Ухвала суду № 70492402, 16.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2017 р. м.Київ К/800/6894/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Швед Е.Ю.,

Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 липня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа без самостійних вимог - Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно», про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пільгової пенсії, зобов'язання призначити пільгову пенсію та провести її перерахунок, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просила визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язати відповідача призначити пенсію відповідно до п.«є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 20 грудня 2011 року; здійснити перерахунок і виплатити пенсію за період з 20 грудня 2011 року по 28 лютого 2013 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що має право на отримання пенсії на пільгових умовах на підставі п.«є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки має необхідний стаж роботи, судовими рішенням підтверджено стаж роботи, який дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, зараховано до пільгового стажу роботи на ВАТ «Текстерно» перебування у декретних відпустках по догляду за дитиною та перебування на лікарняних. Вказує про наявність у неї права на отримання пенсії з 20 грудня 2011 року - дати звернення із заявою про призначення пільгової пенсії за віком.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, позов задоволено частково; зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_2 пенсію по віку на пільгових умовах згідно п.«є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 20 грудня 2011 року та здійснити перерахунок і виплатити пенсію за період з 20 грудня 2011 року по 28 лютого 2013 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 липня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, що має наслідком, відповідно до ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, залишення позовної заяви без розгляду; зазначає також про звернення позивача до Пенсійного фонду із заявою в порядку Закону України «Про звернення громадян» та надання відповідачем інформації за вказаним зверненням.

ОСОБА_2 у поданих запереченнях просить касаційну скаргу відхилити, як безпідставну, судові рішення залишити без змін.

Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно» у поясненнях зазначає про пропуск позивачем строку звернення за захистом своїх прав до суду, просить задовольнити касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 серпня 2013 року у справі №607/7905/13-а задоволено позов ОСОБА_2, визнано неправомірними дії УПФ України в м.Тернополі у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язано УПФ України в м.Тернополі призначити ОСОБА_2 пенсію відповідно до п.«є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_2 на ВАТ «Текстерно» перебування у декретних відпустках по догляду за дитиною та перебування на лікарняних. Вказаним рішенням встановлений факт наявності у позивача стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.

Предметом позовних вимог у даній справі є оскарження дій УПФ України в м.Тернополі та зобов'язання відповідача виплатити позивачу пенсію, призначену відповідно до п.«є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 20 грудня 2011 року по 28 лютого 2013 року.

При винесенні рішень про задоволення позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили із обов'язку Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі нарахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_2 із дати подання нею заяви - 20 грудня 2011 року.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що прийняті судами попередніх інстанцій рішення у даній справі не відповідають вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості, прийняті без належного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Судами встановлено та із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 заявою від 20 грудня 2011 року зверталась до начальника Управління Пенсійного фонду в м.Тернополі з питання перегляду її трудового стажу та оформлення пенсії на пільгових умовах.

Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі листом від 26 грудня 2011 року за №1140/К-11 на звернення ОСОБА_2 від 20 грудня 2011 року повідомило позивача про відсутність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку недостатністю стажу, необхідного для призначення пільгової пенсії.

Згідно ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судами попередніх інстанцій обставини щодо дотримання позивачем встановленого ст.99 КАС України строку звернення до адміністративного суду не з'ясовані, хоча на них посилався відповідач в обґрунтування заперечень проти адміністративного позову при розгляді справи як судом першої, так і судом апеляційної інстанції.

Львівський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 18 травня 2016 року, скасовуючи ухвалу про залишення позову без розгляду та повертаючи справу для продовження розгляду, зазначив про недослідження судом обставин звернення позивача із заявою про призначення пільгової пенсії у 2011 році.

Проте ні судом першої, ні вподальшому судом апеляційної інстанції, обставини щодо звернення позивача до УПФ в м.Тернополі із заявою від 20 грудня 2011 року не досліджені, правової оцінки моменту порушення прав позивача та часу виникнення в неї підстав для пред'явлення позову щодо оскарження дій Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі та зобов'язання останнього нарахувати та виплачувати пенсію не надано.

Відповідно до п.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду від 25 листопада 2005 року №22-1 (в редакції чинній на момент звернення позивача до Управління Пенсійного фонду), заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника. Додатком 4 до Порядку №22-1 затверджено форму такої заяви.

Судами попередніх інстанцій не перевірено чи зверталась позивач за призначенням пенсії у визначеному законом порядку та чи приймалось відповідачем рішення щодо відмови у призначенні такої пенсії.

Не з'ясовані та не враховані судами обставини звернення позивача із позовом про зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах, який розглянутий Тернопільським міськрайонним судом із винесенням постанови від 19 серпня 2013 року у справі № 607/7905/13-а, зокрема щодо дій/подій, за якими були порушені права позивача, та у зв'язку з чим і коли виникли підстави пред'явлення цього позову.

У відповідності з ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Отже, суди першої та апеляційної інстанції не перевірили та не надали належної оцінки фактичним обставинам справи, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися у правильності висновків судів першої і апеляційної інстанцій.

Згідно ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду судам слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 липня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді