Ухвала суду № 70492464, 21.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" листопада 2017 р. Д/800/88/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Веденяпіна О.А. Приходько І.В.за участю секретаряОрешко Ю.О.та представників сторін: від позивача від відповідача-1 від відповідача-2 не з'явився не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківагроснаб»про роз'ясненняпостанови Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016у справі№ 820/1028/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Харківагроснаб»доЗахідної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України в Ленінському районі м. Харковапростягнення бюджетної заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 та Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2014 у справі №820/1028/14.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 касаційну скаргу задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2014 скасовано та прийнято у справі нову постанову, якою позов задоволено частково, зобов'язано Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Харківагроснаб» за серпень 2012 року, присуджено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Харківагроснаб» судові витрати в розмірі 487,20 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківагроснаб» 13.09.2017 до Вищого адміністративного суду України подано заяву про роз'яснення судового рішення, в якому позивач просить суд постановити ухвалу про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 по справі № 820/1028/14, з врахуванням змін до законодавства України, що регламентує правовідносини сторін, відносно яких виник спір.

Як вбачається з наявних матеріалів, обґрунтовуючи заяву про роз'яснення судового рішення, заявник фактично просить суд роз'яснити спосіб виконання судового рішення з врахуванням змін до податкового законодавства (внесених станом на момент подання заяви) щодо порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Як встановлено у частині 3 цієї ж статті, розгляд заяви про роз'яснення судового рішення здійснюється протягом десяти днів із повідомленням заявника та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правилами статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. Це питання розглядається тільки судом, який ухвалив судове рішення. Під судом, який ухвалив судове рішення, необхідно розуміти суддю, який ухвалив таке рішення одноособово, або колегію суддів, якщо судове рішення ухвалювалося таким складом суду.

За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. Результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є постановлення судом, який ухвалив судове рішення, ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви.

За змістом положень статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснена може бути постанова або ухвала суду у разі, якщо без такого роз'яснення її неможливо виконати, оскільки високою є ймовірність неясності резолютивної частини рішення.

Із зазначеної процесуальної норми слідує, що судове рішення роз'яснюється лише в тому випадку, коли воно є незрозумілим та за таким звернулось визначене коло осіб.

Таким чином, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалено, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Крім того, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Тому, механізм визначений зазначеною статтею Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Як вбачається з заяви про роз'яснення судового рішення, заявник не наводить обґрунтувань щодо незрозумілості постанови Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016, однак, просить суд роз'яснити спосіб виконання судового рішення з урахуванням внесених змін податкового законодавства щодо порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Проте, за змістом статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює судове рішення лише у разі його незрозумілості, а не щодо способу його виконання.

З огляду на викладене, підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківагроснаб» про роз'яснення судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківагроснаб» про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 у справі № 820/1028/14 відмовити.

2. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді О.А. Веденяпін

І.В. Приходько