Постанова № 70488715, 14.11.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2017 р. Справа № 809/1391/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.,

за участю секретаря судового засідання Подольської Т.М.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про стягнення податкового боргу в розмірі 7 390 578,41 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

18.10.2017 року Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 2 848 014,45 гривень.

07.11.2017 року на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, в якому позивач просив збільшити розмір суми стягнення податкового боргу в частині зобов'язань по податку на додану вартість, а саме в розмірі 4 742 563,96 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість, орендної плати з юридичних осіб, екологічного податку, податку на доходи фізичних осіб, штрафних санкцій, військового збору в загальному розмірі 7 390 578,41 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог не заперечив.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази, прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог та необхідності до задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07.06.2002 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 38-42)

Окрім того встановлено, що відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, що покладає на нього обов'язок сплачувати у встановленому порядку і розмірі передбачені законодавством податки та збори.

У відповідності до положень частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2).

У відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до контролюючих органів.

В пункті 49.1 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають обєкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 стаття 49 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктами 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

На підставі вищевказаних норм Податкового Кодексу України, відповідачем подано до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: податкову декларацію № НОМЕР_1 від 20.09.2017 року на суму 2 019 980,00 гривень та уточнюючий розрахунок № НОМЕР_2 за (вересень 2016 року), податкову декларацію № НОМЕР_3 від 18.10.2017 року на суму 2 414664 гривень та уточнюючі розрахунки: № НОМЕР_4 від 23.10.2017 року (за вересень 2016 року) на суму 1 764 000 гривень та № НОМЕР_5 від 23.10.2017 року (за лютий 2017 року) на суму 195 000 гривень.

Таким чином, шляхом подання вищевказаних декларацій Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" самостійно визначило та узгодило податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6 706 109,54 гривні.

Однак, як зазначив позивач у заяві про зміну позовних вимог, станом на 30.10.2017 року відповідачем сплачено частину податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 200 000 гривень, а саме основного платежу, який нарахований на підставі поданих декларацій.

Судом встановлено, що відповідачем, у визначені Податковим кодексом України строки, самостійно задекларовані суми основного грошового зобовязання з податку на додану вартість за вказаний період не сплачені, саме в розмірі 6506109,54 гривень.

При цьому суд зазначає, що у відповідності до приписів пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Окрім того встановлено, що на підставі уточнюючих розрахунків з ПДВ: № НОМЕР_4 від 23.10.2017 року та № НОМЕР_5 від 23.10.2017 року позивачем самостійно донараховано пеню в загальному розмірі 309 109,96 гривень.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плату за землю визначено, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (пункт 285.2 статті 285 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (пункт 287.3 стаття 287 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016-2017 рік, якими визначено податкове зобов'язання з плати за землю за в загальному розмірі 249 320,25 гривень.

Крім того, позивач є платником екологічного податку.

У відповідності до пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України платники екологічного податку складають податкові декларації за встановленою формою та подають її протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючого органу та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Згідно поданих відповідачем податкових декларацій сума нарахованого податкового зобов'язання з екологічного податку за IV - квартал 2016 року становить 1980,28 гривень та за ІІ квартал 2017 року - 121,64 гривні.

Окрім того, як встановлено в судовому засіданні з досліджених матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби України проведено планову виїзну документальну перевірку. За результатами проведеної перевірки 24.11.2016 року складено акт за № 716/09-19-14-01/31790584.

Згідно висновків вищевказаного акту встановлено наступні порушення :

- порушення положень статтей 188, 198, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого - занижено податок на додану вартість за періоди: серпеня - вересеня 2014 року, березеня- грудня 2015 року, лютого 2016 року на загальну сумі 588 423 гривні та завищено за квітень 2016 року в сумі 621 гривня;

- порушено граничний термін реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 849 181 гривень;

- не подано податкову декларацію з екологічного податку за 1 квартал 2014 року за філію "Снятинський райавтодор";

- встановлено несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб;

- подання з недостовірними даними податкової звітності в частині відображення податкових номерів фізичних осіб платника податків;

- встановлено завищення єдиного внеску на суму 81 281,56 гривень та зайве утримання єдиного внеску із сум матеріальних виплат в сумі 6 549,66 гривень;

- встановлено несвоєчасну сплату по військовому збору.

За результатами проведеної перевірки позивачем винесено наступні податкові повідомленя-рішеня (а.с. 18-20, 21-24):

- за № НОМЕР_6 від 09.12.2016 року на суму 1 020,00 гривень за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-за № НОМЕР_7 від 09.12.2016 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафною санкцією на суму 85 110,72 гривень та пенею в розмірі 13 006,04 гривень;

-за № НОМЕР_8 від 09.12.2016 року про визначення грошового зобов'язання з військового збору на суму 8 533,89 гривень, в яких визначено суму доходів, яка включається до загального річного оподаткованого доходу, та становить розмір податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 99 136,76 гривень.

На переконання суду, застосування до відповідача вищезазначених штрафних санкцій повністю узгоджується із наступним правовим регулюванням, а саме пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в подальшому ПКУ зі змінами на момент застосування), пунктом 168.1 статті 168 ПКУ, пунктом 176.2 статті 176 ПКУ, підпункту 129.1.2 підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПКУ, пунктом 176.2 статті 176 ПКУ, пункт 250.2 статті 250 ПКУ, підпунктом 1.2, підпункту 1.6 пункту 16 примірника 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ, пункту 14 розділу 1 Постанови 1170 Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року.

В судовому засіданні представником позивача зазначено, що вищевказані податкові повідомлення рішення в судовому порядку не оскаржувалися, на що представник відповідача не заперечив. Зазначене, в силу положень статті 56 Податкового кодексу України свідчить про узгодження зазначених сум штрафних санкцій в статусі податкового боргу.

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" за № 1832-25 від 30.04.2014 року, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за погодженими грошовими зобов'язаннями станом на 29.04.2014 року становила 159 561,92 гривні, у тому числі основний платіж 3 91,82 гривні, штрафні фінансові санкції 159 157,95 гривень та пеня 12,15 гривень. Дана вимога отримана відповідачем 30.04.2014, що підтверджується підписом заступника головного бухгалтера відповідача, який отримав останню наручно. (а.с. 9)

Зазначена у вимозі сума податкового боргу відповідачем не погашена.

Відповідно до приписів пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі вищенаведеного контролюючим органом інших вимог платнику не надсилалося.

Таким чином, загальна сума заборгованості Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" на час звернення податкового органу до суду складає 7 390 578,41 гривень.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 Кодексу).

В пункті 95.4 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

У відповідності до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами в частині адміністрування податків і зборів є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізовує державну податкову політику, його територіальні органи.

Таким чином, позов Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про стягнення податкового боргу в розмірі 7 390 578,41 гривень підлягає до задоволення.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31790584) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 7 390 578 (сім міліонів триста дев'яносто тисяч п'ятсот сімдесят вісім) гривень 41 копійку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 20.11.2017.