Ухвала суду № 70498581, 23.11.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/43/17

Номер справи місцевого суду: 1519/2-5599/11

Головуючий у першій інстанції Роїк Д. Я.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючої - Гірняк Л.А.

суддів: Цюри Т.В., Кононенко Н.А.

при секретарі: Лопотан В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.04.2014 року у цивільній справі за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Комунального підприємства "ЖКС "Хмельницький" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2009 року заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі КП ЖКС «Хмельницький» звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси, з позовом, який вподальшому уточнив, до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 19643 гривні 11 копійок. Свій позов позивач обґрунтовував тим, що будинок АДРЕСА_1 належить до житлового фонду місцевих Рад та значиться на балансі КП ЖКС «Хмельницький». Квартира № 3 є ізольованою, загальною площею 187,80 кв.м., має комунальні зручності: газ, водопровід, каналізація. Власницею даної квартири є ОСОБА_2. У квартирі зареєстровані ще дві особи, в тому числі відповідачка - ОСОБА_3, та неповнолітній син ОСОБА_2 - ОСОБА_4. За час проживання в даній квартирі відповідачі в порушення вимог ст. 162 ЖК УРСР, не вносять плату на утримання будинку та прибудинкової території, за надані комунальні послуги, у зв"язку з чим, заборгованість згідно виписки з особового рахунку НОМЕР_1 складає 01.12.2013р. 19643,11 гривень, яку в добровільному порядку ОСОБА_2, ОСОБА_3 сплачувати відмовляються.

Викладені обставини стали підставою звернення до суду.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29.04.2014 року позовні вимоги заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Комунального підприємства "ЖКС "Хмельницький" задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь КП ЖКС „Хмельницький" суму заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 19643, 11 грн. Вирішено питання стосовно судового збору.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.04.2014 року та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання сторони не зявились,про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином відповідно до акту від 17.11.2017 року відповідно до котрого вони відмовились від отримання судових повісток.

В силу ст.305 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Комунального підприємства "ЖКС "Хмельницький", суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача перед КП "ЖКС "Хмельницький" існує борг, пов"язаний з утриманням будинку та прибудинкової території, тому є усі підстави для стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем послуги.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та заснований на законі, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» утворене на підставі рішення Одеської міської ради №888-24 від 27.12.2002 року.

Відповідно до Статуту, затвердженого рішенням Одеської міської Ради № 4173 - V від 09.04.2009 р., КП ЖКС «Хмельницький» є комунальним підприємством, яке здійснює технічну експлуатацію житлового фонду комунальної власності Одеської територіальної громади.

Рішенням Одеської міської ради № 4173-5 від 09.04.2009 року статут КП «ЖКС «Хмельницький» було викладено у новій редакції.

Частиною 2 статуту КП ЖКС «Хмельницький» визначено мету та предмет діяльності підприємства. Так, предметом діяльності Підприємства є організаційне забезпечення поточного утримання, ремонту та благоустрою житлового фонду, нежитлових споруд, їх інженерного обладнання та прилеглих територій, організація надання різного виду послуг, повязаних з експлуатацією, утриманням та ремонтом житлового та нежитлового фонду і одержання прибутку в інтересах Засновника. Види діяльності, які проводить підприємство, визначено п.2.2.3, 2.2.4.

У відповідності з листом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України N 12/1-64 від 17.05.2007р. - підприємства-надавачі житлово-комунальних послуг можуть пред'являти вимоги сплати боргу за спожиті житлово-комунальні послуги.

Прокуратурою Малиновського району м. Одеси проведена перевірка дотримання чинного законодавства України в КП «ЖКС «Хмельницький» з питань здійснення контролю за використанням і збереженням житлового фонду комунальної власності Одеської територіальної громади. В ході перевірки встановлено, що в порушення ст. 162 Житлового Кодексу Української РСР, відповідачі не вносять плату на утримання будинку і прибудинкової території та за надані комунальні послуги.

Згідно п.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинна сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Статтею 67 Житлового кодексу України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги), береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому законом порядку тарифами.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і зазначених вище норм Житлового кодексу України власник квартири та повнолітні особи, які проживають в ній, зобов'язані своєчасно сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Пунктом 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку по договору. Якщо договір не було укладено, власник повинен сплачувати спожиті комунальні послуги, згідно чинного законодавства. Ці платежі вносяться щомісяця не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором чи законом не встановлено інші строки.

Згідно ст. 156,162 ЖК України, власник та його члени сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Відповідно до вимог ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. П.1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством України та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до положень ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

ч.3 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Що стосується відсутності письмового договору про надання послуг, слід зазначити наступне.

Так, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює обов'язок саме споживача укласти договір про забезпечення житлово-комунальними послугами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України однією з підстав цивільних прав та обов'язків є правочин.

Пунктом 3 ст. 202 ЦК України визначено поняття одностороннього правочину. У відповідності з нормами п.5 ст. 202 ЦК України до прав та обов'язків, які випливають з одностороннього правочину застосовуються норми як до договору. Отже, незважаючи на те, що між відповідачами та КП ЖКС «Хмельницький» не має письмового договору, особи, що зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1, здійснюють споживання житлово-комунальних послуг, чим фактично проявляють добровільне виявлення,через що у них в зв'язку з фактичним споживанням житлово-комунальних послуг, тобто одностороннім правочином, виникає зобов'язання з оплати спожитих послуг на користь виконавця цих послуг - КП ЖКС «Хмельницький». До цього зобов'язання застосовуються норми як до договору.

Оскільки позивачем надавалися послуги відповідачам, пов'язані з утриманням будинку та прибудинкової території, тому є усі підстави для стягнення з них заборгованості за фактично надані позивачем та отримані відповідачами послуги за період з 01.10.2005 року по 01.12.2013 року.

Як вбачається з тарифів на послуги з утримання будинку та прибудинкової території по КП ЖКС «Хмельницький», визначених у Додатку №5 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.10.2008р. АДРЕСА_1 - встановлено тариф за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 1,28 гривні. Даний тариф застосовується до площі квартири, і не залежить від кількості зареєстрованих в ній осіб.

Таким чином, відповідно до наданого позивачем розрахунку, до уточненої позовної заяви, заборгованість відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 по оплаті за житлово-комунальні послуги складає - 19643 гривень 11 копійок.

Доводи апелянта, що суд першої інстанції не викликав відповідачів в судові засідання та розглянув справу за їх відсутності, спростовується матеріалами справи з яких вбачається, що суд першої інстанції викликав відповідачів до судового засідання, зокрема на 27.03.2014 року та на 29.04.2014 року (том 2, а.с.32-37, 46-49), проте поштова кореспонденція була повернута на адресу суду у зв"язку із закінченням терміну зберігання. Між тим, дана справа після скасування заочного рішеня (ухвала суду від 08.06.2011 року том 1, а.с.41-42) у провадженні судді на розгляді перебувала ще з червня 2011 року та неодноразово відкладалася.

Крім того, підстав для залишення позову без розгляду (про що наголошує апелянт), визначених ст.207 ЦПК України у суду першої інстанції не було.

Доводи апелянта, що суд першої інстанції позбавив відповідачів надати суду пояснення, не приймаються до уваги та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.74-76 здійснював виклик відповідачів до судових засідань та не обмежував останніх у їх правах, визначених ст.27 ЦПК України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка неодноразово зверталася до суду з різними клопотаннями, запереченнями на позовну заяву та поясненнями.

Доводи апелянта, що у різний період часу в зазначеній квартирі мешкала різна кількість осіб та відповідно нарахування по комунальним послугам проводилася з розрахунком на більшу кількість людей, не приймаються до уваги, оскільки як вбачається із матеріалів справи, тариф встановлений на послуги з утримання будинку та прибудинкової території по КП ЖКС «Хмельницький», визначений у Додатку №5 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.10.2008р. АДРЕСА_1 складає -1,28 гривні за один квадратний метр загальної площі квартири. Даний тариф застосовується до площі квартири, і не залежить від кількості зареєстрованих в ній осіб.

Доводи апелянта, що сторони ніколи не укладали письмового договору про надання послуг, тому позивач не може стягувати з неї грошові кошти, також не приймаються до уваги, оскільки ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює обов'язок саме споживача укласти договір про забезпечення житлово-комунальними послугами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України однією з підстав цивільних прав та обов'язків є правочин.

Пунктом 3 ст. 202 ЦК України визначено поняття одностороннього правочину. У відповідності з нормами п.5 ст. 202 ЦК України до прав та обов'язків, які випливають з одностороннього правочину застосовуються норми як до договору. Отже, незважаючи на те, що між відповідачами та КП ЖКС «Хмельницький» не має письмового договору, особи, що зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1, здійснюють споживання житлово-комунальних послуг, чим фактично проявляють добровільне виявлення, через що у них в зв'язку з фактичним споживанням житлово-комунальних послуг, тобто одностороннім правочином, виникає зобов'язання з оплати спожитих послуг на користь виконавця цих послуг - КП ЖКС «Хмельницький». До цього зобов'язання застосовуються норми як до договору.

Оскільки позивачем надавалися послуги відповідачам, пов'язані з утриманням будинку та прибудинкової території, тому є усі підстави для стягнення з них заборгованості за фактично надані позивачем та отримані відповідачами послуги.

Доводи апеляційної скарги, що позивачем порушено строки позовної давності, спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що заборгованість періодично апелянтом сплачувалася, у січні 2004 року, у квітні 2004 року, у січні 2005 року, у січні 2006 року, у січні 2007 року, у січні 2008 року.

Згідно ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Доводи апеляційної скарги, що задоволена судом першої інстанції заборгованість включає в себе період, провадження по якій ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 02.02.2007 року (по іншій справі) було закрито, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки дані позови містять заборгованість за різні періоди. Так, заборгованість по справі, провадження у якій ухвалою суду від 02.02.2007 року було закрито містила період з 01.07.2003 року по 01.08.2005 року, а по справі, яка переглядається з 01 жовтня 2005 року по 01 грудня 2013 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зверталася до Малиновського районного суду м.Одеси з позовом до КП ЖКС „Хмельницький" про визнання нарахування за комунальні послуги незаконними та рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 19 квітня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

У ХВ А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.04.2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою суду.

Головуючий Л.А. Гірняк

Судді: Т.В. Цюра

Н.А. Кононенко