «СУМИГАЗ» складено Акт про порушення №04/300. В Акті зазначено: Об»єкт – житловий будинок: адреса - вул. Лебединська, 10 та вул. Лебединська, 12; порушення – відмова споживачів від встановлення лічильника що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора ГРМ. Не допуск представників оператора ГРМ для проведення ремонтних, монтажних робіт; споживачу необхідно – надати безперешкодний доступ до об»єкта системи газопостачання житлового будинку за адресою вул. Лебединська, 10 та вул. Лебединська, 12. Забезпечити представника споживача; інша необхідна інформація та вимоги – фактичний об»єм спожитого природного газу по кожному побутовому споживачу за відповідний попередній місяць буде визначатися за граничними об»ємами споживання природного газу. В зауваженнях споживача вказано, що мешканці будинків по вул. Лебединська, 10 та вул. Лебединська, 12 відмовляються від встановлення загальнобудинкового лічильника газу та вимагають встановити індивідуальні (квартирні) лічильники газу.

Згідно наведеного акту, порушенням є відмова споживачів відповідних будинків від встановлення загальнобудинкового лічильника що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора ГРМ.

24 лютого 2017 року частині мешканців будинку, в тому числі і позивачам, було направлено повідомлення про результати засідання комісії від 23.02.2017 року з розгляду акту від 06 жовтня 2016 року №04/300 за результатами якого прийнято рішення про те, що споживачам побутового газу в будинку №10 по вул. Лебединській в м. Суми, у яких не встановлено індивідуальні лічильники газу, з 01 лютого 2017 року фактичний об»єм спожитого газу визначати за граничними об»ємами споживання природного газу населення, визначеними у Додатку №10 до Кодексу газорозподільних систем» у зв»язку з відмовою споживачів природного газу, мешканців багатоквартирного будинку від встановлення загальнобудинкового лічильника газу за ініціативи та кошти Оператора ГРМ, шляхом не допуску представників Оператора ГРМ до ввідного газопроводу багатоквартирного будинку.

Позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в письмових заявах наданих суду позов підтримали повністю, просили розглядати справу без їх участі.

Представник відповідача ПАТ «Сумигаз» - ОСОБА_5 у судовому засіданні проти позову заперечила повністю, просила відмовити у його задоволенні. Суду пояснила, що з метою виконання норм Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» працівниками підприємства було організовано встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу на будинок №10 по вулиці Лебединській в місті Суми. Фактично встановити загальнобудинковий вузол обліку природного газу не виявилось можливим у зв»язку з відмовою мешканців вищевказаного будинку в доступі до ввідного газопроводу, про що було складено акт про порушення від 06 жовтня 2016 року № 04/300. Посилаючись на абзац 7 пункту 3 глави 4 розділу 9 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року №2494, відповідач вважає, що позивачі допустили порушення, внаслідок чого правомірно вирішено застосувати та нарахувати їм оплату за природний газ з лютого 2017 року в обсягах, установлених в Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем.

Представник відповідача ПАТ «Сумигаз Збут» - ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких пояснив, що відповідно до Кодексу газорозподільних систем визначений оператором ГРМ (ПАТ «Сумигаз») обсяг споживання природного газу по об»єму споживання за відповідний календарний місяць є підставою для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником. Тобто, ТОВ «Сумигаз Збут» на підставі даних Оператора ГРМ про об»єм газу проводиться нарахування споживачу за надану послугу з газопостачання. Таким чином, всі питання щодо обсягу споживання газу споживачами відносяться до компетенції Оператора ГРМ, а тому просить суд в позові відмовити.

3-тя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. Представник в судове засідання не з»явився, надав письмові пояснення.

Представник 3-ї особи: Відділу торгівлі, побуту та захисту прав споживачів Сумської міської ради в особі виконавчого комітету Сумської міської ради - ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги позивачів підтримав в повному обсязі та пояснив суду, що По-перше В абз. 7 п.3 гл. 4 розд. ІХ Кодексу газорозподільних систем зазначено наступне: «Якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу (індивідуальним або загальнобудинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу ХІ цього Кодексу), фактичний об»єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об»ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу.» Тобто, в наведеній нормі мова йде виключно про окремого побутового споживача, а не споживачів багатоквартирного будинку, та лише на період відповідного календарного місяця, коли і був складений акт. А, по-друге, особливості організації обліку газу в багатоквартирних будинках та гуртожитках врегульовано в главі 5 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, пунктами 1 та 2 якої взагалі не передбачається застосування до споживача багатоквартирних будинків граничних обсягів споживання газу.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов»язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 проживають в багатоквартирному житловому будинку №10 по вул. Лебединській у місті Суми, на їх ім»я відкриті особові рахунки. Мешканцями цього будинку природний газ використовується тільки для приготування їжі.

