Ухвала суду № 70496572, 24.11.2017, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9861/17

Провадження № 1-кс/520/2949/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2017 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 про проведення обшуку у кримінальному провадженні за №12016160480005249 від 14.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2017 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання про проведення обшуку.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2016-2017 року невстановлені особи на території міста Одеси організували діяльність ігрових клубів, тобто зайняття гральним бізнесом за наступними адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , а також за другими адресами, розташованими на території Київського району м. Одесі.

В ході досудового розслідування та з рапорту ст.ДОП СП Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеської області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_5 встановлено, що в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_5 здійснюється організація діяльності грального бізнесу.

На виконання вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», протокольного рішення наради керівництва Національної поліції України від 02.12.2016, наказу Голови національної поліції України від 02.12.2016 №1259 «Про організацію та проведення заходів щодо протидії кримінальним правопорушенням у сфері грального бізнесу», з метою вжиття ефективних заходів із протидії гральному бізнесу існує необхідність у отриманні дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке здобуте у результаті його вчинення, встановлення осіб, які безпосередньо причетні до організації здійснення грального бізнесу на території міста Одеси.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , належить на праві приватної власності ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАКРЕОМЕ»; ОСОБА_9 ; територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; приватному підприємству «ГЕФЕСТ»; ОСОБА_14 ; товариству з обмеженою відповідальністю «Юртал»; ОСОБА_15 .

Своє клопотання слідчий обґрунтовує необхідністю виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання речових доказів, зокрема для отримання відомостей, котрі є необхідними для належної кваліфікації вчиненого діяння, розкриття правопорушення та проведення необхідних експертиз.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання в повному обсязі та просив слідчого суддю його задовольнити.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Згідно зКонституцією УкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення ЄСПЛ є обов`язковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово зазначав, що аби не суперечити ст. 8 Конвенції, втручання у приватне життя повинно здійснюватися «згідно із законом», мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві для досягнення цієї мети (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», п. 42; «Шалімов проти України», п. 84; «Кузнецов проти України», п. 134).

У рішенні «Michaud v. France», п. 94-1175, ЄСПЛ вказав, що вираз «передбачене законом» вимагає насамперед, щоб втручання ґрунтувалося на внутрішньому праві.

Згідно рішення «S. and Marper v. the UK», п. 101, втручання буде таким, що є «необхідним у демократичному суспільстві», якщо воно відповідає вимогам «нагальної суспільної необхідності», зокрема є пропорційним його «законній меті», і якщо причини, наведені національними властями в його виправдання, є «суттєвими і достатніми».

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», п. 132, для винесення постанови про проведення обшуку житла чи іншого володіння особи суди відповідно до законодавства повинні переконатися в тому, що існують достатні підстави вважати, що розшукувані предмети знаходяться там».

Згідно ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Згідно ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 234 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

- було вчинено кримінальне правопорушення;

- відшукуванні речі і документи мають значення для досудового розслідування;

- відомості, які містяться у відшукуванних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

- відшукуванні речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Слідчим суддею в судовому засіданні встановлено, що клопотання слідчого та долучені в його обґрунтування матеріали жодним чином не підтверджують факту можливого вчинення кримінального правопорушення, а також тих обставин, що за вказаною у клопотанні адресою можуть знаходитися речові докази, а також інші відомості, які є необхідними для забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування. Зокрема, слідчим до клопотання долучається рапорт та фототаблиця, з дослідження яких жодним чином не вбачається існування обставин, про які йдеться в клопотанні слідчого. Крім того, жодних інших доказів, які б свідчили про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України слідчим до клопотання та прокурором в судовому засіданні долучено не було.

Слід також зазначити, що слідчим не долучається належних відомостей, які б вказували про належність на праві власності будівель, з клопотанням про проведення обшуку в яких слідчий звертається тій чи іншій особі, та відповідно не доводиться можлива причетність такої особи, до вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться в клопотанні слідчого.

На підставі вищевикладеного, з метою не допущення порушення гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами права власності особи, враховуючи, що клопотання слідчого є необґрунтованим та невмотивованим, приходжу до переконання, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 223, 233, 234, 369 ч.2, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 про проведення обшуку у кримінальному провадженні за №12016160480005249 від 14.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1