Постанова № 70490431, 09.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

представників сторін:

позивача : - ОСОБА_2, дов. від 02.06.16 р., ОСОБА_3, дов. від 13.04.15 р.

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Дніпровський"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 р. у справі № 804/7388/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Дніпровський"

до Дніпропетровської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в митному оформленні, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Дніпровський" звернулось з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 03.08.2016 № 110090000/2016/000023/1, прийняте Дніпропетровською митницею;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в оформленні митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.08.2016 № 110090000/2016/00036, прийняте Дніпропетровською митницею.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством заявлено до митного оформлення товар та подано митну декларацію з усіма необхідними документами для підтвердження митної вартості товару за ціною договору, проте відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів з застосуванням другорядного методу визначення митної вартості та надано картку відмови в прийнятті митної декларації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємством для митного оформлення і підтвердження заявленої митної вартості товару надано належні та достатні документи для застосування основного методу визначення митної вартості, які в повній мірі підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, дозволяють провести обчислення митної вартості, тому відповідачем безпідставно витребувано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, що свідчить про необґрунтованість прийнятих митним органом рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 березня 2017р. у справі № 804/7388/16 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Судом встановлено, що позивачем на митну територію України ввезено органічну сполуку для збалансування раціону свійських тварин. На підтвердження заявленої вартості товару надано необхідні товаросупровідні документи. Під час контролю визначення митної вартості товару, відповідачем направлено запит до Товариства з вимогою надати додаткові документи щодо підтвердження заявленої вартості. З огляду на відмову позивача в наданні додаткових документів, а також враховуючи виявлені в документах розбіжності, відповідачем прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості. Суд під час дослідження наданих сторонам документів погодився з виявленими Митницею розбіжностями в товаросупровідних документах щодо дати відправки товару, розміру страхової премії, відсутності документів, підтверджуючих внесення передоплати тощо. За таких обставин враховуючи приписи чинного митного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків митного органу та правомірність прийняття спірних рішень.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ "Птахокомплекс Дніпровський" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 березня 2017 р. у справі № 804/7388/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував, що надані первинні документи підтверджують заявлену вартість, а витребування додаткових документів можливо лише у випадку виявлення суттєвих розбіжностей щодо числових складових митної вартості товару або наявності ознак підробки тощо, чого у даному випадку не мало місце.

При цьому скаржник зауважує, що виявлені розбіжності несуттєві, не мають жодного відношення до вартості товару та пояснені позивачем, а додаткові документи витребувані відповідачем безвідносно перевірки саме тих обставин, які розцінені Митницею як суттєві розбіжності.

Дніпропетровська митниця проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, наполягаючи на тому, що зафіксовані в спірному рішенні про коригування митної вартості товарів розбіжності свідчать, що декларантом надано неповні відомості щодо митної вартості товару, що і стало обґрунтованою підставою для витребування додаткових документів, які Товариством надані Митниці не були, в зв’язку з чим відповідачем було здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням цінової інформації, наявної у митного органу та було прийнято рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів).

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судових засідань в апеляційній інстанції представники відповідача не з’являлись, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористались, що з урахуванням наявних матеріалів справи не перешкоджає розгляду справи по суті. Представниками позивача доводи апеляційної скарги в судовому засіданні підтримано, надано пояснення по суті оскаржуваної постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, що 11.01.2011 між ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (Покупець) та компанією Novus Europe s.a./n.v (Бельгія) (Продавець) укладений контракт № 2011/01-03 (далі - Контракт) на поставку кормових добавок для виробничого птахівництва (а. с.20-22).

З п.п.2.2, 3.2, 4.2 Контракту вбачається, що товар за Контрактом поставляється партіями, кількість, ціна, умови постачання та умови платежу на кожну партію товару узгоджуються сторонами в окремих Додатках, які є невід'ємною частиною цього Контракту.

У Додатку № 68 від 21.06.2016 до Контракту визначено:

- умови поставки партії Товару - СІР с.Першотравневе, Нікопольський район, Дніпропетровська область;

- ціна партії Товару – 2,58 євро/кг;

- товар загальною вагою 21000 кг, а саме: «сіркоорганічна сполука: МНА (кальцієва сіль гідрокси аналога метіоніну 84,7%; 85,2% гідрокси аналога метіоніну), у формі порошку від світлого до жовто-коричневого кольору, застосування: збалансування раціонів свійських тварин і птиці за метіоніном, назва продукту: DL-2-гідрокси-4-метилтіобутанова кислота. Партія № LR16030369 – 5000 кг, дата виготовлення: 30.01.2016, кінцева дата споживання: 30.01.2021; № LR16034478 – 16000 кг, дата виготовлення: 03.02.2016, кінцева дата споживання: 03.02.2021 (далі - Товар) (а. с.23).

02.08.2016 Товариством за митною декларацією МД-2 №110090000/2016/004765 заявлено до митного оформлення вказаний Товар за ціною 2,58 євро/кг, тобто митна вартість Товару заявлена за ціною контракту (основний метод відповідно до ст.58 МК України).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з МД надано документи, детально перераховані в оскарженій постанові суду, серед яких: СМR В № Т61078855 від 27.07.2016 (а. с.26); сертифікати аналізу б/н від 25.07.2016 (а. с.67, 68); висновок ДП «Держзовнішінформ» № 117/415 від 20.07.2016 (а. с.66); інвойс № НОМЕР_1 від 25.07.2016 (а. с.24, 25, 63); страховий поліс № 2828041000114 від 28.07.2016 (а. с.64); Контракт; додаток №68 від 21.06.2016; сертифікат про походження товару № 91 2016 05345 від 06.07.2016; лист - комерційна пропозиція б/н від 01.07.2016 (а. с.64) тощо.

За результатами здійсненого контролю відповідачем митного контролю виявлено розбіжності в документах, поданих для митного оформлення позивачем, в зв’язку з чим на підставі ч.3 ст.53 МК України у Товариства були витребувані додаткові документи:

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- переклади українською мовою наданих документів згідно ст.254 МК України.

Товариством повідомлено про неможливість надання додаткових документів.

Так, 03.08.2016 Дніпропетровською митницею винесено:

- рішення про коригування митної вартості товару № 110090000/2016/000023/1, яким митну вартість Товару визначено за із застосуванням другорядного методу 2-а – методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, на підставі наявних у митниці відомостей (а. с.70) у розмірі 3,7 євро/кг (а. с.15, 16, 62);

- картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110090000/2016/00036 (а. с.17-19).

Крім того, позивачем товар випущений у вільний обіг та надані фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення грошової застави у розмірі вищезазначених різниць.

Не погодившись з вищевказаними рішенням та карткою відмови Дніпропетровської митниці, ТОВ "Птахокомплекс Дніпровський" звернулось з даним адміністративним позовом до суду.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Птахокомплекс Дніпровський" підлягає задоволенню з таких підстав:

З положень ч.1 ст.55 МК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У статті 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту.

Так, відповідно до даної статті такими методами є:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) визначений статтею 58 МК України.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів визначений статтею 59 МК України, відповідно до ч.1 якої у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті (ч.2 ст.59 МК України).

При цьому частина 6 статті 54 МК України визначає певний перелік підстав, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Так, згідно з п.п.1-3 ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, наведені правові норми свідчать, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення тієї митної вартості товару, яку заявлено декларантом.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що за приписами ч.2 ст.53 МК України митну вартість товарів підтверджують лише наступні документи:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому такі розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів у відповідності до ч.2 ст.53 МК України.

Таким чином, для вирішення даного спору суд апеляційної інстанції має встановити наявність/відсутність розбіжностей (недоліків, недостовірностей тощо) відносно числових значень складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, виявлених Митницю саме у первісно наданих позивачем документах і чи могли бути усунуті ці розбіжності шляхом надання Товариством додаткових документів.

Стосовно суті виявлених Митницею розбіжностей (невідповідностей) колегія суддів зазначає наступне:

1) митним органом встановлено, що у наданій до митного оформлення електронній копії страхового свідоцтва № 2828041000114 від 28.07.2016 відкритого поліса № 7101257 (а. с.64) не міститься будь-якого посилання на документи, транспортний засіб чи інші умови або обставини згідно яких можливо ідентифікувати товар, не зазначена страхова премія та інформація щодо процентної ставки страхування, що унеможливлює проведення розрахунку митної вартості, яка включає в себе, згідно умов поставки СІР витрати на страхування; страхову суму, зазначену в страховому полісі неможливо ідентифікувати із вартістю оцінюваної партії товару; дата відправлення в свідоцтві не відповідає фактичній даті відправлення.