Постачання природного газу мешканцям (споживачам) на території міста Суми здійснює суб»єкт господарювання Публічне акціонерне товариство «Сумигаз».

Починаючи з осені 2016 року працівники постачальника послуг ПАТ «Сумигаз» робили спроби встановити загальнобудинковий вузол обліку газу.

06 жовтня 2016 року представники ПАТ «Сумигаз» склали акт щодо двох будинків по вул. Лебединській, 10 та Лебединській, 12 про встановлення порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: відмова споживачів від встановлення лічильника, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора. Не допуск представників оператора ГРМ для проведення ремонтних монтажних робіт.

В зауваженнях споживача до вищевказаного акту зазначено: «Мешканці будинків по вул. Лебединській, 10 та 12 відмовляються від встановлення загальнобудинкового лічильника газу, але вимагають встановити індивідуальні (квартирні) безкоштовно лічильники газу. Відповідні документи (заява, протокол зборів, підписи мешканців) додані до акту і надіслані в «Сумигаз», НКРЕКП, міському голові.

Суд звертає увагу, що підписи мешканців будинків по вул. Лебединській 10, 12 в м. Суми, в тому числі позивачів, в даному акті - відсутні.

23 лютого 2017 року відбулось засідання постійно діючої комісії ПАТ «Сумигаз» з розгляду актів про порушення, за результатами якого всім мешканцям будинків № 10 та № 12 по вул. Лебединській в м. Суми, як побутовим споживачам, встановлено режим постачання природного газу, за яким фактичний об»єм спожитого природного газу по кожному побутовому споживачу за відповідний попередній місяць визначається за граничними об»ємами споживання природного газу, з тих підстав, що мешканці будинку, відмовились від встановлення загальнобудинкового лічильника газу.

Про рішення комісії мешканців будинку було повідомлено листами від 24 лютого 2017 року.

З огляду на це, починаючи з лютого 2017 року споживачам - мешканцям будинку по вул. Лебединській, 10, 12 в м. Суми, квартири яких не обладнані індивідуальними лічильниками, здійснюється нарахування на одного мешканця квартири за граничними об»ємами споживання 9,8 куб. м. в місяць.

Суд, вирішуючи спір, виходить із наступного:

Відповідно до частини 1статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку: 1) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року; 2) для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.

Ч. 1 ст. 6 цього Закону встановлено, що суб»єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов»язані, зокрема, забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

Наведеними спеціальними законами у сфері регулювання ринку газу обов»язок із встановлення лічильників газу (незалежно від виду - квартирних чи загальнобудинкових) покладений на суб»єктів господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території. При цьому, законом також чітко визначені джерела фінансування робіт з оснащення лічильниками газу (незалежно від виду - квартирних чи загальнобудинкових) населення: кошти суб»єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, кошти відповідного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством.

Отже, законом не передбачено покладення на споживача обов»язку фінансувати витрати зі встановлення лічильника(ків) газу у багатоквартирному будинку, де розташована його квартира, або ж у його квартирі.

Згідно з п. 5 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об»ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належить, зокрема відмова в доступі до об»єкта побутового споживача, який розраховується за нормами споживання, внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу побутовому споживачу.

Кодексом газорозподільних систем (абзац 7 пункту 3 глави 4 розділу 1Х Кодексу) передбачено, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу (індивідуальним або загально будинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5розділу ХІ цього Кодексу), фактичний об»єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об»ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу. Додаток № 10 до Кодексу газорозподільних систем встановлює граничні норми споживання природного газу населенням: 9,8 м.куб. (плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання людино-місяць).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» встановлено норматив використання природного газу 4,4 куб.м. на одну людину у місяць для домогосподарств, де газ використовується тільки для приготування їжі.

Таким чином, для застосування вищевказаної санкції, як визначення фактичного об»єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об»ємами споживання природного газу населенням має бути встановлений факт правопорушення - відмова споживача, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ.

При цьому аналіз змісту положень Кодексу ГРС у їх системному зв»язку із Законом України «Про ринок природного газу», Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» дає підстави обґрунтовано стверджувати, що законодавець під відмовою від встановлення лічильника розуміє відмову від встановлення будь-якого лічильника газу - квартирного чи загальнобудинкового, оскільки метою регулювання ринку газу є саме забезпечення обліку спожитого газу населенням.

Окрім того, як встановлено Кодексом ГРС (абзац 7 пункту 3 глави 4 розділу IX, п.6 глави 3 Розділу ХІ) правопорушення у виді відмови від встановлення лічильника має бути зафіксоване оператором ГРМ згідно визначеної процедури з оформленням відповідного документа певної форми і змісту. Також, в наведеній нормі мова йде виключно про окремого побутового споживача, а не споживачів багатоквартирного будинку, та лише на період відповідного календарного місяця, коли і був складений акт.

Як слідує з матеріалів справи, нарахування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 обсягів спожитого газу за граничними об»ємами споживання природного газу вчинене відповідачем на підставі абзацу 7 пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС, тобто як санкція за порушення правил обліку та споживання природного газу, а саме: відмова від встановлення приладу обліку спожитого газу (лічильника). Не допуск представників оператора ГРМ для проведення ремонтних монтажних робіт.

Однак жодними доказами під час розгляду справи не було підтверджено, що безпосередньо саме позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 чинили перешкоди представникам ПАТ «Сумигаз» у доступі до будинку.

Із особистими заявами про відмову від встановлення приладу обліку спожитого газу (лічильника) позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ «Сумигаз» не зверталися.

Як вбачається з матеріалів справи, окремі мешканці будинку № 10 по вул. Лебединській в м. Суми, серед яких позивачі звертались із колективним зверненням до міського голови м. Суми та ПАТ «Сумигаз» про встановлення їм квартирного лічильника газу.

Колективне звернення, копії якого надала сторона відповідача, містять в собі незгоду у встановленні загальнобудинкового лічильнику та прохання встановити індивідуальні лічильники обліку газу.

З приводу вказаної колективної заяви позивачі, які з»являлися в попередні судові засідання пояснили, що їм пояснили, що вони підписують заяву про безкоштовне встановлення квартирних лічильників, а не про відмову від встановлення лічильників.

Таким чином, суд враховує, що будь-яких належних доказів протидії позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 у встановленні загальнобудинкового приладу обліку газу, суду у ході розгляду справи не надано.

Суд також приймає до уваги ту обставину, що акти про порушення складені не відносно якогось окремого конкретно визначеного споживача, а стосовно об»єкту: житлових будинків № 10 та 12 по вул. Лебединській в м. Суми, тобто акт не містить відомостей про вчинення порушення конкретною особою, а відповідно і прийняття відповідачем рішення про відповідальність конкретної особи на підставі цього акту суд вважає неправомірним.

Тому, суд вважає обґрунтованими вимоги в частині визнання недійсним рішення ПАТ «Сумигаз» від 23 лютого 2016 року в частині визначення позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 з 01 лютого 2017 року режиму споживання, за яким фактичний об»єм спожитого природного газу визначається за граничними об»ємами споживання природного газу населенню згідно Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем.

Крім того, оскільки дане рішення суд визнає недійсним, то є обґрунтованими вимоги позивачів про здійснення перерахунку об»ємів природного газу по квартирам № 25, 24, 47, 16 в будинку № 10 по вул. Лебединській в місті Суми за період з лютого 2017 року по листопад 2017 року за нормою споживання в місяць на одну особу визначеною Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників".

Оскільки обсяги споживання природного газу по об»єму споживання за відповідний календарний місяць визначається оператором ГРМ (ПАТ «Сумигаз»), і лише на підставі даних Оператора ГРМ про об»єм газу підприємство ТОВ «Сумигаз збут» проводить нарахування споживачам за надану послугу з газопостачання, то суд вважає необхідним зобов»язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» провести відповідний перерахунок.

У зв»язку з частковим задоволенням позову та звільненням позивача від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1280 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», п. 3 глави 4 розділу ІХ, п. 5 глави 2 розділу ХІ, п. 6 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, ст.16 ЦК, ст. ст. 1, 10, 14, 57-61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут», третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання недійсним рішення ПАТ «Сумигаз», про визнання права на споживання природного газу за діючими нормами; про зобовязання здійснити перерахунок спожитого природного газу - задоволити частково.

Визнати недійсним рішення Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» від 23 лютого 2017 року в частині визначення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 з 01 лютого 2017 року режиму споживання, за яким фактичний об»єм спожитого природного газу визначається за граничними об»ємами споживання природного газу населенню згідно Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем.

Зобов»язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», здійснити перерахунок об»ємів природного газу споживачам: ОСОБА_1, адреса: м. Суми, вул. Лебединська, буд.№10, кв.№ 25, ОСОБА_2, адреса: м. Суми, вул. Лебединська, буд.№10, кв.№ 47, ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_1, ОСОБА_8, адреса: АДРЕСА_2, за період з лютого 2017 року по листопад 2017 року за нормою споживання в місяць на одну особу визначеною Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників".

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» на користь держави 1280 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27 листопада 2017 року.

СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО