Постанова № 70491068, 21.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7088/17 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві до Державного науково-виробничого підприємства «Захід» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного науково-виробничого підприємства «Захід» (далі - Відповідач) про стягнення з Відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за Списком №1 в розмірі 21 863,12 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Рішення суду першої інстанції прийнято в скороченому провадженні відповідно до п.3 ч.1 ст.183-2 КАС України.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві відкрито та призначено до апеляційного розгляду на 14 листопада 2017 року 14:10 год. у відкритому судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представників Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за Відповідачем обліковуються особи, які отримують пенсію, відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Між тим, Відповідачем не сплачено суму по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за Списком №1 в розмірі 21 863,12 грн, згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за січень, лютий, березень 2017 року.

Відповідно до п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Пунктом 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно з п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі - Інструкція) розміри витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підлягають відшкодуванню.

Пунктом 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За приписами пункту 6.4. Інструкції передбачено, що розмір відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, які надсилаються підприємствам, що є підставою для відшкодування коштів ПФУ.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем надіслано Відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1 за період з січня по березень 2017 року в сумі 21 863,12, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 9-10).

Також, робота громадян з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 у ДНВП «Захід» підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат.

Щодо твердження Відповідача про те, що ДНВП «Захід» не є правонаступником Київської лабораторії Державного оптичного інституту ім. С.І.Вавілова, а тому у нього відсутній обов'язок щодо фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Положеннями пункту 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат ПФУ вносять правонаступники (пункт 6.3 Інструкції).

Таким чином, обов'язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної на пільгових умовах особі, яка має стаж, що дає право на призначення цієї пенсій, належить або підприємству, на якому працювала така особа, або його правонаступнику.

Для визначення належного платника фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ, необхідно з'ясувати наявність чи відсутність у Товариства (чи на підприємстві, правонаступником якого є Товариство) робочих місць зі шкідливими умовами праці, а також на яких саме підприємствах особи здобули пільговий стаж.

У 1991 році згідно з постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24.09.1991 року №227 та наказу Державного комітету УРСР по оборонній промисловості і машинобудуванню від 14.11.1991 року №25 на базі Київської лабораторії Державного оптичного інституту ім. С.І.Вавілова (м. Ленінград) створено Державне госпрозрахункове виробниче підприємство «Захід».

Відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Положеннями статті 107 Цивільного кодексу України визначено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, ДНВП «Захід» не є правонаступником прав та обов'язків будь-якої юридичної особи, однак має зобов'язання після Київської лабораторії Державного оптичного інституту ім. С.І.Вавілова.

Разом з цим, сума заборгованості, яка виникла у зв'язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, Відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення зазначеної заборгованості не надано.

Доводи Відповідача про те, що ним у судовому порядку оскаржується розрахунок заборгованості, визначений пенсійним органом, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки на підтвердження вказаної обставини не надано жодних доказів. Крім того, представник Відповідача вказав, що начебто такий позов поданий до суду у 2015 року, в той час як предметом цього адміністративного спору є заборгованість за січень-березень 2017 року.

Положеннями ст.159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Частиною 1 статті 198 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.

За приписами п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства «Захід» (03142, м.Київ, бул.Вернадського, 38, код ЄДРПОУ 14307819) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за Списком №1в розмірі 21 863, 12 грн (двадцять одну тисячу вісімсот шістдесят три гривні дванадцять копійок) на користь Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 70, р/р 25608301232821 в головному управлінні Ощадбанку по м.Києві та Київсткої області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 40375920).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 23 листопада 2017 року.