Постанова № 70497, 01.08.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2006 р.

Справа № 15/157/06

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Величко Т.А.,

суддів: Бойко Л.І., Бандури Л.І.

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін:

від позивача - Кириличенко О.А.

від відповідача: Чаричанський П.О., Адубецька Л.М.

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

на постанову господарського суду Миколаївської області

від 11.04.2006р.

по справі №15/157/06

за позовом Комунального підприємства Миколаївської міської Ради „Миколаївські парки”

до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

про скасування податкового повідомлення - рішення

встановив:

Постановою господарського суду Миколаївської області від 11.04.06р. (суддя Середа О.Ф.) задоволено позовні вимоги КП Миколаївської міської Ради „Миколаївські парки”, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення –рішення від 11.07.05р. №0021432301/0, прийняте Центральною МДПІ м. Миколаєва з урахуванням редакції цього рішення після розгляду і часткового задоволення скарг ДПІ в м. Миколаєві та ДПА в Миколаївській області.

Судове рішення мотивоване тим, що при проведенні перевірки були порушені вимоги п.3 ч.6 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, оскільки позапланова виїзна перевірка підприємства проведена не за рішенням суду, висновки перевірки не мають документального підтвердження.

3.07.06р. порушено апеляційне провадження за скаргою ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва на постанову господарського суду від 11.04.06р., де поставлено питання про її скасування.

Доводи скаржника ґрунтуються на тому, що господарським судом було порушено норми матеріального права, що привело до помилкових висновків.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Центральною МДПІ у м. Миколаєві проведена позапланова виїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати земельного податку (плати за землю) Комунального підприємства Миколаївської міської Ради „Миколаївські парки” за період з 7.04.04р. по 31.03.05р., про що складено акт перевірки від 7.07.05р. №256/23-150/32884306.

Позапланова виїзна перевірка проведена з урахуванням вимог п.3 ч.6 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу” (із змінами, внесеними Законом України №2322-ІV від 12.01.05), а саме: в зв’язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Перевіркою встановлено порушення ст.2 р.1, ч.5 ст.12 р.5, ст.15 р.6 Закону України від 3.07.92р. №2535-ХІІ „Про плату за землю” (із змінами та доповненнями), в результаті чого по результатам перевірки донараховано земельного податку за перевіряємий період в сумі 215477,19 грн., в т.ч.: за 2004р. в сумі 114416,53 грн. (із них по парку „Перемога” в сумі 113500,67 грн., по парку „Ленінського комсомолу” в сумі 915,86 грн.), за 1 квартал 2005р. –в сумі 101060,66 грн. (з них по парку „Перемога” –в сумі 101060,66 грн.).

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення –рішення від 11.07.05 №0021432301/0, яким КП ММР „Миколаївські парки” визначено суму податкового зобов’язання із земельного податку в розмірі 430954,37 грн. (в т.ч. 215477,18 грн. –штрафні санкції). За результатами адміністративного оскарження донарахована сума земельного податку по рішенню від 15.12.05р. №5458/10/25-114 ДПА в Миколаївській області склала 212154,97 грн., штрафні санкції –106077,48 грн.

Визнаючи неправомірним донарахування позивачу земельного податку, господарський суд послався на те, що:

- з матеріалів акту перевірки вбачається, що за позивачем земельні ділянки не закріплювалися у користування чи володіння;

- не відповідає матеріалам перевірки та вимогам ст. 44,45 ЗК України висновок МДПІ про передачу позивачу земель, на яких розташовані парки –пам’ятники;

- не відповідає матеріалам перевірки висновок відповідача про наявність у позивача пільги по платі за землю відповідно до п.1 ст.12 ЗУ „Про плату за землю”, оскільки вказаною пільгою користуються заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади тощо, до яких підприємство позивача не відноситься;

- Центральною МДПІ невірно розраховано штраф, який розраховується від суми недоплат за кожний податковий період, не вказано періоди, за які нараховано штраф;

- відповідач порушив вимоги п.3 ч.6 ст.11-17 Закону України „Про державну податкову службу”, оскільки провів позапланову виїзну перевірку підприємства позивача не на підставі рішення суду.

З обґрунтованістю висновків суду погодитися можна.

Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено господарським судом, Центральною МДПІ в м. Миколаєві була проведена позапланова виїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати земельного податку Комунального підприємства Миколаївської міської Ради „Миколаївські парки” за період з 7.04.04р. по 31.03.05р., про що складено акт перевірки від 7.07.05р. №256/23-150/32884306.

Перевіркою встановлено порушення ст.2 р.1, ч.5 ст.12 р.5, ст.15 р.6 Закону України від 3.07.92р. №2535-ХІІ „Про плату за землю” (із змінами та доповненнями), в результаті чого по результатам перевірки донараховано земельного податку на загальну суму 430954,37 грн., а за результатами розгляду скарг сума, що підлягає сплаті, змінена до 318232,46 грн.

Підставою для донарахування підприємству земельного податку стало таке:

КП Миколаївської міської Ради „Миколаївські парки” створено на базі ліквідованих комунальних підприємств, міського парку культури та відпочинку „Перемога”, міського парку культури та відпочинку „Ліски”, широкоформатного кінотеатру „Юність” (парк Ленінського комсомолу). Майно цих підприємств передано на баланс КП „Миколаївські парки”.

Згідно Реєстру об’єктів та територій природно - заповідного фонду Миколаївської області вказані парки були розташовані на територіях: парк „Перемога” –42 га., парк „Ліски” –33 га., парк ім. Ленінського комсомолу –19,6 га.

Ця територія разом з майном знаходиться у користуванні (віданні) КП „Миколаївські парки” та є власністю територіальної громади м. Миколаєва.

Підприємство самостійно надавало до податкових органів розрахунки по земельному податку:

- по парку „Перемога” –за 2004р. –від 21.12.04 №85549, за 2005р –від 26.01.05р. №159, де декларувало пільгу 100% згідно з п.1 ст.12 р.5 Закону України №2535-ХІІ.

Між тим, по парку „Перемога” підприємство не нараховувало плату за земельні ділянки, які надані КП „Миколаївські парки” в оренду суб’єктам підприємницької діяльності. За 2004р. підприємством задекларовано до сплати земельного податку в сумі 1358,5 грн., за даними перевірки до сплати належить земельний податок в сумі 114859,7 грн.

У відповідності зі ст.2 Закону №2535-ХІІ „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати, визначеної в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок.

У відповідності зі ст.5 цього Закону, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка знаходиться у власності або користуванні, у т.ч. і на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) являється власник земельної ділянки і землекористувач, у т.ч. орендар.

Ст. 13 Закону передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

У відповідності зі ст.14 Закону, юридичні особи самостійно розраховують суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом, по формі, встановленій ДПА України, кожний рік станом на 1.01 і до 1.12 подають дані відповідній податковій інспекції.

Рішенням Миколаївської міської ради №18/25 від 12.02.04р. (п.6) були ліквідовані комунальні підприємства: міський парк культури та відпочинку „Перемога”, міський парк культури та відпочинку „Ліски”, створено (п.6.1) Комунальне підприємство Миколаївської міської Ради „Миколаївські парки” та затверджено його статут.

Згідно Статуту (п.5) майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість, яких відображається в самостійному балансі підприємства.

На підставі розпорядження Фонду комунального майна Миколаївського міськвиконкому №181-р від 14.05.04 КП „Миколаївські парки” передано за актами на баланс майно (основні і інші необоротні матеріальні активи) міського парку культури і відпочинку „Ліски”, кінотеатру „Юність” на підставі розпорядження №181-р від 15.05.04р. –передано за актом майно міського парку культури та відпочинку „Перемога”.

Будь-які дані про закріплення за позивачем земельних ділянок, їх площу відсутні.

Ст.15 Закону України „Про плату за землю” передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Як підставно зазначив господарський суд, з матеріалів акту перевірки вбачається, що за позивачем земельні ділянки в користування чи володіння не закріплювалися.

Також слід погодитися з доводами позивача про те, що 30.09.04р. було укладено з ТОВ „Цунами –Юг” договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу, розташованого на території парку „Перемоги”, де в п. 5.9 передбачено обов’язок орендаря –ТОВ „Цунами –Юг” по оформленню правових документів на землю.

Судом правильно зроблено висновок про те, що доводи ДПІ про наявність у позивача пільг по сплаті земельного податку суперечать матеріалам перевірки та п.1 ст.12 вказаного Закону.

Заслуговує на увагу посилання господарського суду на порушення ДПІ п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при нарахуванні штрафних санкцій, і це порушення не було спростовано відповідачем під час апеляційного розгляду.

Доказам у справі суд дав правильну оцінку і постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

Але при цьому слід зазначити, що судом допущено помилку при розподілі судових витрат, в зв’язку з чим судове рішення в цій частині підлягає зміненню.

Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 207, 254 КАС України,

колегія суддів постановила:

Постанову господарського суду Миколаївської області від 11.04.06р. у справі №15/157/06 –змінити, абз.3 резолютивної частини викласти в такій редакції.

Стягнути з держбюджету України через УДК в Миколаївській області на користь КП Миколаївської міської Ради „Миколаївські парки „ витрати по держмиту в сумі 85 грн.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Судді : Л.І. Бандура

Л.І. Бойко