Ухвала суду № 70491681, 20.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 р.Справа № 816/1254/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2017р. по справі № 816/1254/17

за позовом Військової частини А3384

до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, військова частина А3384, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області (далі ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач) про скасування рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 05.07.2017 №0007501303.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року вказаний адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 05.07.2017 №0007501303.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просив суд задовольнити апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, оскільки позивач несвоєчасно сплатив єдиний внесок, а помилкове перерахування коштів з єдиного внеску коштів на невідповідні рахунки органу доходів і зборів у розмірах та у строк визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не може розцінюватися як належне виконання платником зобов'язань зі сплати єдиного внеску, а тому сума єдиного внеску помилково сплаченого на інший рахунок не може вважатися своєчасно сплаченою, з урахуванням чого віподівач вважає, що ним правомірно застосовані до позивача штрафні санкції та пеня у розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що військова частина А3384 включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код 26615294, правовий статус - юридична особа.

05 липня 2017 року ГУ ДФС у Полтавській області винесено рішення №0007501303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 6547,78 грн. та пеню у розмірі 276,40 грн.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що накладення на позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування суми єдиного соціального внеску є протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Таким чином спірним питанням даної справи є фактична сплата позивачем єдиного внеску, та як наслідок наявність підстав та правомірність винесення контролюючим органом рішення про застосування штрафних санкцій та пені до позивача за несвоєчасну сплату єдиного внеску у відповідності до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З приводу викладеного колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини у даному випадку регулюються спеціальним Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Пунктом 10 частини 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абз. 7 пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 вказаного Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 8 статті 9 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 10 статті 9 вказаного Закону встановлено, що у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається днем сплати єдиного внеску - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 450 (ред. від 09.09.2013 року), повернення коштів здійснюється у випадках; надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску, безпідставно стягнених сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів (далі - кошти) на відповідний рахунок органу доходів і зборів, відкритий в органі Казначейства за балансовим рахунком 3719; помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів.

За правилами пункту 5 Порядку № 450 повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку (окрім випадку надходження до органу доходів і зборів рішення суду про визнання безпідставним стягнення ним з юридичних і фізичних осіб сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій), здійснюється виключно на підставі заяви платника про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі - заява), яка подається в довільній формі до органу доходів і зборів.

У заяві обов'язково зазначаються: найменування платника (суб'єкта господарювання); код ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті); місцезнаходження та номер контактного телефону; причини повернення коштів; сума коштів, що підлягає поверненню; напрям перерахування коштів із зазначенням реквізитів рахунка одержувача коштів.

До заяви платник обов'язково додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), який підтверджує сплату коштів на рахунок відповідного органу доходів і зборів.

Відповідно до положень пункту 9 Порядку № 450, помилково сплачені суми єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів за заявою платника не пізніше двох робочих днів з дня надходження висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку.

Як свідчать письмові докази, позивачем подано до ДПІ у м.Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року (а.с.35-38), яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті: 40367,97 грн (таблиця 1 "загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього р.3+р.4-р.5"); 34071,96 грн (таблиця 4 "загальна сума єдиного внеску р.3+р.4-р.5").

Крім того, позивачем подано до ДПІ у м.Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2017 року (а.с.39-42), яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті: 47517,25 грн. (таблиця 1 "загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього р.3+р.4-р.5").

З інтегрованої картки платника (надалі ІКП) слідує, що станом на 20.02.2017 за позивачем обліковувалась переплата у розмірі 57647,05 грн та з урахуванням відмінусування самостійно визначеної у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року у розмірі 74439,93 грн (34071,96 + 40367,97), сума недоїмки складає 16792,88 грн (а.с.43-45).

За твердженням відповідача недоїмка у розмірі 16792,88 грн погашена позивачем поточними платежами 28.02.2017.

Також з ІКП слідує, що станом на 20.03.2017 за позивачем обліковувалась переплата у розмірі 31571,23 грн та з урахуванням відмінусування самостійно визначеної у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2017 року у розмірі 47517,25 грн, сума недоїмки складає 15946,02 грн (а.с.43-45).

За твердженням відповідача недоїмка у розмірі 15946,02 грн погашена позивачем поточними платежами 29.03.2017.

Отже контролюючий орган вважає, що позивачем порушено термін сплати єдиного внеску за січень та лютий 2017 року, внаслідок чого до нього застосовано штрафні санкції.

Колегія суддів зауважує, що позивачем 23.01.2017 було сформовано платіжне доручення №72 на суму 34071,96 грн, яке подано до Держказначейської служби України та проведено 27.01.2017 (а.с.9). Однак, позивачем допущено помилку у зазначені рахунку, а саме: зазначено рахунок "37193202021601" замість вірного "37194201021601".

Отже, позивачем помилково сплачено суми єдиного внеску на аналітичний рахунок 37193202021601, символ звітності 202 (кошти що сплачують військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення), у той час як слід сплачувати на аналітичний рахунок 37194201021601, символ звітності 201 (кошти що сплачуються за осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності).

Представник відповідача зазначив, що оскільки позивачем самостійно допущено помилку в оформленні платіжного доручення, що призвело до порушення строків сплати єдиного внеску, то контролюючим органом правомірно застосовано штрафну санкцію та нараховано пеню, як-то передбачено статтею 25 Закону України № 2464-VІ.

Водночас, з матеріалів справи вбачається що 23.01.2017 було сформоване платіжне доручення №72 на суму 34071,96 грн, яке подано до Держказначейської служби України на виконання. Після встановлення помилки у частині зазначення рахунку, листом від 27.03.2017 вих.№161 (а.с.66), позивач звернувся до ДПІ у м.Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області з проханням перерахувати кошти за платіжним дорученням від 23.01.2017 №72 на рахунок 37194201021601.

З огляду на що, колегія суддів вважає, що позивач фактично виконав свій обов'язок та усі залежні від нього заходи щодо своєчасного перерахування єдиного внеску, а здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання зі сплати єдиного внеску до державного бюджету не містять ознак бездіяльності платника податків, а лише є помилкою, яка повинна кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, що на думку суду не може вважатись несплатою єдиного внеску у визначений податковим законодавством строк, та підставою для застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Вказана позиція також узгоджується з постановою ВСУ від 16 червня 2015 року по справі № 21-577а15.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що накладення на позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування суми єдиного соціального внеску є протиправним.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач правомірність оскаржуваного рішення належним чином у суді апеляційної інстанції не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 05.07.2017 №0007501303 є протиправним, через що позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачем при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір.

13 жовтня 2017 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду відповідачу відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року по справі №816/1254/17 до ухвалення рішення по справі (а.с.85).

Оскільки на час постановлення даної ухвали відповідачем не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року, наявні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області судового збору у розмірі 1760 (тисяча сімсот шістдесят) гривень до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2017р. по справі № 816/1254/17 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області судовий збір у розмірі 1760 (тисяча сімсот шістдесят) гривень до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлений 24.11.2017 р.