Ухвала суду № 70492230, 22.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року м. Київ К/800/19980/17

розглянувши в попередньому судовому засідання

касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2017

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017

у справі № 810/812/17

за позовом ОСОБА_4

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2017 року ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 № 80482/9-13.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач проти касаційної скарги заперечує, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є власником автомобіля марки Range Rover Sport, 2013 року випуску, з об`ємом двигуна 2993 куб. см., реєстраційний НОМЕР_1 що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрації транспортного засобу НОМЕР_2 від 13.04.2013.

Броварською ОДПІ ГУ ДСФ у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 №80482/9-13, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 25 000 грн.

Вказані обставини слугували підставою для звернення ОСОБА_4 з позовом до суду у даній справі

Суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з такого.

01.01.2015 набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 №909-VIII внесено зміни до статті 267 Кодексу «Транспортний податок», які набрали чинності з 1 січня 2016 року.

Зокрема, положення підпункту 267.2.1 пункту 267.2 викладено в редакції, відповідно до якої об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів.

Згідно з пунктом 2 зазначеної методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 14 даної методики встановлено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Положеннями статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 №928-VIII установлено з 1 січня 2016 року мінімальну заробітну плату у розмірі 1378 гривень.

Таким чином, об'єктом оподаткування з 01.01.2016 стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. (750 розмірів мінімальної заробітної плати) та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу від 09 квітня 2013 року №126SP-158/13 автомобіля, відповідно до п.2.1 якого ціна товару з урахуванням суми ПДВ станом на дату укладення Договору становить 749 989 грн.

Оплата саме означеної вище суми за вказаним Договором підтверджується також накладною від 11 квітня 2013 року та платіжними дорученнями від 09-11 квітня 2013 року.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що автомобіль, який належить ОСОБА_4, враховуючи, що його ціна за договором купівлі-продажу від 09 квітня 2013 року №126SP-158/13 складає 749 989 та не перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, не є об'єктом оподаткування транспортним податком в 2016 році.

Відтак, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 № 80482/9-13 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Київській області відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 у справі № 810/812/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.