Рішення № 70497632, 09.11.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11624/17

Провадження № 2/161/3523/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Пушкарчук В.П. при секретарі – Якушеву Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів набутих та збережених без достатньої правової підстави, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів набутих та збережених без достатньої правової підстави. Свій позов мотивує тим, що 07.11.2014 року будучи введеним в оману, перерахував грошові кошти в сумі 20 447, 25 грн на картковий рахунок відкритий в ПАТ КБ «Приват Банк» №5168757216742124, який належить відповідачу ОСОБА_2 07.11.2014 року позивач звернувся з заявою до поліції, за фактами викладеними в його заяві, Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області було відкрито кримінальне провадження №12014250050002785 від 08.11.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та в даному кримінальному провадженні позивача було визнано потерпілим. До теперішнього часу повернути грошові кошти, безпідставно набуті ОСОБА_2, шляхом перерахування на його на картковий рахунок не є можливим. На підставі наведено просив суд визнати грошові суми, які зберігаються на картковому рахунку ПАТ КБ «Приватбанк», належному ОСОБА_2 перераховані 07.11.2014 року безпідставно набутими та такими, що підлягають поверненню; стягнути з карткового рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» належного відповідачу грошові кошти в сумі 20 447, 25 грн, та стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі. На адресу суду позивач надіслав клопотання по уточнення позовних вимог, в яких просив суд зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» списати з карткового рахунку №5168757216742124 належного ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 20 447, 25 грн в його користь. Позивач на адресу суду надіслав заяву про слухання справи у його відсутності, просить суд позов задовольнити з підстав наведених в позовній заяві. Проти заочного розгляду справи не заперечує. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчать письмові матеріали справи. Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову. Відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Проаналізувавши документи справи, оцінивши дійсні обставини справи, суд прийшов до висновку що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав. Згідно ст.ст. 10, 11 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судом встановлено, що 07.11.2014 року ОСОБА_1 здійснив грошовий переказ в сумі 20 447, 25 грн на картковий рахунок, що відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк» №5168757216742124, який належить ОСОБА_2, що підтверджено квитанцією віділення ПАТ КБ «ПриватБанк» на переказ готівки (а.с. 15) Відповідно до п. 32.3 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» Банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону. Пунктом 33.3. ст. 33 вказаного закону Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій . Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд за рахунком. Відповідно до ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. З матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав доручення клієнта та здійснив перерахунок коштів за вказаними позивачем реквізитами, отже жодним чином не порушив прав позивача. Відповідно до ст. 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок іншої особи поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, незалежно від того, чи це було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Умовами застосування цієї норми закону обов’язково повинні бути: відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття і збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11 ЦК України); а право витребування такого майна належить особі, права якої на це майно, захищені законом або договором, порушені діями іншої особи. Судом встановлено, що 08.11.2014 року до ЄРДР за № 12014250050002785 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст.190 КК України, згідно з якими ОСОБА_1 визнано потерпілим (а.с. 6) Згідно із ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Даних щодо ухвалення вироку суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони певною особою матеріали справи не містять. Підстав для звільнення від доказування цих обставин відповідно до ч. 4 ст.61 ЦПК України за даними обставинами судом не встановлено. Разом із тим, доданий Позивачем витяг з кримінального провадження щодо визнання його потерпілим не може бути прийнятий в якості належного доказу з огляду на ті обставини, що витяг з кримінального провадження не є підставою звільнення від доказування обставин, так як, згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що в позові ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів набутих та збережених без достатньої правової підстави слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 10,60,213-215 ЦПК України, ст. 1212 ЦК України, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів набутих та збережених без достатньої правової підстави,- відмовити за безпідставністю. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області В.П. Пушкарчук