Постанова № 70488849, 13.10.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2017 року м.Київ № 810/3106/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про стягнення пені з Державного бюджету України

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення з Державного бюджету України пені у розмірі 200569,68 грн., нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 27.07.2016 по 06.09.2016 включно.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №810/3106/17, витребувано докази по справі від сторін, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 19.12.2014 ним була подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014, в якій задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, у розмірі 9779425,00 грн. За результатом проведеної перевірки ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві було підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ на суму 264734,00 грн. та, серед іншого, винесено податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 №0007011502 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 9514691,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2378672 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2016 у справі №826/19959/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016, проте не зважаючи на це контролюючим органом не було подано до територіального органу Державної казначейської служби України висновок щодо відшкодування позивачеві суми ПДВ на рахунок у банку, у зв'язку з чим на теперішній час сума ПДВ у розмірі 9514691,00 грн. залишається не відшкодованою.

На підставі цього, позивач, керуючись пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, просить стягнути з Державного бюджету України пеню у розмірі 272310,45 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 27.07.2016 по 06.09.2016 включно.

Відповідач 1 Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві у судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та інформацією, розміщеною на веб-сайті ПАТ «Укрпошта» (а.с.99).

Відповідач-2 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві проти позову заперечує, пояснює, що територіальні органи Державної казначейської служби України можуть здійснити перерахування платникові податку суми бюджетного відшкодування лише на підставі висновку контролюючого органу та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, проте, оскільки на адресу відповідача-2 не надходив висновок про відшкодування ПДВ у сумі 9514691,00 грн., у ГУ ДКС України у м. Києві відсутні повноваження по поверненню ПДВ та пені за період з 27.07.2016 по 06.09.2016.

У судове засіданні 10.10.2017 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином,10.10.2017 представником позивача було подано до суду клопотання від 10.10.2017 про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Протокольною ухвалою суду від 10.10.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Авіалінії Харкова», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова", зареєстровано як юридична особа 29.04.1998 (ідентифікаційний код 25469838) та розташовано за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8, корпус А, перебуває на обліку як платник податків з 21.07.1998, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.08.2017 (а.с. 9-10).

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 23.09.1998, про що свідчать витяги з Реєстру платників податку на додану вартість №1426514501108 та №1726514500122 (а.с.111-112).

19.12.2014 позивачем була подана до контролюючого органу податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року, в якій в рядку 23.1 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 9779425,00 грн. (а.с.17-20).

Направлення позивачем податкової звітності та її отримання контролюючим органом підтверджується наявними у справі квитанціями №1 та №2 (а.с.107-109).

До податкової декларації позивачем були додані, зокрема: довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2, а.с.21-22); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3, а.с.23); заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4, а.с.24); розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Додаток 1, а.с. 25-27); розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5, а.с. 28-30).

За результатом проведення документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «Авіалінії Харкова» бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2014 Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві був складений акт від 05.03.2015 №1336/26-51-15-02-07/25469838 (а.с.31-63).

Згідно з висновками акта перевірки підтверджено задеклароване позивачем бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок у банку за листопад 2014 року в сумі 264734,00 грн. та констатовано порушення позивачем наступних вимог чинного податкового законодавства України:

- п. 201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за липень 2013 року у розмірі 135,00 грн., за грудень 2013 року у розмірі 540,00 грн., за липень 2014 року у розмірі 327,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту відповідно за липень 2013 року у розмірі 135,00 грн., за грудень 2013 року у розмірі 540,00 грн., за липень 2014 року у розмірі 327,00 грн.;

- абз. "а" п.200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість: заниження суми, що підлягає бюджетному відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів: за липень 2013 року на суму 878105,00 грн., за серпень 2013 року на суму 939511,00 грн., за вересень 2013 року на суму 427176,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 1 511080,00 грн., за листопад 2013 року на суму 773862,00 грн., за грудень 2013 року на суму 1113204,00 грн., за січень 2014 року на суму 365477,00 грн., за лютий 2014 року на суму 663783,00 грн. за березень 2014 року на суму 430895,00 грн., за квітень 2014 року на суму 344730,00 грн., за травень 2014 року на суму 383544,00 грн., за червень 2014 року на суму 343156,00 грн., за липень 2014 року на суму 432773,00 грн., за серпень 2014 року на суму 269143,00 грн., за вересень 2014 року на суму 356700,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 280550,00 грн.;

- завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2014 року у розмірі 9 514691,00 грн.;

- завищено значення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24) податкових декларацій за відповідні податкові періоди: за липень 2013 року на суму 959046,00 грн., за серпень 2013 року на суму 953351,00 грн., за вересень 2013 року на суму 2250486,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 3774692,00 грн., за листопад 2013 року на суму 4676022,00 грн., за грудень 2013 року на суму 5675974,00 грн., за січень 2014 року на суму 6080576,00 грн., за лютий 2014 року на суму 6 720795,00 грн., за березень 2014 року на суму 7153537,00 грн., за квітень 2014 року на суму 7549201,00 грн., за травень 2014 року на суму 7875395,00 грн., за червень 2014 року на суму 8218736,00 грн., за липень 2014 року на суму 8632885,00 грн., за серпень 2014 року на суму 8994175,00 грн., за вересень 2014 року на суму 9372671,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 9514691,00 грн.

На підставі акта перевірки 24 березня 2015 року ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0007011502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ за листопад 2014 року на суму 9514691,00 грн., та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 2378672,00 грн. (а.с.64);

- №0007021502, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 9513689,00 грн., з яких за липень 2013 року на суму 878105,00 грн., за серпень 2013 року на суму 939511,00 грн., за вересень 2013 року на суму 427176,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 1511080,00 грн., за листопад 2013 року на суму 773862,00 грн., за грудень 2013 року на суму 1113204,00 грн., за січень 2014 року на суму 365477,00 грн., за лютий 2014 року на суму 663783,00 грн. за березень 2014 року на суму 430895,00 грн., за квітень 2014 року на суму 344730,00 грн., за травень 2014 року на суму 383544,00 грн., за червень 2014 року на суму 343156,00 грн., за липень 2014 року на суму 432773,00 грн., за серпень 2014 року на суму 269143,00 грн., за вересень 2014 року на суму 356700,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 280 550,00 грн. (а.с.65);

- №0007061502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення ПДВ за липень 2013 року на суму 959046,00 грн., за серпень 2013 року на суму 953351,00 грн., за вересень 2013 року на суму 2250486,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 3774692,00 грн., за листопад 2013 року на суму 4676022,00 грн., за грудень 2013 року на суму 5675974,00 грн., за січень 2014 року на суму 6080576,00 грн., за лютий 2014 року на суму 6720795,00 грн., за березень 2014 року на суму 7153537,00 грн., за квітень 2014 року на суму 7549201,00 грн., за травень 2014 року на суму 7875395,00 грн., за червень 2014 року на суму 8218736,00 грн., за липень 2014 року на суму 8632885,00 грн., за серпень 2014 року на суму 8994175,00 грн., за вересень 2014 року на суму 9372671,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 9514691,00 грн. (а.с.66).

При цьому, за наслідками адміністративного оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень Головне управління ДФС у місті Києві рішенням про результати розгляду первинної скарги від 29 травня 2015 року №8761/10/26-15-10-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0007011502, скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2015 року №0007061502, а також збільшено на 866,00 грн. суму заниження бюджетного відшкодування з ПДВ, визначену в податковому повідомленні-рішенні №0007021502 (а.с.67-69).

