Постанова № 70491940, 22.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 р. Справа № 818/584/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

представників сторін : позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2017р. по справі № 818/584/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн"

до Управління Держпраці у Сумській області

про скасування постанов,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн" (далі по тексту - ТОВ Престиж Лайн), звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Держпраці у Сумській області (далі по тексту відповідач, Управління), в якому просить скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.03.2017 р. № 82/103, якою на ТОВ «Престиж Лайн» накладено штраф у розмірі 736000 грн., та №83/103, якою на ТОВ «Престиж Лайн» накладено штраф у розмірі 3200 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року по справі № 818/584/17 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж лайн" до Управління Держпраці у Сумській області про скасування постанов від 27.03.2017р. №82/103 та №83/103 відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року по справі № 818/584/17 скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує про порушення відповідачем процедури призначення спірної перевірки та оформлення її результатів (наказ від 27.02.2017 року № 111, на підставі якого проведено перевірку, не містить вказівки на призначення саме планової перевірки ТОВ «Престиж Лайн»; план-графік перевірки позивача не містить питань щодо перевірки трудового законодавства в частині, що стали підставою для прийняття оскаржуваних постанов; підстави для проведення комісійної перевірки згідно з наказом № 111 від 27.02.2017 року (як зазначено у самому наказі) не існувало; в акті перевірки не зазначено, який період охоплено перевіркою; у протоколі розгляду справи, за результатами якого винесено оскаржувані постанови про накладення штрафу, вказано, що останні винесені за наслідками позапланової перевірки, яка фактично не проводилась). Вищенаведене, на думку представника позивача, свідчить про порушення відповідачем вимог ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та, як наслідок, є підставою для скасування оскаржуваних постанов про накладення штрафу як таких, що винесені необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, передбачені законом. Заперечує проти факту порушень, зафіксованих актом перевірки (ч.1 ст.11, ч.1 ст.38, ст.ст.96, 108, 142 КЗпП України). Разом з тим, вказує, що припис відповідача позивачем виконано в повному обсязі, а відтак, у відповідності до ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ТОВ «Престиж Лайн» не може нести відповідальність за порушення, зазначені у приписі. При цьому, накладення штрафу та винесення одночасно припису, невиконання якого також тягне за собою накладення штрафу, фактично є подвійним притягненням субєкта господарювання до юридичної відповідальності та суперечить ст.61 Конституції України. Крім того, зазначив, що відповідачем застосовано до ТОВ «Престиж Лайн» штрафні санкції за абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України, що передбачає відповідальність за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обовязків, передбачених Законами України «Про військовий обовязок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак, відповідна частина акту перевірки не містить вказівки на порушення позивачем законодавства щодо надання таких пільг і компенсацій, тобто, відповідачем невірно визначено норму, за якою позивача притягнуто до відповідальності. Враховуючи викладене, вважає, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної скарги постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року по справі № 818/584/17 скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін. Стверджує, що спірну перевірку, за результатами якої було винесено оскаржувані постанови про накладення штрафу, призначено і проведено відповідачем у відповідності до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, затвердженого наказом Мінсоціполітики від 02.07.2012 року № 390 (далі по тексту Порядок № 390). Так, 27.02.2017 року начальником Управління видано наказ № 111 «Про проведення всебічної комісійної перевірки», яким затверджено план-графік планової перевірки ТОВ «Престиж Лайн» з 01.03.2017 р. по 07.03.2017 р., на підставі якого видано направлення на перевірку, примірник якого своєчасно було вручено позивачеві. Наказ про проведення позивачем не оскаржений, не скасований, позивачем допущено інспекторів до проведення перевірки та надано до перевірки всі необхідні документи, а отже, доводи позивача про неправомірність проведення і призначення перевірки не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних постанов. Пояснив, що у звязку з виявленням порушень законодавства про працю з боку позивача, зафіксованих в акті № 103, на підставі п.7 Порядку № 390 відповідачем видано припис про усунення порушень, та вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно з вимогами чинного законодавства. Вказує, що позивачем надано відповідь на припис, разом з якою надано документи, що підтверджують виконання вимог припису, що підтверджує факт визнання позивачем самого факту порушень трудового законодавства, відображеного в акті перевірки. Стверджує, що позивач повідомив Управління Держпраці у Сумській області про виконання припису № 61 від 07.03.2017 року лише 07.04.2017 року, тобто, після розгляду відповідачем справи про накладення штрафу та винесення спірних постанов. З посиланням на ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади ержавного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п.1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ № 509 від 17.07.2013 року (далі по тексту Порядок № 509), зазначив, що штрафи накладені оскаржуваними постановами за сам факт порушення позивачем законодавства про працю, незалежно від виконання припису. Вказав, що сам по собі припис не передбачає застосування санкцій щодо субєкта господарювання, його вимоги направлені лише на подальше недопущення порушення вимог законодавства про працю, а відповідно до ч.15 ст.265 КЗпП України сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю. Вказує, що статтею 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку, однак, з урахуванням особливостей, визначених законами у цих сферах та міжнародними договорами (в даному випадку Порядком № 390 та Порядком № 509). Також цією статтею визначено вичерпний перелік норм даного Закону, яких повинні додержуватись Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду за дотриманням законодавства про працю та зайнятість населення, серед яких відсутня ч.7 ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». З огляду на викладене, вважає, що посилання позивача на ч.11 ст.7 вказаного Закону не повинно братися судом до уваги та не є підставою для звільнення позивача від відповідальності у вигляді штрафу. Крім того, представник позивача в апеляційній скарзі заперечує порушення вимог законодавства про працю, зафіксовані в акті перевірки № 103, а тому доводи позивача про неможливість застосування до нього штрафів, накладених за порушення вимог трудового законодавства відповідно до ст.265 КЗпП України, з огляду на норми ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є безпідставними та суперечать суті апеляційної скарги. З урахуванням вищенаведеного, вважає, що Управлінням було дотримано вимог ст.265 КЗпП України, Порядку № 390, Порядку № 509 щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно з вимогами чинного законодавства, підстави для скасування оскаржуваних постанов відсутні.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом №863-ОД від 30.11.2016р. був затверджений план та графік перевірок субєктів господарювання на 2017 р. (а.с.113-114 т.1).

Наказом №111 від 27.02.2017 р. Про проведення всебічної комісійної перевірки було затверджено план-графік проведення планової перевірки ТОВ Престиж Лайн з 01.03.2017 р. по 07.03.2017 р. (а.с.115-116-т.1)

За результатами проведеної перевірки перевіряючими складено акт №103 від 07.03.2017 р. перевірки додержання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування.

На підставі акту перевірки №103 відповідачем 27.03.2017 р. було прийнято згідно абз.4 ч.2 ст. 265 КЗпП постанову № 82/103 від 27.03.2017 р. про застосування штрафу в сумі 736000 грн. в зв'язку із порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а також згідно абз.8 ч.2 ст. 265 КЗпП постанову № 83/103 про застосування штрафу в сумі 3200 грн. за порушення вимог трудового законодавства.

Також відповідачем 07.03.2017р. згідно з актом перевірки винесено припис №61 про усунення виявлених під час проведеної перевірки порушень.

Не погодившись із постановами про застосування штрафу від 27.03.2017 року № 82/103 та № 83/103, ТОВ «Престиж Лайн» звернулось до суду з даним позовом про їх скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно винесено оскаржувані постанови про застосування до позивача штрафу відповідно до встановлених перевіркою порушень законодавства про працю.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) встановлено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі по тексту Закон № 877).

За визначенням ст.3 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 877 державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема : гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності.

Згідно з ч.4 ст.3 Закону № 877 виключно законами встановлюються, зокрема, органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Як встановлено частиною 1 статті 5 Закону № 877, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

За приписами ч.4 ст.5 Закону № 877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно з ч.6 ст.7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За визначенням частини 8 цієї статті припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом (ч.9 ст.4 Закону № 877).

Частиною 1 статті 8 Закону № 877 встановлено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.12 Закону № 877 невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

У разі несплати суб'єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев'ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що приписом № 61 від 07.03.2017 року позивача зобовязано :

1.В подальшому дотримуватись вимог частини першої статті 38 КЗпП України;

2.Забезпечити виконання вимог пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

3.Забезпечити виконання вимог підпункту «б» абзацу 1 пункту 7.1 глави 7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

4. В подальшому дотримуватися вимог частини 1 статті 47 КЗпП КУкраїни отримання трудової книжки при звільненні працівником засвідчувати підписом у книзі обліку руху трудових книжок.

5.Забезпечити дотримання вимог частини 1 статті 11 КЗпП України щодо укладення колективного договору Товариства.

6.Забезпечити дотримання вимог частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці».

7.Забезпечити дотримання вимог статті 108 КЗпП України - роботу у нічний час оплачувати у підвищеному розмірі.

8.Забезпечити дотримання вимог статті 107 КЗпП України - роботу у святкові і неробочі дні оплачувати у подвійному розмірі, або надання іншого дня відпочинку.

9.В подальшому дотримуватись вимог частини четвертої статті 79 КЗпП України - щодо складення графіків надання відпусток.

10.В подальшому дотримуватись вимог частини пятої статті 80 КЗпП України та частини пятої статті 11 Закону України «Про відпустки».

11.Дотримуватись вимог частини першої статті 96 КЗпП України та частини третьої статті 6 Закону України «Про оплату праці».

12.Забезпечити дотримання вимог частини першої статті 142 КЗпП України - правила внутрішнього трудового розпорядку погодити з представником трудового колективу.

У строк до 07 квітня 2017 року зобовязано ТОВ «Престиж Лайн» письмово інформувати про виконання вимог припису Управління Держпраці у Сумській області.

Листом № 15 від 07.04.2017 року позивачем було повідомлено Управління Держпраці у Сумській області про виконання припису № 61 від 07.03.2017 року, а саме :

1.На виконання вимог частини першої статті 38 КЗпП України - звільняючись, працівники підприємства, попереджають керівництво про своє звільнення за 2 тижні.

2.Згідно пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємстві заведені особові картки за типовою формою №П-2.

3.Згідно пункту «б» абзацу 1 пункту 7.1 глави 7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок у книзі обліку руху трудових книжок ведуться записи про прийняття та отримання при звільненні працівниками трудових книжок.

4.У книзі обліку руху трудових книжок при звільненні працівників та отриманні ними трудових книжок робляться записи.

5.На виконання статті 11 КЗпП України у ТОВ «Престиж Лайн» укладений та затверджений колективний договір, який 05.04.2017 року прийнято на повідомну реєстрацію.

6.Порушення частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці» на підприємстві усунено. Облік виконуваної роботи ведеться відповідно табелю обліку робочого часу на всіх працівників (Копія додається). Керуючись вимогами колективного договору та Положенням про оплату праці, Товариство веде підсумований облік робочого часу.

7.На виконання статті 108 КЗпП України працівникам, зазначеним в Акті перевірки №103 від 07 березня 2017 р., проведена доплата за роботу у нічний час.

8.На виконання статті 107 КЗпП України працівникам, зазначеним перевірки №103 від 07 березня 2017 р., за роботу у святкові дні, згідн: ці дні додано до чергової щорічної відпустки.

9. В рамках усунення порушення вимог частини четвертої статті 79 КЗпП України складений графік надання відпусток і введений в дію наказом директора ТОВ «Престиж Лайн».

10.Зауваження щодо порушень вимог частини пятої статті 80 КЗпП Уктраїни: частини пятої статті 11 Закону України «Про відпустки» враховані. В подальшому на підприємстві буде додержано цих вимог.

11.Зауваження щодо порушень вимог статті 96 КЗпП України та третьої статті 6 Закону України «Про оплату праці» враховано. В подальшій роботі Товариство буде дотримуватись вимог статті 96 КЗпП України.

12.На загальних зборах трудового колективу ТОВ «Престиж Лайн» було уповноваженого представника трудового колективу та затверджено правила внутрішнього розпорядку.

Разом з цим листом ТОВ «Престиж Лайн» було надано копії документів на підтвердження усунення порушень по кожному з пунктів припису.

Частиною 7 статті 11 Закону № 877 передбачено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Відповідно до ч.3 ст.265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем повністю виконано вимоги припису від 07.03.2017 року № 61, про що повідомлено відповідача у строк, встановлений у приписі, а відтак, у відповідності до ч.11 ст.7 Закону № 877, відсутні підстави для застосування до позивача фінансових та адміністративних санкцій, заходів реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб.

Разом з тим, 14.03.2017 року начальником Управління Держпраці у Сумській області, було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на позивача 27.03.2017 року шляхом проставлення резолюції на акті перевірки, і 27.03.2017 року винесено оскаржувані постанови від 27.03.2017 року № 82/103 та № 83/103, що є безумовним порушенням ч.11 ст.7 Закону № 877.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що розгляд справи про накладення штрафу, за результатами якого винесено оскаржувані постанови, призначено і проведено відповідачем 27.03.2017 року, тобто, раніше закінчення строку, наданого позивачеві для виконання вимог припису 07.04.2017 року, чим порушено право позивача на добровільне виконання припису та усунення виявлених порушень законодавства про працю.

Слід відмітити, що у відповідності до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Водночас, як зазначалось вище, у відповідності до ч.9 ст.4, ч.1 ст.12 Закону № 877 невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання у порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що накладення штрафу за виявлені порушення одночасно з винесенням припису, невиконання якого також тягне за собою накладення штрафу, фактично є подвійним притягненням субєкта господарювання до юридичної відповідальності, що суперечить ст.61 Конституції України.

Відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваних постанов стверджує, що вимоги ч.11 ст.7 Закону № 877 не є підставою для звільнення позивача від відповідальності у вигляді штрафу, оскільки органи та посадові особи Держпраці при здійсненні контролю не повинні додержуватися цієї норми з огляду на положення статті 2 Закону № 877.

