Постанова № 70488957, 28.09.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 року о/об 13 год. 30 хв.Справа № 808/3614/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Розівської дослідної станції Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України до Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_1

(діє на підставі довіреності б/н від 14.12.2016 року)

від відповідача - ОСОБА_2

(діє на підставі довіреності № 116/М/08-15-10 від 16.01.2017 року)

від відповідача - ОСОБА_3

(діє на підставі довіреності № 115/Б/08-15-10 від 11.09.2017 року)

від відповідача - ОСОБА_4

(діє на підставі довіреності № 1210/08/08-15-10 від 20.04.2017 року)

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Розівської дослідної станції Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (далі - позивач) до Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за номером НОМЕР_1 від 09 листопада 2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку сільгоспвиробників у сумі 7666,92 грн., штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2086,74 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за номером НОМЕР_2 від 09 листопада 2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку сільгоспвиробників у сумі 209979,19 грн., штрафних (фінансових) санкцій у сумі 52494.80 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за номером НОМЕР_3 від 09 листопада 2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку сільгоспвиробників у сумі 49569,53 грн., штрафних (фінансових) санкцій у сумі 12392,39 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за номером НОМЕР_4 від 09 листопада 2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку сільгоспвиробників у сумі 114577,66 грн., штрафних (фінансових) санкцій у сумі 28644,41 грн.

Представник позивача в судовому засіданні обґрунтував адміністративний позов, з підстав викладених в позові, а саме зазначив, що відповідачем здійснено позапланову виїзну документальну перевірку позивача та складено акт №1792/08-15-1400/00496722 від 24 жовтня 2016 року. Зазначив, що відповідачем не правомірно застосовано при розрахунках єдиного податку четвертої групи коефіцієнт 1,756 та збільшено податкове зобовязання з єдиного податку четвертої групи на 335271,07 грн. Також зазначив, що акт перевірки не містить відомостей, які б підтверджували виявлення використання земельних ділянок. Вказав, що викликає сумнів факт використання позивачем на території Розівської селищної ради земельної ділянки площею 290,9017 га в період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2016 року, а отже безпідставно та неправомірно визначив суми грошового зобовязання з єдиного податку четвертої групи у сумі 46522,23 грн. Таким чином донарахування відповідачем єдиного податку четвертої групи є неправомірним, отже і застосування штрафних санкцій на донараховане податкове зобовязання є протиправним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, у яких зазначено, що під час проведення перевірки встановлено у період з 01 липня 2013 року по 30 червня 2016 року підприємство використовувало земельні ділянки на території Розівської селищної ради, які не відображені у податковій декларації. Також зазначив, що перевіркою встановлені порушення вимог пункту 292-1.2 статті 292 Податкового кодексу України, що призвело до заниження єдиного податку четвертої групи за землю та несплати до бюджету суми податкового зобовязання Розівська дослідна станція ОСОБА_5 у розмірі 381793,24 грн. за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року складає 275547,81 грн. та за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2016 року складає 106245,43 грн.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 28 вересня 2017 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд зясував наступне.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Розівська дослідна станція Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України 08 квітня 2003 року зареєстрована, як юридична особа за адресою: 70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Академічна, буд. 5.

Відповідно до свідоцтва №200059110 серія НБ№021973 Розівська дослідна станція Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України зареєстрована як сільськогосподарське підприємство, як субєкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

На підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, за період з 01 липня 2013 року по 30 червня 2016 року.

За наслідками перевірки складено ОСОБА_6 №1792/08-15-1400/00496722 від 24 жовтня 2016 року позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2013 року по 30 червня 2016 року.

ОСОБА_6 перевірки зокрема встановлено порушення РДС ДУ ІЗК НААН вимог:

пункту 292-1.2 статті 292 ПК України, що призвело до заниження суми єдиного податку четвертої групи на 381793,24 грн.. в т. ч. за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року на 275547,81 грн.; за період з 01 січня 2016року по 31 травня 2016 року на 106245,43 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№0001041400 від 09 листопада 2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків у розмірі 9753,66 грн.;

-№0001061400 від 09 листопада 2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сі6льськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків у розмірі 262473,99 грн.;

-№0001071400 від 09 листопада 2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків у розмірі 61961,92 грн.;

-№0001081400 від 09 листопада 2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків у розмірі 143222,07 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями рішеннями Розівська дослідна станція Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України звернулась до суду з адміністративний позовом.

Враховуючи викладене, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає податкові повідомлення-рішення, обґрунтованими, та такими, що не підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Щодо використання позивачем земельних ділянок, не оформлених та не зареєстрованих належним чином суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 291.4 статті 291 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного податку четвертої групи є сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно пункту 292-1.1 статті 292-1 ПК України обєктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Судом з матеріалів адміністративної справи та пояснень представників сторін встановлено, що позивач використовує деякі земельні ділянки без правовстановлюючих документів. Зокрема в ОСОБА_6 перевірки зазначено, що під час проведення перевірки позивачем надані письмові пояснення стосовно використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів. А саме, що земельна ділянка площею 449,0000 га - це приєднаний до Розівської дослідної станції цілісний майновий комплекс ДП Відготівельний радгосп «Розівський» згідно Розпорядження від 26 квітня 2007 року №240-р КМУ, Наказу Міністерства аграрної політики України від 20 липня 2007 року №;521/73, Постанови Президії Української академії аграрних наук від 18 жовтня 2007 року протокол №15, Наказу №180 по Інституту зернового господарства УААН від 16 листопада 2007 року. Матеріалами справи, зокрема листами-відповідями ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, підтверджується, а позивачем не заперечується той факт, що вказана земельна ділянка не оформлена та не зареєстрована належним чином.