На підставі акта перевірки та вказаного вище рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 29 травня 2015 року №8761/10/26-15-10-06 ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві 15 червня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000121502, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 9514555,00 грн., з яких за липень 2013 року на суму 878105,00 грн., за серпень 2013 року на суму 939511,00 грн., за вересень 2013 року на суму 427176,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 1511080,00 грн., за листопад 2013 року на суму 773862,00 грн., за грудень 2013 року на суму 1 113204,00 грн., за січень 2014 року на суму 366016,00 грн., за лютий 2014 року на суму 663783,00 грн. за березень 2014 року на суму 430895,00 грн., за квітень 2014 року на суму 344730,00 грн., за травень 2014 року на суму 383544,00 грн., за червень 2014 року на суму 343156,00 грн., за липень 2014 року на суму 432773,00 грн., за серпень 2014 року на суму 269470,00 грн., за вересень 2014 року на суму 356700,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 280 550,00 грн. (а.с.70).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2016 у справі №826/19959/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.03.2015 №0007011502 і №0007021502, від 15.06.2015 №0000121502 (а.с.71-76, 77-80).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2016 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 у справі №826/19959/15 (а.с.81-83).

Ухвалою Верховного Суду України від 05.04.2017 відмовлено у допуску до провадження Верховного Суду України справи №826/19959/15 за позовом публічного акціонерного товариства «Авіалінії Харкова» до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.11.2016 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 66301090).

Судом встановлено, що не зважаючи на скасування у судовому порядку вищевказаних податкових повідомлень-рішень, а отже, узгодження заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ, кошти не були перераховані на рахунок платника податку у банку.

Як вбачається зі змісту позовних вимог у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" просить суд стягнути з Державного бюджету України на його користь пеню у розмірі 200569,68 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 27.07.2016 по 06.09.2016 включно.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент подачі податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 200.2 та 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

При цьому, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 Податкового кодексу України).

У силу положень пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У свою чергу орган Державного казначейства України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Поряд з цим нормою п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

На момент виникнення спірних правовідносин був чинний Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 р. №68 (Порядок втратив чинність 01.04.2017 на підставі постанови КМУ № 26 від 25.01.2017, далі - Порядок №68).

Відповідно до п. 2 Порядку № 68 встановлювалося, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку №68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення; неузгоджену суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення; суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджену за результатами оскарження.

Згідно з абз. 2 п. 10 Порядку № 68, інформація, що міститься у другій частині реєстрів, оновлюється ДФС щодня.

Таким чином, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який діяв на час існування спірних правовідносин, передбачав його інформаційне наповнення саме контролюючими органами, зокрема, внесення інформації про дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення, а також суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджену за результатами оскарження.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 здійснювалося в порядку, передбаченому Порядком ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 р. N68, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Згідно з положеннями статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Оскільки ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 у справі №826/19959/15 була проголошена у відкритому судовому засіданні, ця ухвала набрала законної сили 04.07.2016, а тому цю дату слід вважати днем закінчення процедури судового оскарження.

Згідно з листом ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16.09.2016 №11713/10/26-51-10 ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 у справі №826/19959/15 була отримана контролюючим органом 12.07.2016 (а.с.89), а тому останній день для подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, припадає на 19.07.2016.

Однак, як було вказано вище, такий висновок контролюючим органом поданий не був.

На день розгляду справи позивач не отримав бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 9514691,00 грн.

Разом з тим, неподання відповідачем-1 до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України у Постанові від 03.06.2014 р. № 21-131а14 та наведена також в рішеннях Вищого адміністративного суду України - постанові від 17.11.2014 р. №К/800/38736/14, ухвалі від 23.09.2014 р. №К/800/36094/14.

Суд зазначає, що оскільки останній день для подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, як було вказано вище, припадає на 19.07.2016, п'ятиденний строк для видачі органом Державного казначейства України платнику податку суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку закінчується 26.07.2016, у зв'язку з чим 27.07.2016 у платника податку виникло право на отримання пені на суму заборгованості.

У позовній заяві ТОВ "Авіалінії Харкова" зазначило, що стягнення пені за період з 07.09.2016 по 31.08.2017 включно є предметом розгляду інших судових справ, у зв'язку з чим в рамках цієї справи позивач просить стягнути пеню за період з 27.07.2016 по 06.09.2016 включно (42 дні).

Отже, суд погоджується з твердженням позивача про те, що оскільки висновок контролюючого органу повинен був бути поданий до органу Казначейської служби вчасно проте не поданий, у зв'язку із бездіяльністю Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві, з огляду на викладене вище, Позивач має право на стягнення пені у зв'язку з виникненням бюджетної заборгованості.

При цьому суд зазначає, що правові механізми взаємодії між окремими ланками системи органів державної податкової служби з метою посилення контролю за дотриманням податкового законодавства, на які посилається відповідач 2 у своїх запереченнях, не можуть обмежувати встановлені чинним законодавством права платника податків та переносити (відтерміновувати) їх реалізацію у часі (у тому числі право на своєчасне отримання бюджетного відшкодування), а платник податків не може залежати від несумлінного виконання своїх обов'язків податковим органом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.03.2015 року у справі № К/800/56682/14.

При визначенні суми пені, яка підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення бюджетного відшкодування, суд звертає увагу на те, що з синтаксичного тлумачення пункту 200.23 статті 200 ПК України вбачається, що при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої пені, включаючи день погашення. Отже, облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються.

Таким чином, у даному випадку при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка на рівні 16,5 % річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 23.06.2016 №88-рш.

Отже, розмір пені, який підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування, складає 216778,55 грн. (9514691,00 грн. х 16,5% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 42 дня (кількість днів прострочення).

Натомість, звертаючись до суду, позивач просив стягнути на його користь суму пені у розмірі 200569,68 грн., тобто на 16208,87 грн. менше, ніж розмір пені, розрахований судом.

Суд звертає увагу, що заперечень щодо розрахунку пені з боку відповідачів не надходило.

Згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до частини першої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною третьою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України), яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тому, з метою відновлення порушеного права позивача на стягнення пені за час затримки відшкодування ПДВ за листопад 2014 року у порядок та спосіб, передбачений законодавством, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" пені у сумі 216778,55 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

У той же час, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача у частині наявності підстав для стягнення пені у сумі 216778,55 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року відповідачі не надали.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України пеню у розмірі 216778,55 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ за період з 27.07.2016 року по 06.09.2016 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, задовольняючи адміністративний позов суд враховує, що саме бездіяльність Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, розумних і правових підстав якої судом не встановлено, спричинила затримку у бюджетному відшкодуванні ПДВ, наслідком чого є нарахування пені.

Суд таку бездіяльність розцінює як свідчення неспроможності виконання відповідачами, зокрема, податковим органом, власних функцій та обов'язків, спрямованих на реалізацію платниками податків передбачених чинними законами та Конституцією України прав, що змушує останніх постійно звертатись до суду за їх захистом.

Крім того, суд вважає, що позивач не може нести будь-які негативні наслідки у разі прорахунків у діяльності окремих державних органів чи посадових осіб, оскільки виконав усі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3008,56 грн. згідно платіжного доручення від 11.09.2017 №103, оригінал якого міститься у матеріалах справи (а.с. 2).

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, з вини якого виник спір у цій справі - Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м.Києві.

При цьому, враховуючи вихід суду за межі позовних вимог та стягнення на користь позивача пені на 16208,87 грн. більше, ніж було заявлено в позовній заяві, з позивача необхідно стягнути в дохід державного бюджету судовий збір в сумі 243,13 грн. (1,5% від суми додатково присудженої пені), який також має бути компенсований позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (ідентифікаційний код: 25469838, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8, корпус А) пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за листопад 2014 року за період з 27.07.2016 по 06.09.2016 у розмірі 216778,55 (двісті шістнадцять тисяч сімсот сімдесят вісім грн. 55 коп.)

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (ідентифікаційний код: 25469838, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8, корпус А) на користь Державного бюджету України (рахунок № 31213206784001 в ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ, МФО 821018, отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд; код отримувача: 37955989, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 13 коп.

4. Стягнути судовий збір у розмірі 3008,56 (три тисячі вісім грн. 56 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (ідентифікаційний код: 25469838, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8, корпус А) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код: 39479227, місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця, 3).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.