Так, за змістом ч.ч.1, 4, 5 ст.2 Закону № 877 дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

За твердженням відповідача, органи та посадові особи Держпраці повинні додержуватись під час здійснення заходів контролю лише тих положень Закону № 877, які прямо передбачені цим переліком, в той час як частина 11 статті 7 Закону № 877 у ньому відсутня.

Однак, такі доводи відповідача є хибними та свідчать про довільне тлумачення відповідачем норм Закону № 877, оскільки всі норми цього Закону без винятку є обовязковими в силу своєї правової природи, для кожної фізичної або юридичної особи, підприємства, установи, організації, тим більше для відповідача як органу державної влади.

Крім того, вказаними у ч.5 ст.2 нормами Закону № 877 встановлено лише загальні засади здійснення заходів державного нагляду (контролю), а не процедуру притягнення субєкта господарювання до відповідальності за порушення вимог законодавства про працю. З огляду на викладене, твердження відповідача про необовязковість для нього інших положень Закону № 877, крім прямо вказаних у ч.5 ст.2 цього Закону, суперечать сутності державного нагляду (контролю) у сфері додержання законодавства про працю.

Також, колегія суддів зазначає, що норми Кодексу законів про працю України, а саме статті 265, якою передбачено відповідальність за порушення законодавства про працю, не суперечать положенням ч.11 ст.7 Закону № 877 в частині звільнення від застосування фінансових санкцій у разі повного виконання припису органу Держпраці.

В обґрунтування правомірності оскаржуваних постанов відповідач також стверджує, що постанова про накладення штрафу виноситься незалежно від виконання припису, посилаючись при цьому на норми ч.15 ст.265 КЗпП України, за якими сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю, та п.1 Порядку № 509, відповідно до яких штрафи можуть бути накладені на підставі акту про виявлення під час перевірки субєкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Однак, посилання відповідача на ч.15 ст.265 КЗпП України є недоречними, оскільки позивачем виконано вимоги припису та усунуто порушення законодавства про працю, зафіксовані актом перевірки.

Крім того, вказана норма не свідчить про наявність обовязку у відповідача в будь-якому випадку накласти штраф у разі виявлення порушень, не спростовує факту порушення відповідачем ч.11 ст.7 Закону № 877 та недотримання ним процедури накладення на позивача штрафу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом № 111 від 27.02.2017 року «Про проведення всебічної комісійної перевірки» затверджено план-графік проведення перевірки дотримання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у ТОВ «Престиж Лайн».

Вказаним планом-графіком передбачено, зокрема, перелік питань, які планується перевірити, та їх нормативне обґрунтування (т.1, а.с.116-121).

Слід відмітити, що цим планом-графіком не передбачено проведення передвіки з питання дотримання достовірного обліку виконуваної працівником роботи дотримання ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці».

Однак, в оскаржуваній постанові № 83/103 від 27.03.2017 року зазначено про порушення позивачем цієї норми, а саме, вказано, що всупереч вимогам ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» табелі обліку робочого часу у 2016-2017 роках ведуться лише на адмінперсонал підприємства.

Таким чином, позивача постановою № 83/103 притягнуто до відповідальності за порушення, перевірка яких не була передбачена планом-графіком та, відповідно, ці питання не були предметом перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних постанов від 27.03.2017 року № 82/103 про накладення на ТОВ «Престиж Лайн» штрафу в розмірі 736000 грн., та № 83/03 про накладення на ТОВ «Престиж Лайн» штрафу в розмірі 3200,00 грн. діяв на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», необґрунтовано, без урахуванням всіх обставин, які мали значення для прийняття даного рішення, а відтак, позовні вимоги про скасування цих постанов підлягають задоволенню.

У відповідності до п.п.1, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне зясування обставин у справі, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно з ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року по справі № 818/584/17 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн" задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2017р. по справі № 818/584/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн" до Управління Держпраці у Сумській області про скасування постанов задовольнити.

Скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області від 27.03.2017 року № 82/103 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн" штрафу в розмірі 736000,00 грн. та постанову Управління Держпраці у Сумській області від 27.03.2017 року № 83/103 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн" штрафу в розмірі 3200,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (вул. Горького, 28-б, м. Суми, 4000, код ЄДРПОУ 39857622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн" (м. Суми, вул. Білопільський шлях, 19, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 32602371) судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 11088 (одинадцять тисяч вісімдесят вісім) грн. 00 коп. та за подання апеляційної скарги в розмірі 12196 (дванадцять тисяч сто девяносто шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24.11.2017 р.