Рішення № 70498815, 27.11.2017, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2206/15-ц

Провадження № 2/591/514/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

з участю секретаря Кальченко М.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Сумській області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Сумській області, в ході розгляду позовні вимоги уточнив, та уточнені вимоги мотивував тим, що відповідно до повідомлення про профзахворювання (форма П-3) за №386 від 14.10.2009 року НДІ ГП та ПЗ ХНМУ, а також акту розслідування хронічного профзахворювання (форма П-4) №90, затвердженого головним державним санітарним лікарем м. Суми 14.01.2010 року, йому 14.10.2009 року встановлені професійні захворювання. За наслідками обстеження, спеціалізована МСЕК 23.10.2010 року первинно визначила позивачу ступінь втрати професійної працездатності у 65% та 3-тю групу інвалідності внаслідок профзахворювання.

На підставі цих документів, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення страхових виплат у звязку з профзахворюваннями, однак постановою відповідача від 15.03.2010 року, позивачу припинені страхові виплати з 05.11.2009 року з посиланням на п. 3) ч. 1 ст. 38 Закону України « Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » №1105-XIV від 23.09.1999 року (в редакції, що була чинною на дату винесення постанови; далі - Закон №1105-XIV). ПОзвиач вказує, що відповідач не сплачує йому щомісячну страхову виплату у розмірі 15% втраченого заробітку у зв'язку з професійним захворюванням - «Хронічна рецедивуюча попереково-крижова радікулопатія з правостороннім кореневим синдромом L5-S1, спонділоартроз в сегменті L3-L4-L5 функціональна нестабільність на рівні L5-S1, стеноз позвоночного каналу L4-L5-S1 з вираженим м'язево-тонічним і алогічним синдромами і стійкими порушеннями опорно-кінетичної функції позвоночника і нижніх кінцівок. Захворювання професійне (від фізичного перенапруження, перебування у вимушеній робочій позі і частих наклонів; далі - спірний діагноз)». Просив суд визнати незаконною зазначену бездіяльність відповідача, стягнути з останнього на свою користь страхову виплату втраченого заробітку за період з 23.02.2010 року по 31.05.2015 року, в розмірі 34841 грн.09 коп.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02 липня 2015 року 2015 року, яке було залишено в силі ухвалою апеляційного суду Сумської області від 13 серпня 2015 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказані рішення та ухвалу було скасовано. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, як суд першої інстанції, так і апеляційний, перевіряючи судове рішення, не врахували та не звернули увагу на надання недостовірної інформації Сумською міською СЕС до НДІ ГП та ПЗ ХНМУ щодо умов праці ОСОБА_3, отриманої від інших осіб та оформленої у вигляді особливої думки голови комісії охорони праці профкому ПАТ «СНВО ім.. ОСОБА_4» до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав,просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити.

Третя особа про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, представника в судове засідання не направила, заперечень не надала.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми в жовтні 2009 року отримало повідомленняпропрофесійне захворювання за формою П-3, видане Науково-дослідним інститутом гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного університету відносно ОСОБА_3 (а.с.9).

В повідомленні вказано основний діагноз, встановлений ОСОБА_3: « ХОЗЛ ІІ ст. токсичної етиології у фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень I ст. ЛН ІІ ст. Захворювання професійне. Нейросенсорна туговухість зі значним ступенем зниження слуху ( ІV ст. ) професійного характеру. Хронічна рецедивуюча попереково-крижова радікулопатія з правостороннім кореневим синдромом L5-S1, спонділоартроз в сегменті L3-L4-L5 функціональна нестабільність на рівні L5-S1, стеноз позвоночного каналу L4-L5-S1 з вираженим м'язово-тонічним і алогічним синдромами і стійкими порушеннями опорно-кінетичної функції хребта і нижніх кінцівок. Захворювання професійне (від фізичного перенапруження, перебування у вимушеній робочій позі і частих наклонів).

Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року за №1112, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що повідомлення за формою П-3 є підставою для проведення розслідування випадку професійного захворювання.

На підставі вказаного повідомлення, ПАТ «Сумське НПО ім.Фрунзе» проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання ОСОБА_3, за результатами якого складено Акт № 90 розслідування за формою П-4 від 05.11.2009 року, який затверджено головним державним санітарним лікарем м. Суми ( а.с. 10).

Постановою відповідача від 15.03.2010 року позивачу припинені страхові виплати з 05.11.2009 року з посиланням на п. 3) ч. 1 ст. 38 Закону №1105-XIV (страхові виплати і надання соціальних послуг може бути припинено, якщо зясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості (а.с. 14 ).

У звязку з цим, позивач звертався до суду за захистом свого порушеного права.

Статтями 17 та 44 Закону №1105-XIV (в нині чинній редакції), передбачено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування вирішуються в судовому порядку.

Між сторонами вбачається спір з приводу права позивача на отримання страхових виплат по спірному діагнозу.

Відповідно до положень Закону №1105-XIV, Порядків розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджених як постановами Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року за №1112 та від 30 листопада 2011 року за №1232, можна зробити висновок, що повідомлення за формою П-3є підставою для складання акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, який, у свою чергу, є фіксацією розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання та підставою для розгляду Фондом питання про виплату чи відмову у виплаті страхових виплат.

Тобто, у разі виникнення спору про право на отримання страхових виплат вказані форми є доказами, які повинні досліджуватися та оцінюватися судом відповідно до вимог статті 212 ЦПК України.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 30.05.2012 року по адміністративній справі №2-а-6/12 провадження № 2-а/1805/6/2012, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_3 до відділення Фонду задоволено частково, зобовязано призначити та виплатитина користь позивача страхові виплати, проте без урахування спірного діагнозу (а.с. 42-45).

При цьому суд у вказаній постанові зазначив, що НДІ ГП та ПЗ ХНМУ, внаслідок отримання від Сумською міською СЕС недостовірної інформації щодо умов праці ОСОБА_5, склав повідомлення за формою П-3 про звязок захворювання позивача по спірному діагнозу з умовами праці у ПАТ.

Сумська міська СЕС, а також НДІ ГП та ПЗ ХНМУ у вказаній справі участі не брали та можливості висловити свою позицію не мали.

Із матеріалів адміністративної справи та з тексту судового рішення в даній справі не вбачається, як чином особлива думка голови комісії охорони праці профкому «Сумське НПО ім.Фрунзе» до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці вплинула на прийняття необґрунтованого рішення НДІ ГП та ПЗ ХНМУ (повідомлення за формою П-3) про звязок спірного захворювання ОСОБА_3 з його умовами праці у ПАТ «Сумське НПО ім.Фрунзе».

Отже, ці обставини при розгляді адміністративної справи №2-а-6/12 провадження№2-а/1805/6/2012 не перевірялися та не є безперечно встановленими.

Між тим, в рамках цивільної справи №1806/2-2374/2011 Ковпаківського районного суду м. Суми за позовом відділення до Харківського національного медичногоуніверситету в інтересах Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань, Сумської міської санітарно-епідеміологічної станції, ПАТ «Сумське НПО ім.Фрунзе» , третя особа: ОСОБА_3, про скасування повідомлення за формою П-3 та акту за формою П-4, спеціалізований лікувально-профілактичний заклад брав участь у справі в якості відповідача та надав мотивовані заперечення проти позову.

Зокрема, даний відповідач вказав, що ОСОБА_3 прибув на обстеження за направленням профпатолога м. Суми. Спеціалістами інституту було вивчено отриману документацію з місця проживання, проведено клініко-інструментальне обстеження, хворий був оглянутий вузькими спеціалістами в клініці.

14.10.2009 р. лікарсько-експертною комісією складено соціально-клінічний висновок, в якому встановлено діагноз: « ХОЗЛ ІІ ст. токсичної етиології у фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень I ст. ЛН ІІ ст. Захворювання професійне. Нейросенсорна туговухість зі значним ступенем зниження слуху ( ІV ст. ) професійного характеру. Хронічна рецедивуюча попереково-крижова радікулопатія з правостороннім кореневим синдромом L5-S1, спонділоартроз в сегменті L3-L4-L5 функціональна нестабільність на рівні L5-S1, стеноз позвоночного каналу L4-L5-S1 з вираженим м'язево-тонічним і алогічним синдромами і стійкими порушеннями опорно-кінетичної функції позвоночника і нижніх кінцівок. Захворювання професійне (від фізичного перенапруження, перебування у вимушеній робочій позі і частих наклонів).

Відповідач НДІ ГП та ПЗ ХНМУ зазначав також, що спеціалістами даного закладу були враховані умови праці ОСОБА_3, вивчалася санітарно-гігієнічна характеристика умов праці №2999 від 10.09.2009 р., про яку згадує Фонд. Враховуючи професію, стаж роботи позивача у несприятливих виробничих умовах (електрозварювальником ручної зварки близько 36 років), анамнез захворювання, скарги, неврологічний та вертебрологічний статус, додаткові методи обстеження, висновок Інституту патології хребта та суглобів ім. Сітенка АМН України, хворий був направлений на ЛЕК.

Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці була складена з участю робочого органу виконавчої дирекції ФСС. В даному випадку, шкідливі виробничі фактори, хоча і знаходилися в межах гранично-допустимих розмірів, однак при умові тривалого стажу роботи позивача, ці фактори сприяли розвитку професійного захворювання (працівник фізично перенапружувався, працював у незручних позах, часто наклонювався).

З огляду на викладене, НДІ ГП та ПЗ ХНМУ не погоджувався з доводами відділення Фонду про те, що спірний діагноз не повязаний з умовами праці. Зазначав також, що у спеціалістів спеціалізованого закладу не виникало сумнівів щодо цього спірного діагнозу та він може бути спростованим лише у один спосіб - спеціалістами Інституту медицини праці АМН України (м. Київ), що передбачено відповідними нормами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року за №1112.

Що стосується відкликання у листопаді 2009 року ( тобто вже після закінчення огляду ОСОБА_3В.) Сумською міською СЕС особливої думки голови комісії охорони праці профкому ПАТ до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, лікувальний заклад зазначив, що законодавчо можливість такого відкликання не передбачено. Окрім того, окрема думку входить до санітарно-гігієнічної характеристики як її невідємна частина, яка складена з участю виконавчої дирекції ФСС (матеріалі справи №1806/2-2374/2011 а.с. 24-28).

Таким чином, спеціалізований лікувально-профілактичний заклад керувався наданими стосовно ОСОБА_3 документами законодавчо встановленого зразка та результатами обстежень хворого, а не особливою думкою голови комісії охорони праці профкому ПАТ до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці позивача.

З оглянутої в судовому засіданні та долученої до матеріалів справи Особливої думки до Акту голови комісії охорони праці та ТБ профкому ПАТ ОСОБА_6 (а.с.164), суд не вбачає жодних висновків, які б дали підстави вважати, що складений Сумською СЕС Акт санітарно-гігієнічного огляду обєкту в цеху №8 було складено з порушеннями чи в ньому мається недостовірна інформація щодо санітарно-гігієнічної характеристики та умов праці ОСОБА_3

Також суд не вбачає, що вказана Особлива думка до Акту могла б призвести до необґрунтованого прийняття Інститутом рішення повідомлення (за формою П-3) про звязок захворювання ОСОБА_3 з його умовами праці у ПАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе» на підставі якого було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою п-4.

Листом від 24.11.2009 року НДІ ГП та ПЗ ХНМУ повідомило СЕС про те, що позивача можливо повторно обстежити в цьому медичному закладі.

Судом встановлено, що з 08.02.2016 року по 29.02.2016 року ОСОБА_3 в черговий раз проходив періодичне планове обстеження в НДІ ГП та ПЗ ХНМУ (Науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного університету) (а.с.220).

З виписки з медичної карти стаціонарного хворого вбачається, що основний діагноз по професійному захворюванню ОСОБА_3 підтвердився і сумнівів не викликає (а.с.220).

Суд зазначає, що відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутнідокази, які б свідчили про те, що починаючи з 14.10.2009 р. (дати складання лікарсько-експертною комісією соціально-клінічного висновку стосовно позивача) виникли нові обставини: НДІ ГП та ПЗ ХНМУ або інший спеціалізований медичний заклад повторно розглядали справу позивача; уточнювалася санітарно-гігієнічна характеристика умов праці та/або був спростований у належний спосіб спірний діагноз.

Окрім того, судом встановлено також, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.11.2014 року по справі №592/10198/14-ц провадження №2/592/2387/14, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе» про відшкодування моральної шкоди було задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе» на користь позивача 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

При вирішенні спору суд виходить з того, що позивач, під час роботи в ПАТ отримав ряд професійних захворювань, в т.ч. і по спірному діагнозу, який в подальшому підтверджений, позивач втратив65% професійної працездатності. Відповідач (на той час відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми) брав участь у справі №592/10198/14-ц провадження №2/592/2387/14 у якості третьої особи, рішення суду не оскаржував, тобто з ним погодився.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право ОСОБА_3 порушене та підлягає захисту, а тому необхідно задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Сумській області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення коштів задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Сумській області щодо невиплати ОСОБА_3 щомісячної грошової суми у звязку з втратою ним 15% працездатності

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Сумській області на користь ОСОБА_3 щомісячну грошову суму в звязку з втратою ним 15% працездатності з урахування перерахованих сум щомісячної грошової суми за період з 23.03.2010 року по 31.05.2015 року в сумі 34841,09 грн.

Судовий збір віднести за рахунок Державного бюджету.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні під час проголошення рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення суду складено у пятиденний строк з дня закінчення розгляду справи.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова