Ухвала суду № 70491788, 20.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 р.Справа № 818/905/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2017р. по справі № 818/905/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Полісан"

до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Полісан, звернувся до суду із адміністративним позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.06.2017 за № НОМЕР_1.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 року вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.06.2017 №0000065018. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" (40030, м.Суми, вул.І.Піддубного, 25, код ЄДРПОУ 32318370) за рахунок бюджетних асигнувань Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (61052, м.Харків, вул.Благовіщенська, 30, код ЄДРПОУ 40980123) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23.05.2017 було проведено фактичну перевірку структурного підрозділу ТОВ ВП ПОЛІСАН за адресою: м.Біла Церква, вул.Січневого Прориву, 88 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Фактична перевірка здійснювалась без попередження позивача.

За результатами проведення фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу було складено акт фактичної перевірки № 1301/1000/14/32318370 від 24.05.2017, відповідно до якого посадові особи ГУ ДФС у Київській області дійшли висновку про наявність факту незастосування реєстратора розрахункових операцій та невидачу відповідного розрахункового документу встановленої форми при купівлі товару.

На підставі акту фактичної перевірки ГУ ДФС у Київській області Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС винесено податкове повідомлення-рішення від 16.06.2017 за №0000065018 про порушення ТОВ ВП ПОЛІСАН п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, із змінами та доповненнями, та застосовано штрафні санкції у сумі 1,00 (одна) гривня.

Позивач, не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні фактичної перевірки структурного підрозділу ТОВ ВП ПОЛІСАН, факт проведення контрольної розрахункової операції, крім зазначення у ОСОБА_3 перевірки, не був підтверджений належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулює Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пунктів 1,2 статті 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно з приписами пункту 1 статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача підтвердила, що в ході здійснення перевірки посадовими особами контролюючого органу було перевірено реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) підприємства, книгу обліку розрахункових операцій на РРО, накладні. В результаті перевірки було встановлено, що використання зазначеного РРО здійснюється у відповідності до чинного законодавства, вся необхідна звітність, а також книга обліку розрахункових операцій ведеться, нульові показники за зазначеними документами відсутні.

Також, представник позивача та допитана у судовому засіданні заступник начальника філіалу ТОВ ВП Полісан ОСОБА_4, яка була присутня при здійсненні фактичної перевірки 23.05.2017, заперечували факт проведення контрольної розрахункової операції. Звертали увагу суду на те, що факт проведення контрольної розрахункової операції не підтверджений документально, не оформлений у відповідності до чинного законодавства України. Запис щодо купівлі 1 банки емалі алкаїдної ПФ-115П біла глянсова ТМ Dek Art 2,8 л за ціною 88,18 грн. був внесений до ОСОБА_3 без будь-якого підтвердження цього факту. Заступником начальника структурного підрозділу ТОВ ВП ПОЛІСАН ОСОБА_4 не проводилось жодних розрахункових операцій без належного документального оформлення.

Так, допитана у якості свідка заступник начальника філіалу ТОВ ВП Полісан ОСОБА_4 повідомила суду про те, що 23.05.2017 близько 14.00 год до приміщення ТОВ ВП ПОЛІСАН за адресою: м.Біла Церква, вул.Січневого Прориву, 88, зайшла особа з наміром придбати фарбу, але даній особі було повідомлено про те, що розрахункові операції проводяться лише до 11.00, після чого останній вийшов. ОСОБА_4 стверджує, що замовлення на придбання 1 банки емалі алкаїдної ПФ-115П біла глянсова ТМ Dek Art 2,8 л за ціною 88,18 грн. їй не предявлялося. Через 5 хв до приміщення ТОВ ВП Полісан за адресою: м.Біла Церква, вул.Січневого Прориву, 88, зайшло двоє осіб, які після предявлення посвідчень головних державних ревізорів-інспекторів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, почали проводити фактичну перевірку. Крім того, зазначила, що проводити будь-які розрахункові операції при придбанні товару має право лише касир.

На підтвердження того факту, що розрахункові операції ТОВ ВП ПОЛІСАН за адресою: м.Біла Церква, вул.Січневого Прориву, 88, проводилися 23.05.2017 лише до 11.00 представником позивача суду було надано копію договору інкасації коштів №1161/і від 21.12.2016. Згідно п.1.1 цього Договору інкасація коштів ТОВ ВП ПОЛІСАН за адресою: м.Біла Церква, вул.Січневого Прориву, 88 здійснюється: понеділок, середа, пятниця з 13.00 до 14.00, у вівторок та четвер з 11.00 до 12.00 (а.с.89-92).

У день проведення перевірки, структурний підрозділ ТОВ ВП ПОЛІСАН у м. Біла Церква не здійснював розрахункових операцій, продаж товарів не проводився, про що свідчить відсутність будь-яких готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій.

На підтвердження нездійснення розрахункових операцій 23.05.2017 ТОВ ВП ПОЛІСАН було надано копії витягу з книги обліку розрахункових операцій на РРО (а.с.86-88).

Як свідчать письмові докази, при проведенні фактичної перевірки 23.05.2017 посадовими особами було роздруковано денний звіт РРО з показниками 0.00 грн., про що зазначено в ОСОБА_3 перевірки. Так, в ОСОБА_3 зазначено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складає 0 грн, без врахування суми покупки (а.с.64).

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 наполягав на факті проведення контрольної розрахункової операції 23.05.2017 у приміщенні ТОВ ВП Полісан за адресою: м.Біла Церква, вул.Січневого Прориву, 88. Зокрема, повідомив суду, що гроші за фарбу віддав ОСОБА_4, але не зміг згадати куди саме вона їх поклала.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив суду, що не був присутній при проведенні контрольної розрахункової операції, оскільки разом з ОСОБА_1 зайшов до структурного підрозділу ТОВ ВП ПОЛІСАН за адресою: м.Біла Церква, вул.Січневого Прориву, 88, після її проведення, лише для складання ОСОБА_3 фактичної перевірки.

Представник відповідача, головні державні ревізори-інспектори ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вказували на те, що факт реалізації товару та отримання готівки підтверджено виданими документами, а саме: замовленням покупця №677148 від 23.05.2017 та разовою транспортною перепусткою №Т1106 від 23.05.2017 з відміткою відділу продажу №3 про час вїзду/виїзду з території та зазначенням мети прибуття - самовивоз (а.с.41 зворотній бік, а.с.42).

Колегія суддів вважає, що замовлення покупця №677148 від 23.05.2017 підтверджує лише намір покупця придбати товар, а разова транспортна перепустка лише фіксує час перебування особи на території підприємства, по таким перепусткам неможливо придбати товар.

Крім того, представником позивача у судовому засіданні у якості зразка надано копію замовлення на придбання товару за №747852 від 09.08.2017 та копію чеку на підтвердження оплати вказаного товару (а.с.76-77).

За поясненнями представника позивача, замовлення покупця №677148 від 23.05.2017, що є додатком до ОСОБА_3 перевірки, не містить інформації, яка б підтверджувала факт проведення контрольної розрахункової операції, зокрема: у замовленні покупця замовником товару зазначено ОСОБА_4, а не перевіряючих, будь-яка інформація про продавця у цьому документі взагалі відсутня. Замовлення покупця, яке було надане відповідачем, не містить жодних реквізитів, які б дали змогу ідентифікувати сторін покупця та продавця товару. Крім того, замовлення покупця надруковане у звичайному форматі А4 без будь-яких підписів і печаток сторін, що не дає можливості встановити походження цього документу та особу, що його сформувала та надрукувала.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила суду, що замовлення покупця №677148 від 23.05.2017 при проведенні перевірки їй не предявлялося, ким і коли було складено таке замовлення їй невідомо. Крім того, для придбання товару покупцю необхідно предявити на складському приміщенні не лише належним чином оформлене замовлення, а й чек про оплату придбаного товару, а тому без вказаних документів придбати товар неможливо.

За поясненнями представника позивача, разова транспортна перепустка № ТІ 106 від 23.05.2017 - це транспортний документ, який надає право проїзду/проходу на територію, а також використовується для фіксації часу перебування особи на території підприємства і по таким перепусткам неможливо придбати товар. Перепустка оформлюється охороною орендодавця - ПрАТ Снайпер, приміщенням якого користується структурний підрозділ ТОВ ВП ПОЛІСАН у м.Біла Церква та не має жодного відношення до позивача.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактичні обставини справи та надані докази об'єктивно спростовують викладені в акті фактичної перевірки № 1301/1000/14/32318370 від 24.05.2017 порушення позивачем п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, із змінами та доповненнями, оскільки при проведенні фактичної перевірки структурного підрозділу ТОВ ВП ПОЛІСАН за адресою: м.Біла Церква, вул.Січневого Прориву, 88, факт проведення контрольної розрахункової операції, крім зазначення у ОСОБА_3 перевірки, не був підтверджений належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення належним чином у суді апеляційної інстанції не довів.

Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.06.2017 за № НОМЕР_1 прийняте ГУ ДФС у Київській області Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС є протиправним, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачем при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір.

25 жовтня 2017 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду відповідачу відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 року по справі №818/905/17 до ухвалення рішення по справі (а.с.123).

Оскільки на час постановлення даної ухвали відповідачем не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 року, наявні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС судового збору у розмірі 1760 (тисяча сімсот шістдесят) гривень до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2017р. по справі № 818/905/17 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС судовий збір у розмірі 1760 (тисяча сімсот шістдесят) гривень до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повний текст ухвали виготовлений 24.11.2017 р.