Постанова № 70497845, 21.11.2017, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2748/17

Провадження № 2-а/163/110/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 року Любомльський районний суд Волинської області у складі: головуючого судді Павлуся О.С.,

за участі секретаря Семенюк К.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил №3616/20500/17,

В С Т А Н О В И В :

30 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил №3616/20500/17.

Свій позов мотивував тим, що постановою заступника начальника Волинської митниці ДФС №3616/20500/17 від 18.10.2017 року його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 гривень. Підставою притягнення його до відповідальності слугувало те, що ним 05.03.2017 року було ввезено на територію України автомобіль марки «OPEL VECTRA» реєстраційний номер НОМЕР_1, в митному режимі «транзит» та станом на 01.10.2017 року даний автомобіль не вивезено та в інший митний режим не заявлено. Вважає постанову митниці незаконною, у зв'язку з порушенням строків накладення стягнення. Оскільки враховуючи строк доставки транспортного засобу відповідно до ст.. 95 МК України датою вчинення правопорушення є 15.03.2016 року. Вказує, що несвоєчасне документування працівниками митниці перевищення таких строків та вчиненого у зв'язку з цим правопорушення, не є підставою для висновку про триваючий його характер, а тому вважає, що стягнення за вчинене правопорушення могло бути накладено на нього до 16.09.2017 року. У зв'язку з чим, дану постанову вважає винесену з порушенням вимог ст. 467 МК України, просить її скасувати, а провадження в справі закрити.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності у задовленні позовних вимог просить відмовити та надав суду письмові заперечення. В останніх, посилається на те, що термін вивезення вище вказаного автомобіля з митної території України закінчився 15.03.2017 року. Допущене порушення ч.3 ст. 470 МК України, як вбачається з ст. 467 МК України, листів роз'яснень Мінюсту України від 01.12.2003 року № 22-34-1465 та від 17.07.2007 року № 22-14-493 було триваючим та фактично виявлене 01.10.2017 року, а тому посадовими особами Волинської митниці ДФС при винесенні оскаржуваної постанови строк накладення стягнення передбачений ст.. 467 МК України пропущений не був.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовуються Митним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та є публічно-правовими, оскільки стосуються притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до ст. 319 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У кожному випадку виявлення факту порушення митних правил, посадова особа, яка виявила дане правопорушення, зобов'язана скласти протокол про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення.

Судом встановлено, що 05.03.2017 року ОСОБА_1 через пункт пропуску «Пулемець» Волинської митниці ДФС ввезено автомобіль марки «OPEL VECTRA» реєстраційний номер НОМЕР_1, в митному режимі «транзит».

В процесі здійснення перевірки інформації в програмно - інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» 01.10.2017 року встановлено, що ОСОБА_1 вище вказаний автомобіль станом на 01.10.2017 року з митної території України не вивіз, та в інший митний режим, згідно діючого законодавства не перевів, у той час термін його вивезення, передбачений ст. 95 МК України, закінчився 15.03.2017 року.

01 жовтня 2017 року старшим державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил №3616/20500/17відносно ОСОБА_1, згідно з яким дії позивача мають ознаки складу порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України.

За результатами розгляду вказаного протоколу, 18 жовтня 2017 року заступником начальника Волинської митниці ДФС Негрічем Л.М., винесено постанову в справі про порушення митних правил №3616/20500/17, якою ОСОБА_1, визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу розміром п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Статтею 90 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Згідно з ч.1 ст.93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з ч.2 вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Частиною 3 ст.470 МК України встановлено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.

Отже, в положеннях Митного кодексу України не міститься визначення триваючого правопорушення.

Разом з тим, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України від 01.12.2003 року № 22-34-1465, триваючими правопорушеннями є такі, що пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), які припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.

Крім цього, листом Мінюсту України від 17.07.2007р. за № 22-14-493, роз'яснюється, що триваючими визнаються правопорушення, які розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Таким чином, на думку суду, невивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

Факт ввезення позивачем на митну територію України транспортного засобу в митному режимі транзит, а також невивезення за межі митної території України автомобіля в межах встановленого строку позивачем не заперечується, що стверджується протоколом№3616/20500/17 від 18.10.2017 року з якого вбачається, що зауважень та претензій до протоколу не має.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не виконаний обов'язок щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України або розмитнення автомобіля в порядку, встановленому законом, на переконання суду, таке правопорушення є триваючим.

Оскільки факт виявлення правопорушення мав місце 01.10.2017 року, що зафіксовано протоколом про порушення митних правил №3616/20500/17 то оскаржувана постанова від 18.10.2017 року, була винесена заступником начальника Волинської митниці ДФС у межах встановленого законом шестимісячного строку накладання адміністративного стягнення.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно до ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі аналізу законодавчих положень та вищезазначених обставин справи, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем було дотримано строків передбачених ст. 467 МК України, а також правильно встановлено фактичні обставини, надано вірну правову кваліфікацію діям позивача, стягнення накладено у передбаченому законом розмірі, а посилання позивача про не триваючий характер даного виду правопорушення є хибним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, а тому в задоволенні позову слід відмовити за його безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 163,167, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил №3616/20500/17 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Любомльського районного суду Павлусь О.С.