Ухвала суду № 70490725, 23.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 листопада 2017 року м. Київ № 826/14936/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І., ознайомившись з позовною заявою

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідачів, у якому просили:

- зобов'язати Мінсоцполітики (Комісії Мінсоцполітики) прийняти рішення про підтвердження (поновлення) ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1.) статусу дитини, потерпілої від Чорнобильскої катастрофи з моменту зупинення його дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444 тобто з 22.12.2005 р. по 08.10.2015 р. до його повноліття;

- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації надати доручення Управлінню праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради про оформлення документів щодо поновлення ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1.) статусу дитини, потерпілої від Чорнобильскої катастрофи з моменту зупинення його дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 № 444 тобто з 22.12.2005 р. по 08.10.2015 р. до його повноліття;

- визнати дії відповідачів в частині ухилення від поновлення (підтвердження) ОСОБА_1 визначеного правового статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильскої катастрофи - учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС після судових рішень, що набрали законної сили - протиправними діями.

Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Як вбачається із позовної заяви, в якості позивачів вказано ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Відповідно до частини 2 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

ОСОБА_2 на час звернення до суду є повнолітнім, а відтак наділений правом звертатися до суду самостійно.

У відповідності до вимог статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України ОСОБА_1 не надано документів, що підтверджують його повноваження як представника, звертатися до суду в інтересах ОСОБА_2.

Згідно частини 4 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Таким чином, згідно наведеної норми, позовна заява повинна бути підписана і іншим позивачем, тобто ОСОБА_2, який зазначений в позовній заяві в якості позивача 2.

З урахуванням викладеного, позовна заява в цій частині підлягає уточненню.

Частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Як вбачається із позовної заяви, вимоги в вищенаведеній частині вказаної норми позивачами не виконані.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до абзацу другого частини 6 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

В постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" вказано, що позови та заяви, які подаються до судів, можуть містити декілька самостійних вимог, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору. З урахуванням вимог статті 6 Закону України "Про судовий збір" з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо.

Згідно пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У відповідності до вищевказаного одним із позивачів, ОСОБА_1, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, але з матеріалів позову вбачається, що в позовній заяві вказано три позовні вимоги немайнового характеру, дві з них - вимоги немайнового характеру в інтересах ОСОБА_2. При цьому, доказів щодо звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору ОСОБА_1 не надано.

Таким чином вищевказані норми Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір" позивачами виконані частково.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може буде оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шейко Т.І.