З вищенаведених обставин справи вбачається, що поставка партії Товару здійснювалась Покупцю на умовах СІР , Інкотермс-2010 (фрахт/ перевезення, страхування оплачені до місця призначення), які означають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний сплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення та укласти договір страхування і сплатити страхові внески.

За умовами терміна СІР продавець за власний рахунок: укладає договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб; укладає договір страхування вантажу у відповідності з договором купівлі-продажу; несе усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки, а також сплачує ціну фрахту та всі інші витрати, включаючи витрати (щодо завантаження товару; несе витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару; забезпечує пакування товару.

При цьому документами, що підтверджують вартість товару є Додаток № 68 до Контракту та інвойс.

Разом з тим, досліджений колегією суддів страховий поліс (а. с.64) містить контрагентів, умови постачання товару, найменування товару, кількість товару відповідно до Додатку до Контракту та загальну страхову суму, і наявність розбіжностей у даному страховому полісі з даними, зазначеним у Контракті та Додатку № 68 до Контракту колегією суддів не встановлена.

При цьому відповідач, витребувавши у Товариства такі додаткові документи як страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування, не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати, і яким чином впливають на митну вартість заявленого до митного оформлення Товару, тобто у чому саме полягають сумніви Митниці щодо невірності визначення митної вартості товару з огляду на ці спірні розбіжності щодо страхового полісу.

2) митним органом під час аналізу вартісних граф електронної копії декларації країни відправлення товару, виявлена відсутність інформації про вартість товару за конкретною поставкою, у зв’язку з чим, за висновком Митниці, зазначений документ не являється підтверджуючим митну вартість товару.

Між тим, як вбачається з наведених вище норм Митного кодексу України, обов’язкові документи, що підтверджують митну вартість товару, перелічені у ч.2 ст.53 МК України, і серед цих документів відсутні декларації країни відправлення товару, а тому посилання Митниці на те, що зазначений документ не являється підтверджуючим митну вартість товару, не може впливати на заявлену позивачем митну вартість Товару.

3) митним органом встановлено, що наданий до митного оформлення експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» від 20.07.2016 № 117/415 ґрунтується на ціновій інформації, отриманої від продавця відповідної продукції «Novus Europe s.a./n.v.» та не містить цінового дослідження падіння ціни товару.

Зазначеним Митницею висновком ДП «Держзовнішінформ» від 20.07.2016 №117/415 підтверджено контрактну ціну 2,58 євро/кг, на умовах постачання СІР с.Першотравневе, кормової добавки, що відповідає ціні виробника при поставках товару в Україну для ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (а. с.66).

Як зазначив позивач і не спростував належними доказами відповідач, компанія «Novus Europe s.a./n.v.» є одним з найбільших виробників кормових добавок, і додатковою основою для надання вищевказаного експертного висновку є офіційна відповідь виробника – постачальника - представництва компанії «Novus Europe s.a./n.v.» у м.Москва (європейського підрозділу компанії «Novus Europe s.a./n.v.» на території Європи та Близького сходу) на запит щодо надання інформації стосовно діючих цін на зазначені товари при поставках в Україну у визначений період, яка підтверджує вищевказану ціну Товару за заявленими умовами поставки (а. с.69).

Крім того, колегія суддів зауважує, що подібний висновок не входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товару, наведених у ч.2 ст.53 МК України, а тому посилання Митниці на те, що зазначений документ не містить цінового дослідження падіння ціни товару, не може впливати на заявлену позивачем митну вартість Товару.

4) митним органом встановлено, що відповідно до п.2.4 Контракту заявлено, що якість товару підтверджується сертифікатом якості виробника, але наданий до митного оформлення сертифікат містить печатки відправника Novus Europe s.a./n.v (Бельгія), хоча згідно відомостей графи 43 ЕМД країна походження товару – США.

Позивачем не заперечується і підтверджується матеріалами справи, що, дійсно, до митного оформлення надано сертифікат якості виробника, в якому зазначено країну походження товару – США.

Крім того, позивач пояснив, що компанія Novus Іпtегnаtіоnаl Іnс. є мировою компанією з зареєстрованими представництвами в Західній Європі, Восточній Європі, країнах Азії, Південної та Північної Америки, тому безпосередньо виробництво товару може бути здійснено в США, а представником даної компанії в Західній Європі здійснено постачання товару з Бельгії, і тому Товариство, в контексті додержання положень митного законодавства, жодним чином не порушило правила декларування та надало достовірну інформацію щодо товару (його походження) та його митної вартості.

Разом з тим, Митницею не визначено яким чином розбіжність щодо країни походження товару стосується числових значень складових митної вартості товарів, тобто яким чином впливає на ці значення, а відтак колегія суддів не може прийняти вказану розбіжність як таку, що могла вплинути на заявлену Товариством митну вартість Товару.

4) згідно з п.6.1 Контракту "товар должен быть отправлен (дата СМR) в течение 14 дней с даты получения предоплаты (даты получения банком валюты) при условии, что Покупатель располагает разрешением грузополучателя на импорт в Украйну...», проте документ про наявність внесення передплати відсутній.

Наведене спростовується умовами Контракту та Додатком № 68 до Контракту, які свідчать про відсутність підстав для надання позивачем до митного оформлення документу про внесення передплати.

Так, відповідно до положень п.4.2 Контракту платіж за товари, які поставляються за даним Контрактом, може здійснюватись або у вигляді передплати всієї чи частини суми, зазначеної у проформі інвойсі, протягом 10 днів з моменту виставлення інвойсу, або шляхом відстрочення платежу протягом не більш 30 днів з моменту поставки товару. Умови платежів по кожній поставці узгоджуються сторонами у додатках, які є невід’ємною частиною цього Контракту.

В свою чергу, у Додатку № 68 до Контракту визначено, що Покупець здійснює 100% оплату вартості товару протягом 60 календарних днів з дати виставлення Продавцем відвантажувального інвойсу.

Тобто на момент подання митної декларації оплата за товар не була здійснена згідно з умовами Контракту та Додатку № 68 до Контракту, а тому документ про внесення передплати Митниці не надавався обґрунтовано.

Щодо відсутності перекладів документів (СМR, декларація країни відправлення товару) та вказаний недолік не є розбіжностями у розумінні ч.3 ст.53 МК України.

Так, наведені вище обставини справи свідчать, що висновки про наявність у первісно поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей, зафіксованих Митницею і наведених у спірному рішенні від 03.08.2016, свого підтвердження не знайшли.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Митницею не наведено яким чином витребувані у позивача додаткові документи (договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини) могли усунути виявлені митним органом розбіжності.

Таким чином, відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено, що надані позивачем основні документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових заявленої позивачем митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни.

Посилання скаржника на інші розбіжності (невідповідності), наявність яких також була підтримана судом першої інстанції (відносно недоліків перекладу інвойсу та комерційної пропозиції), колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не були підставою для винесення спірних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови від 03.08.2016, а відтак знаходяться поза межами спірних правовідносин.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність визначення Митницею митної вартості Товару за другорядним методом, в зв’язку з чим спірні рішення про коригування митної вартості товарів № 110090000/2016/000023/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації № 110090000/2016/00036 від 03.08.2016, прийняті Дніпропетровською митницею, підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 березня 2017р. у справі № 804/7388/16 з прийняттям нової постанови про задоволення позову ТОВ "Птахокомплекс Дніпровський".

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Дніпровський" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 березня 2017 р. у справі № 804/7388/16 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 березня 2017р. у справі № 804/7388/16 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 03.08.2016 № 110090000/2016/000023/1, прийняте Дніпропетровською митницею ДФС;

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в оформленні митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.08.2016 № 110090000/2016/00036, прийняте Дніпропетровською митницею ДФС.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Дніпровський" судовий збір в розмірі 1960, 48 грн. та 3031, 60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко