Постанова № 70489099, 20.11.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Державного реєстратора Токмацької районної державної адміністрації

про визнання рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державного реєстратора Токмацької районної державної адміністрації (далі – відповідач), в якому просить скасувати рішення державного реєстратора Токмацького міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.03.2016 індексний №28729987, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за об'єктом нерухомого майна - житловим будинком за адресою: Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Лугова, 11, внесений запис про обтяження №13686463 - заборона на нерухоме майно, підставою виникнення обтяження є повідомлення Токмацької державної нотаріальної контори від 28.01.1960 №б/н, суб'єктом обтяження є ОСОБА_4.

На обґрунтування позовних вимог посилається на приписи Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 №1844/5 та зазначає, що є власником житлового будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Лугова, 11. Пояснює, що підставою для виникнення права власності є свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 23.06.1983 реєстровий №2237, що підтверджується вказаним свідоцтвом, реєстровим посвідченням, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідкою Приватного підприємства «Малі 44». Вказує, що на теперішній час у позивача виникла необхідність відчуження житлового будинку, для чого 14 липня 2017 року останній отримав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, із змісту якої стало відомо, що 13.06.2005 за адресою житлового будинку державним реєстратором Токмацького міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 внесений запис про обтяження №13686463 – заборона на нерухоме майно, підставою виникнення якого є повідомлення Токмацької державної нотаріальної контори від 28.01.1960 №б/н, суб’єктом обтяження є ОСОБА_4. Вважає рішення відповідача протиправним, оскільки з аналізу правових норм слідує, що відомості про державну реєстрацію обтяжень, які виникли до 01.01.2013 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно повинні співпадати з відомостями Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Натомість державним реєстратором 15.03.2016 прийняте рішення про внесення запису про обтяження житлового будинку за відсутності аналогічного запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Крім того, звертає увагу суду, що суб’єкт спірного обтяження ОСОБА_4 ніколи не був власником житлового будинку, тому державний реєстратор переніс до Державного реєстру прав запис, який не ідентифікований за об’єктом нерухомого майна або суб’єктом обтяження. На підставі викладеного, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі та скасувати спірне рішення відповідача.

Позивач у судове засідання не з’явився, проте 07.09.2017 надіслав до суду заяву (вх. №24567) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснює, що реєстраційної дії по обтяженню на спірний будинок державний реєстратор не вчиняла. Зазначає, що при реєстрації права власності на житловий будинок за адресою Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Лугова, 11 державним реєстратором було перенесено наявні відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна до відкритого новоствореного розділу об'єкта нерухомого майна, відтак вважає, що відповідач діяв в межах, у спосіб і в порядку визначеному законом, у зв’язку з чим просить в позові відмовити.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_2 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Лугова, 11, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 23.06.1983 реєстровий №2237, реєстровим посвідченням від 05.06.1983 за №1747, архівною довідкою Приватного підприємства «Малі 44» від 29.07.2015 №161.

У зв’язку із тим, що у позивача виникла необхідність відчужити вказаний житловий будинок, у липні 2017 року останній звернувся до Державного реєстратора Токмацької районної державної адміністрації щодо отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зі змісту отриманої позивачем ОСОБА_5 довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 14.07.2017 вбачається, що 15.03.2016 09:32:43 державним реєстратором Токмацького міськрайонного управління юстиції проведено реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) на об'єкт нерухомості– житловий будинок, адреса: Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Лугова, 11 за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер 2237, видане 23.06.1983, видавник: ОСОБА_6 державний нотаріус Токмацької державної нотаріальної контори. Під час реєстрації державним реєстратором з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна перенесено запис про обтяження № 2077149, дата, час державної реєстрації 13.06.2005 10:34:46, підставою виникнення обтяження є повідомлення Токмацької державної нотаріальної контори від 28.01.1960 №б/н, суб'єктом обтяження є ОСОБА_4.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.03.2016 індексний №28729987, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються нормами Закону України від 01.07.2004 № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-ІV).

Згідно зі статті 2 Закону № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до статті 4 Закону № 1952-ІV передбачає обов'язковість державної реєстрації права власності та заборони відчуження та арешту нерухомого майна, податкової застави, предметом якої є нерухоме майно, та інших обтяжень.

Статтею 10 Закону № 1952-ІV передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність обтяжень прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, речові права на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав..

За приписами частин першої-другої статті 13 Закону № 1952-IV на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна. Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: 1) нерухоме майно; 2) право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права; 3) інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав; 4) обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень. У разі відсутності відкритого на об'єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. Після відкриття на об'єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу.

Статтею 27 Закону № 1952-ІV передбачено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: 1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; 2) рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; 3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; 4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката; 6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; 7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Порядок доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 4 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначається, що інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб'єкта або об'єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.

Матеріалами справи встановлено, що 14 липня 2017 року позивач отримав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, із змісту якої йому стало відомо, що 13.06.2005 за адресою житлового будинку державним реєстратором Токмацького міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 внесений запис про обтяження №13686463 – заборона на нерухоме майно, підставою виникнення якого є повідомлення Токмацької державної нотаріальної контори від 28.01.1960 №б/н, суб’єктом обтяження є ОСОБА_4.

З приводу вказаних обставин суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до пунктів 18, 19, 20 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі проведення державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно державним реєстратором приймається одне рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та / або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав. Під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав. За відсутності відомостей у Реєстрі прав власності на нерухоме майно державний реєстратор використовує наявні відомості, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрові книги та реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації). У разі проведення державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва вперше, у тому числі у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна або об'єднання об'єктів нерухомого майна, державний реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об'єкту нерухомого майна, об'єкту незавершеного будівництва та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства. За наявності зареєстрованих речових прав на такий об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва або обтяжень таких прав у спеціальному розділі Державного реєстру прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить такі відомості про речові права на таке майно та їх обтяження, про суб'єктів цих прав до відповідного відкритого розділу.

З наведених норм вбачається, що при реєстрації права власності державний реєстратор створює новий розділ по об’єкту нерухомого майна, заповнюючи його відомостями про таке майно та водночас за наявності відомостей у Єдиному реєстрі заборон на відчуження об’єктів нерухомого майна, відомостей у Державному реєстрі іпотек та/або відомостей у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, переносить такі відомості у новостворений за наслідками реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна розділ.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання процедури визначеної чинними нормативно-правовими актами, 15 березня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно було здійснено пошук відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за результатами якого з'ясовано, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис від 13.06.2005 № 2077149, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, об'єкт обтяження - житловий будинок, розташований за адресою: Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Лугова, 11, підставою виникнення обтяження є повідомлення Токмацької державної нотаріальної контори від 28.01.1960 №б/н, суб'єктом обтяження є ОСОБА_4.

Вказане підтверджується ОСОБА_5 довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 14.07.2017.

Таким чином, з зазначених фактичних обставин справи випливає, що відповідачем окремої реєстраційної дії по реєстрації обтяження на спірний житловий будинок не здійснювалось, натомість ж відповідач, діючи згідно з вимогами п.18-20 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 № 1127, при реєстрації права власності речових прав було перенесено уже наявні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиного реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, відомості по нерухомому майну за адресою Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Лугова, 11 до новоствореного розділу по об’єкту нерухомого майна.

Суд звертає увагу, що у відповідності до чинного законодавства державний реєстратор має повноваження прийняти рішення про скасування запису про обтяження, однак таке рішення може бути прийняте виключно в порядку, встановленому нормативними актами, що регулюють діяльність реєстратора та за наявності до того підстав. Прийняття такого рішення державним реєстратором на власний розсуд законом не передбачено. Суд вважає, що відповідач не наділений повноваженнями надавати оцінку правомірності, накладеного раніше на об'єкт нерухомості Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Лугова, 11 обтяження та доцільності подальшого продовження такого обтяження або скасування запису про обтяження.

При цьому, дослідженими в судовому засіданні доказами не підтверджується наявність достатніх підстав, що надають державному реєстратору право внести зміни до записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, скасувавши записи про раніше зареєстроване обтяження.

Крім того, судом враховано, що у своєму адміністративному позові просить скасувати рішення від 15.03.2016 індексний №28729987 державного реєстратора Токмацького міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким серед іншого, проведено реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) на об'єкт нерухомості– житловий будинок, адреса: Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Лугова, 11 за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відтак, суд приходить до переконання, що відповідач при реєстрації прав та їх обтяжень спірного майна діяв згідно з вимогами чинного законодавства, що зобов’язувало його перенести відомості з реєстрів обтяжень до новоствореного розділу по нерухомому майну, яке реєструвалось, що в свою чергу є наслідком відмови судом у задоволені позову як безпідставно заявленого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частинами першою та другою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Як встановлено частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак