Рішення № 70495948, 20.11.2017, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/1096/17

Провадження № 2/483/532/2017

РІШЕННЯ

Іменем України

20 листопада 2017 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Рак Л.М.

при секретарі Даниловій А.Г.,

за участю представника позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Мегабанк», третя особа – ОСОБА_4 про визнання припиненим договору іпотеки, –

В С Т А Н О В И В :

12 липня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із зазначеною позовною заявою до публічного акціонерного товариства (далі – ПАТ) «Мегабанк». Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 28 березня 2008 року між відповідачем та третьою особою ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 55-14П/2008, відповідно до якого ПАТ «Мегабанк» надало ОСОБА_4 кредит у сумі 300 000 грн. із відсотковою ставкою за користування у розмірі 18 % річних строком до 27 березня 2018 року. В якості забезпечення виконання зобов’язання за вказаним договором між позивачкою та відповідачем було укладено договір іпотеки від 28 березня 2008 року, відповідно до умов якого позивачка передала в іпотеку земельну ділянку площею 0,25 га за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, вул. Приморська, 54, за цільовим призначенням – обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Посилаючись на невідповідність спірного договору вимогам абз. 5 ст. 6 Закону України «Про іпотеку», оскільки на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, розташований житловий будинок, просила визнати недійсним укладений між сторонами договір іпотеки від 28 березня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 480.

07 серпня 2017 року представником позивачки було подано заяву про зміну підстав позову, в якій він просив визнати недійсним договір іпотеки, посилаючись на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28 грудня 2011 року, якою припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, і вважав, що зобов’язання за спірним договором іпотеки також є припиненими.

22 вересня 2017 року від представника позивачки надійшли письмова заява про збільшення позовних вимог, згідно з якою позов доповнено вимогою про визнання припиненим спірного договору іпотеки, а також заява про поновлення строку звернення до суду.

У судовому засіданні представник позивачки заявлені вимоги підтримав, уточнивши, що просить визнати спірний договір іпотеки саме припиненим з підстав, викладених в заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пославшись на те, що позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску звернення до суду, адже право на визнання спірного договору іпотеки припиненим виникло в неї з моменту постановлення ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28 грудня 2011 року, про що наголошував її представник. Посилаючись на викладене, просила повністю відмовити в задоволенні позову, застосувавши при цьому наслідки спливу позовної давності.

Третя особа – ОСОБА_4 до суду не з’явився, про причини своєї неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.

28 березня 2008 року між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 55-14П/2008, відповідно до якого відповідач надав третій особі кредит у сумі 300000 грн. на споживчі цілі із відсотковою ставкою за користування 18 % річних. Кінцевий строк повернення кредиту становив 27 березня 2018 року (а. с. 8-10).

Для забезпечення виконання зобов’язання за вказаним договором 28 березня 2008 року між відповідачем та позивачкою було укладено договір іпотеки земельної ділянки площею 0,25 га, що розташована за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, вул. Приморська, 54, за цільовим призначенням – обслуговування житлового будинку та господарських будівель (а. с. 5-7).

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2012 року, яким скасовано рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 вересня 2012 року, повністю відмовлено у задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 до ПАТ «Мегабанк» про визнання недійсним спірного договору іпотеки (а. с. 62-68).

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28 грудня 2011 року у справі № 5016/1796/2011 (18/26) підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 було припинено (а. с. 75-78).

Зі змісту вказаної вище ухвали вбачається, що при ухваленні рішення про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 банкрутом судом були враховані непогашені, визнані боржником зобов’язання перед ПАТ «Мегабанк» на загальну суму 352 130 грн. 15 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник, щодо якого були застосовані судові процедури банкрутства, вважається особою, що немає неврегульованих грошових зобов’язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено такий спосіб припинення зобов’язання як їх погашення в зв’язку з тим, що вони не були заявлені або залишились незадоволені внаслідок відсутності майна боржника.

Таким чином, з огляду на вищезазначені законодавчі норми, беручи до уваги обставини справи, суд встановив, що усі вимоги до третьої особи ОСОБА_4, що належали ПАТ «Мегабанк», однак не були заявлені в справі про банкрутство, вважаються погашеними та припиненими.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання, забезпеченого іпотекою.

Згідно зі ст. 593 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку» право застави припиняється у разі припинення основного зобов’язання.

За таких обставин позовні вимоги про визнання припиненим договору іпотеки від 28 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 480, суд знаходить обґрунтованими.

Разом з тим, при вирішенні питання про можливість задоволення позовних вимог суд перш за все бере до уваги заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» від 28 січня 2013 року № 24-150/0/4-13 містяться такі роз’яснення: «встановивши, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо стороною у спорі заявлено вимогу до ухвалення ним рішення про застосування строку позовної давності, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для відмови. Тобто, якщо суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів встановить, що право позивача, про захист якого він просить, не порушено, ухвалюється рішення суду про відмову в задоволенні позову саме на цій підставі, а не через пропуск строку позовної давності. Якщо ж встановлено, що таке право порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд ухвалює рішення про відмову в позові у зв’язку із закінченням строку позовної давності».

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Початок перебігу позовної давності, у відповідності до ч. 1 ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, право на позов про визнання договору іпотеки припиненим виникло у позивачки з моменту постановлення ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28 грудня 2011 року. Між тим, з позовом до суду вона звернулась лише 12 липня 2017 року, тобто після спливу позовної давності, при цьому причини пропущення позовної давності, суд не може визнати поважними, адже посилання представника позивачки на те, що вона дізналась про порушення своїх прав, отримавши ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 10 серпня 2017 року про відмову у відкритті касаційного провадження в справі за її зустрічним позовом до ПАТ «Мегабанк» про визнання договору іпотеки недійсним, не мають жодного відношення до предмету даної справи про визнання договору іпотеки припиненим.

З огляду на викладене та з урахуванням положень ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем до винесення рішення, є підставою для відмови у позові.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати відносяться на рахунок позивачки і відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Мегабанк» про визнання припиненим договору іпотекивід 28 березня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та відкритим акціонерним товариством «Мегабанк», посвідченого приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 480, – відмовити повністю.

Судові витрати віднести на рахунок позивачки.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми під час проголошення рішення, – у той же строк з дня отримання ними його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: