Ухвала суду № 70491307, 21.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді – Гулида Р.М.,

суддів – Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

за участю:

секретаря судового засідання – Богдан А.О.,

представника відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м.Львова від 14 березня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМОЗА» до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: ЛМКП «Айсберг», управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИЛА:

ТзОВ «МІМОЗА» звернулося з позовом до Галицької РА Львівської міської ради, треті особи: ЛМКП «Айсберг», управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Галицької РА ЛМР «Про демонтаж самовільно влаштованої вентиляції на дворовому фасаді будинку №7 по вул.Краківській, 7 в місті Львові» №39 від 12.02.2015р..

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що розпорядженням Галицької РА ЛМР «Про демонтаж самовільно влаштованої вентиляції на дворовому фасаді будинку №7 по вул. Краківській, 7 в місті Львові» №39 від 12.02.2015р. зобов'язано ТзОВ «Мімоза» за власні кошти демонтувати самовільно влаштовану вентиляцію на дворовому фасаді будинку №7 на вул. Краківській в м. Львові. Вважає видане розпорядження незаконним, оскільки позивач первинно вентиляцію на дворовому фасаді будинку №7 на вул. Краківській в м. Львові не встановлював, така вентиляційна труба була змонтована третіми особами ще до моменту передачі об'єкта нерухомості в оренду позивачу, та передана разом, невід'ємно з об'єктом оренди. Така вентиляційна труба перебувала в аварійному стані, що створювала загрозу вчинення шкоди майну та/чи здоров'ю іншим особам, а тому підлягала частковому ремонту.

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 14 березня 2017 року, позов задоволено.

Розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №39 від 12.02.2015 року визнано незаконним та скасовано.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «МІМОЗА» займає на підставі договору оренди №6006 від 25.06.1998 р. підвал загальною площею 50, кв. м /а.с.46-50/ та згідно договору оренди №6686 від 25.06.1998 р. нежитлові приміщення загальною площею 159,3 м.кв. розташовані на першому поверсі згідно технічного паспорту по вул. Краківській,7 в м. Львові, за якими позивач є орендарем, а власником таких приміщень є Управління комунального майна Львівської міської ради /а.с.6-7/.

Відповідно до умов договору оренди нежитлових приміщень №6686 від 25.06.1998 р., зокрема п.9 позивач прийняв в оренду терміном на 10 років приміщення по вул.Краківській,7 загальною площею 159,3 м.кв., що передавалися орендарю з устаткуванням і інвентарем, що конструктивно з'єднані з орендованим приміщенням, згідно акту прийому-передачі та поверхового плану, котрі є невід'ємними додатками до договору.

Згідно пп.5.3, 5.5 охоронного договору №10 від 24.01.2006 р. /а.с.78-81/ укладеного між позивачем та Управлінням охорони історичного середовища вказано на обов'язок орендаря зберегти всі цінні історико-архітектурні елементи екстер'єру та інтер'єру пам'ятки. Не робити ніяких прибудов до пам'ятки, не переробляти її як ззовні, так і всередині.

Актом технічного стану пам'ятки архітектури при передачі її в оренду (продажі) і встановлення необхідних ремонтно-реставраційних робіт від 26 січня 2006 р., що складений Управлінням охорони історичного середовища, встановлено, що через підвали орендовані позивачем, протягнуті металеві короби вентиляції, що виходять до внутрішнього подвір'я, труби водогону, опалення та каналізації /а.с. 82-85/.

21.11.2014 р. Актом технічного обстеження будинку №7 на вул. Краківській, що складений ЛМКП «Айсберг» встановлено факт наявності витяжної вентиляційної системи на дворовому фасаді будинку, та зазначено, що ТзОВ «Мімоза» самовільно провело перелаштування приміщення шляхом виведення вказаної вентиляційної системи. /а.с.10/.

12.02.2015 р. видано Розпорядження Галицької районної адміністрації №39, якою затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району (витяг з протоколу №4) та, на підставі якого зобов'язано позивача за власні кошти демонтувати самовільно влаштовану вентиляцію на дворовому фасаді будинку №7 на вул. Краківській /а.с.14/.

06.03.2015 р. ЛМКП «Айсберг» винесено попередження позивачеві №217 про зобов'язання демонтувати самовільно влаштовану вентиляцію на дворовому фасаді будинку №7 по вул. Краківській /а.с.15/.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що вентиляційний короб розташований на фасаді будинку №7 по вул. Краківській в м. Львові є об'єктом, що був цілісно з'єднаний з пам'яткою архітектури та існував станом на дату підписання позивачем договору оренди.

Як встановлено з інвентаризаційної справи будинку №7 по вул. Краківській в м. Львові, наданої для огляду суду першої інстанції Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», з 08.08.1972 р. та з 08.11.1990 р. займане позивачем приміщення використовувалося для випічки кондитерських виробів «Фабрикою заготівельною тресту їдалень №1 м. Львова», відтак в ньому були встановлені печі конструктивно з'єднані з вентиляційною системою, яка проходила через підвальні приміщення будинку і виходила на фасад будинку №7 на вул. Краківській.

Дана обставина підтверджена показами свідків-очевидців ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, допитаних в суді першої інстанції.

Згідно технічних висновків для визначення поточного технічного стану існуючої системи витяжної вентиляції змонтованої на фасаді будинку по вул. Краківській, 7 в м.Львові наданими ПП «АРК-ПРОЕКТ» від 10.03.14 р. /а.с. 202-208/, вентиляційна труба змонтована на фасаді житлового будинку №7 на вулиці Краківській м. Львові характеризується пошкодженнями і деформаціями, що свідчать про вичерпання несучої здатності внаслідок тривалої експлуатації (понад 30 років станом на дату обстеження), в наслідок відсутності ремонтних робіт та зовнішнього втручання щодо збереження конструктивних елементів вентиляційного трубопроводу, наявні ознаки корозії по всій площині витяжної системи. Дані пошкодження та деформації спричинили небезпеку обвалення коробу вентпроводу. На момент обстеження (10.03.2014 р.) частина вентиляційної труби обвалилася і перестала функціонувати. Інша частина перебуває в стані загрози обвалу повітропроводу (розм. 400*400 см), що може призвести до травмування людей та пошкодження майна третіх осіб. У зв'язку з цим, необхідне термінове проведення протиаварійних заходів шляхом демонтажу чи заміни існуючого вентиляційного повітропроводу на фасаді житлового будинку №7 на вулиці Краківській м. Львові. Ступінь фізичного зносу вентиляційної труби, змонтованої на фасаді житлового буд. №7 на вулиці Краківській м. Львові становить 89,0 %.

Судом першої інстанції допитувались в якості свідків: головний інженер-проектувальник ОСОБА_5 та експерт по обстеженню - ОСОБА_6, які безпосередньо здійснювали огляд, обстеження та надавали технічні висновки та ствердили, що вентиляційна труба станом на дату огляду перебувала в непридатному стані, експлуатувалася приблизно 30 років, могла обвалитися в будь-який момент внаслідок покриття її корозією, частковим руйнуванням, становила небезпеку для життя, здоров'я та/чи майна третіх осіб, оскільки перебувала в аварійному стані, а тому були надані рекомендації позивачеві щодо негайного ліквідації стану аварійності витяжної труби шляхом її заміни, тобто демонтажу старого металу та заміну новим для запобігання завдання майнової шкоди третім особам та усунення небезпеки життю чи здоров'ю іншим особам.

Висновок №4073 судової будівельно-технічної експертизи від 19.02.2016 р. на який покликався господарський суд Львівської області в рішенні від 18.04.2016 р. у справі №914/2569/15, на який посилається апелянт, не міг бути диспозитивно прийнятий до уваги судом першої інстанції та покладений в основу рішення по справі, оскільки такий не узгоджується з іншими фактично та неспростовно встановленими обставинами справи. Зокрема, у висновку експертного дослідження №4073 від 19.02.2016 р. йшлося про факт монтажу вентиляції позивачем в липні 2015 року. Проте, такий висновок суперечить та жодним чином не узгоджується з актом обстеження технічного стану від 21.11.2014 року, складеним ЛМКП «Айсберг», показами свідків, документальними доказами по справі, якими констатовано те, що вентиляційна труба була змонтована на фасаді житлового будинку №7 на вулиці Краківській м. Львові, ще з 08.08.1972року і використовувалась для випічки кондитерських виробів «Фабрикою заготівельною тресту їдалень №1 м. Львова», а згодом була разом з приміщення передана в оренду позивачу, який не мав жодного відношення до її монтажу та встановлення.

Згідно ч.1,2 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Здійснюючи системний аналіз чинного законодавства, колегія суддів прийшла до переконання та висновку про те, що дана норма прямо не вказує на безпосередній обовязок лише користувача здійснювати зазначені дії, адже такий обов’язок, в першу чергу, покладається на власника майна – орендодавця, який пасивно ставлячись до збереження належного майна переймається лише отриманням фінансової вигоди шляхом отримання орендної плати, при цьому, не несучи жодних витрат по утриманню своїх нежитлових приміщень.

Враховуючи те, що позивач прийняв об'єкт оренди разом з іншими конструктивними елементами, в тому числі й витяжною вентиляцією, встановленою на дворовому фасаді будинку №7 по вул. Краківській в м. Львові ще у 1972році, а тому проводячи заміну металу існуючої вентиляційної труби, позивач фактично не здійснював її первинного чи конструктивного встановлення.

Відповідно до статті 779 ЦК України, наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини, а ч.3 ст. 779 ЦК України прямо вказує на те, що наймач не відповідає за погіршення майна чи речі, якщо це сталося внаслідок нормального(фізичного) його зношення або упущення наймодавця.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач - ЛМКП «Айсберг» зобов'язане утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо-будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та законодавством.

Оскільки зазначеного обов'язку своєчасно не було виконано балансоутримувачем, позивач був змушений здійснити за свій кошт ремонтні роботи вентиляційної шахти, встановленої третіми особами, ще до моменту одержання в користування такого приміщення.

Отже, встановлені судом першої інстанції обставини справи та наявні і всебічно проаналізовані докази свідчать про те, що при прийнятті розпорядження Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради «Про демонтаж самовільно влаштованої вентиляції на дворовому фасаді будинку №7 по вул. Краківській, 7 в місті Львові» №39 від 12.02.2015 р. не було об’єктивно з'ясовано усіх дійсних обставин, що мали значення для прийняття такого розпорядження, а тому таке судом підставно та правомірно визнано незаконним та сксовано.

Відтак, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради - залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м.Львова від 14 березня 2017 року у справі № 461/9574/15-а – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлено 23.11.2017 року