Решта земельних ділянок, що використовуються Розівською дослідною станцією без правовстановлюючих документів, як зазначив податковий орган в ОСОБА_6 перевірки, відповідно до письмових пояснень позивача, наданих під час перевірки, - знаходиться на виготовленні та реєстрації.

Відповідно до статистичної звітності форма № 4-сг (річна) затвердженої наказом Держкомстату України № 206 від 02 липня 2014 року «Посівна площі сільськогосподарських культур під урожай 2015», наданої Розівською дослідною станцією ОСОБА_5 до відділу статистики у Розівському районі: посівна площа відображена платником код рядка 049 зернові та зернобобові культурм всього 2457 га, код рядка 143 технічні культури всього 838,0000 га, код рядка 331 кормові культури всього 500,0000 га, а всього у користуванні сільськогосподарських угідь код рядка 4094515,0000 га, код рядка 420 рілля 4051,0000 га.

Згідно статистичної звітності форми № 29-сг затвердженої наказом Держкомстату України № 184 від 14 червня 2013 року «підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 2015 року», наданої Розівською дослідною станцією ОСОБА_5 до відділу статистики у Розівському районі: код рядка 1440 посівна площа всього 3795,00га, код рядка 1614 площа чистих парів в 2015 році складає 275,00га, площа сільськогосподарських угідь, які використовує підприємство 4070,00га, як рілля.

Відповідно до статистичної звітності форма № 4-сг (річна) затвердженої наказом Держкомстату України № 206 від 02 липня 2014 року «Посівна площі сільськогосподарських культур під урожай 2015», наданої Розівською дослідною станцією ОСОБА_5 до відділу статистики у Розівському районі: посівна площа відображена платником код рядка 049 зернові та зернобобові культури всього 2324,00га, код рядка 143 технічні культури всього 1040,0000 га, код рядка 331 кормові культури всього 548,0000 га, код рядка 400 посіяна площа всього 3912,0000га, код рядка 401 крім того посіяно підпокривних багаторічних трав 128,0000га, код рядка 407 попередніх культур на розрізнених луках та пасовищах 55,0000га, а всього у користуванні сільськогосподарських угідь код рядка 4094561,0000 га, код рядка 420 рілля 4097,0000 га.

Таким чином, відповідачем доведено використання позивачем земельних ділянок без правовстановлюючих документів, тому податковим органом доведено правомірність нарахування єдиного податку на земельні ділянки, які використовувались позивачем, проте не були оформлені та зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Щодо розрахунку зобовязань з єдиного податку четвертої групи суд зазначає наступне.

Згідно пункту 292-1.1 статті 292-1 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обєктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 292-1.2 статті 292-1 ПК України базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

Пунктом 292-1.3 статті 292-1 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння податку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 293.9.1 пункту 293.9 статті 293 Податкового кодексу України (в редакції від 01 січня 2015 року) для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставки податку з одного гектара сільськогосподарських угідь для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) - становить 0,45.

Відповідно до підпункту 293.9.1 пункту 293.9 статті 293 Податкового кодексу України (в редакції від 01 січня 2016 року) для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставки податку з одного гектара сільськогосподарських угідь для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) - становить 0,81.

Судом досліджені розрахунки податку по спірним земельним ділянкам на 2015 та 2016 роки, Лист ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 25 лютого 2016 року №0-28-03-803/2-16 щодо нормативної грошової оцінки 1 га сільськогосподарських угідь на територіях спірних земельних ділянок станом на 01 січня 2015 року та на 01 січня 2016 року, інформацію щодо використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення по Новомлинівській сільській раді Розівського району Запорізької області, та інші документи, надані сторонами, в обґрунтування своєї позиції.

Дослідивши надані докази судом встановлено, що відповідачем при розрахунку єдиного податку четвертої групи не застосовувався коефіцієнт 1,756, натомість податковий орган діяв на підставі та у межах чинного законодавства, зокрема розрахував суму податку на підставі підпункту 293.9.1 пункту 293.9 статті 293 Податкового кодексу України, встановленому на 2015 та 2016 рік.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено, що Розівською дослідною станцією Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України порушено пункт 292-1.2 статті 292 ПК України, що призвело до заниження суми єдиного податку четвертої групи на 381793,24 грн.. в т. ч. за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року на 275547,81 грн.; за період з 01 січня 2016року по 31 травня 2016 року на 106245,43 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у частині 6 статті 19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобовязані здійснювати інспектування та перевірки діяльності субєктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що Пологівською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області законно та обґрунтовано винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 09 листопада 2016 року №0001041400, №0001061400, №0001071400 та №0001081400, а отже вищезазначені рішення прийняті на підставі та у відповідності до чинного законодавства України, у звязку з чим вони є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 158-163, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов