Ухвала суду № 70489858, 22.11.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

22 листопада 2017 року№ 813/3615/17

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-суддіЛанкевича А.З.,

секретар судового засідання Фуртак А.В.,

за участі представників:

позивачаОСОБА_1,

відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у попередньому судовому засіданні питання про дотримання строку звернення до адміністративного суду в справі за позовом ОСОБА_3 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 20677506 від 14.04.2015 року, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (код ЄДРПОУ: 38004195) права власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 619282746101);

- зобовязати Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (код ЄДРПОУ: 38004195) на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 619282746101).

В попередньому судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про дотримання строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо вказаного питання представник позивача заперечив та надав пояснення, зміст яких зводиться до наступного. 10.04.2017 року ОСОБА_3 (чоловік позивача) надав позивачу примірник позовної заяви про визнання недійсним договору про відступлення прав за іпотечними договорами та скасування державної реєстрації права на нерухоме майно для підписання та повідомив про те, що їхня квартира, яка знаходиться на вул.Суботівська,12/39 у м.Львові, їм не належить, натомість право власності на таку зареєстровано за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс». Відповідно, 10.04.2017 року є днем, коли позивач дізналася про порушення своїх прав та інтересів. А тому, на думку представника позивача, саме від цього часу, згідно з правилами ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, слід обчислювати встановлений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Враховуючи, що з даною позовною заявою позивач звернулась 11.10.2017 року, відтак вважає, що таку подано з додержанням встановленого Законом строку.

В попередньому судовому засіданні представник відповідача вказав, що позовна заява ОСОБА_3 є такою, що подана з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, а підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними відсутні.

При вирішенні даного клопотання суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених правових положень слідує, що адміністративний позов може бути подано у строк, визначений Кодексом адміністративного судочинства України, за умови, що спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, не установлено іншого строку звернення до суду. Початком перебігу цього строку слід вважати момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд встановив, що 10.08.2002 року Вербилівською сільською радою Рогатинського району Івано-Франківської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

15.08.2002 року ОСОБА_4, на підставі договору купівлі-продажу, придбав квартиру №39 в будинку №12 на вул.Суботівській у м.Львові.

14.09.2006 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №0201/0906/88-242.

Також, 14.09.2006 року, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 зареєстрований в реєстрі за №Д-1017.

Згідно п.2 договору іпотеки, іпотекодавець (ОСОБА_4В.) передає в іпотеку іпотекодержателю (АКБ «ТАС-Комерцбанк») належне йому на праві власності майно, а саме: квартиру №39, яка знаходиться у м.Львові на вул.Суботівській,12 (предмет іпотеки).

28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», яке виступає правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» укладено договір факторингу №15.

Також, 28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», яке виступає правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» було укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №6970.

14.04.2015 року відповідач прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 20677506 від 14.04.2015 року та вніс запис про право власності за №9383441, згідно якого право власності на предмет іпотеки, в порядку задоволення вимог іпотекодержателя, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс».

Вважаючи, що вказане рішення прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, зокрема Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», позивач звернулась з даним позовом до суду.

На виконання вимог ухвали суду від 08.11.2017 року представник позивача надав додаткові пояснення, в яких посилається на те, що позовна заява ОСОБА_3 подана з дотриманням встановленого законом шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, оскільки про порушення своїх прав та інтересів остання дізналась лише 10.04.2017 року. В підтвердження вказаного представником долучено письмове свідчення ОСОБА_4 (а.с. 71). А тому, так як позовна заява подана до суду 11.10.2017 року, відтак вважає, що позивач не пропустила встановлений законом строк звернення.

Проте суд не враховує зазначені доводи представника позивача, з огляду на наступне.

Так, як слідує зі змісту письмових свідчень ОСОБА_4, факт того, що квартира, яка знаходиться на вул.Суботівська,12/39 у м.Львові, перебуває у власності ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» позивач дізналася 10.04.2017 року. В той же час, з даною позовною заявою звернулася до суду 11.10.2017 року (згідно відтиску штемпеля вхідної кореспонденції суду), тобто після закінчення строку, установленого законом. Натомість, жодних доказів щодо підтвердження поважності причин такого пропуску представником позивача не надано та в позовній заяві не наведено.

Більше того, представник позивача у попередньому судовому засіданні ствердив, що підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними відсутні, оскільки такий позивачем не пропущено.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на ч.1 ст.103 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Разом з тим, за правилами ч.2 ст.99 цього ж Кодексу, строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, аналізуючи зміст вказаних норм, слід дійти висновку, що ч.2 ст.99 є спеціальною по відношенні до ч.1 ст.103, відтак, у даному випадку, днем, коли позивач дізналася про порушення своїх прав та інтересів є саме 10.04.2017 року.

Суд також враховує, що у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, право на судовий захист кореспондує з обовязком сторони добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Так, згідно долученої до матеріалів справи довіреності на здійснення представництва інтересів позивача, така видана представнику ОСОБА_1 25.09.2017 року. Вказане свідчить про те, що останній мав можливість звернутись до суду у встановлений законом строк, але не скористався такою за відсутності поважних причин. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження неможливості звернення в суд у період з 25.09.2017 року по 11.10.2017 року представником позивача не надано та в поясненнях не зазначено.

Порівняльний аналіз термінів «дізналася» та «повинна була дізнатися», що містяться в ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, свобод чи інтересів, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 16.11.2016 року (справа №6-2469цс16).

Натомість, представник позивача не довів фактів, через які позивач не знала про порушення своїх прав і саме з цієї причини вчасно не звернулася за їх захистом до суду, як і не довів факт того, що вона не могла дізнатися про порушення своїх прав у період з 14.04.2015 року по 10.04.2017 року.

Згідно зі ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом та відсутність обґрунтованого клопотання для визнання причин пропуску поважними, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_3 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня отримання повного тексу ухвали до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту ухвали складено в одному примірнику 24.11.2017 року.