Постанова № 70488479, 07.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 р. Справа № 804/4820/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук Борисенко Н.В.

секретаря судового засідання Музиці Я.І.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними, скасування акту та припису, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Першотравенський ремонтно-механічний завод (далі ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просить визнати незаконними дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю Першотравенський ремонтно-механічний завод за результатами якої складено акт від 19.06.2017; скасувати акт перевірки від 19.06.2017; скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №4-4412-8-3 від 26.06.2017.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в період з 07.06.2017 по 19.06.2017 посадовими особами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області згідно з наказом Держекоінспекції № 468-П від 22.05.2017, на підставі направлення на проведення планової перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 22.05.2017 № 4-3470-8-3, проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод».

ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» вважає дії посадових осіб суб'єкта владних повноважень при складанні Акту перевірки та винесенні Припису - неправомірними та такими, що здійсненні з порушенням вимог Закону України «Про основині засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2017 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання зявилась представник позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання зявилася, проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі, надала письмові заперечення, в яких зазначила наступне.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел проммайданчика №1 з 08.05.2014 по 12.02.2016 та проммайданчика №2 з 04.04.2014 по 12.02.2016 здійснювалися без Дозволу, що є порушенням статті 10, статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Відповідно до наданого переліку звернень підприємства до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації відповідачем зроблено висновок про недостатність прийнятих підприємством заходів для отримання Дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме:в термін з 10.08.2014 по 23.06.2015, з 23.06.2015 по 10.11.2015 позивач не звертався до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Міністерства з охорони навколишнього природного середовища. Після останнього звернення від 10.11.2015 до Міністерства з охорони навколишнього природного середовища були отримані Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Факти наявності наднормативних викидів (викид без Дозволу) забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають бути використані для розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті порушення природоохоронного законодавства. Таким чином, представник відповідача вважає, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області дотримано вимог чинного законодавства України та вжито всі заходи щодо вчасного направлення та вручення позивачу повідомлення №4-3469-8-3 від 22.05.2017. З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 07.06.2017 по 19.06.2017 посадовими особами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, згідно з наказом Держекоінспекції № 468-П від 22.05.2017, на підставі направлення на проведення планової перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 22.05.2017 № 4-3470-8-3, проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод».

Відповідно до акту перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю Першотравенський ремонтно - механічний завод діє на підставі статуту (нова редакція), зареєстрованого реєстраційною службою Петропавлівєького РУЮ Дніпропетровської області від 30.12.2014 р. за №12331050046000259.

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 480506 видане Петропавлівською райдержадміністрацією Дніпропетровської області від 20.07.2006 року.

Види діяльності за КВЕД-2010:

25.11. Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій;

28.92. Виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва; 24.20. Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі;

46.63. Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва;

46.77. Оптова торгівля відходами та брухтом;

33.12. Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (довідка з ЄДРПОУ АБ № 724227 від 19.07.13 року).

Підприємство здійснює господарську діяльність на двох виробничих майданчиках: по вул. Леніна, 7 в м. Першотравенськ (майданчик № 1) та по вул. Тернівська, 11 в м. Павлоград (майданчик, №2) Дніпропетровської області.

До основного виробництва належить: цех ремонту горно шахтного обладнання №1, №2, механозборочний цех, ділянка ремонту гірничо прохідних комбайнів скребкових, ремонт рукавів високого тиску, гальванічне відділення, термічне відділення, ливарна ділянка, ділянка ремонту стоєк, ковальсько пресова ділянка, наплавочна ділянка, ділянка метизів.

Функціонування виробничого комплексу пов'язане з ремонтом та технічним обслуговуванням машин та гірничо-шахтного обладнання, виготовленням металоконструкцій та трубопроводів.

В ході перевірки ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод було встановлено, що термін дії дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №1212600000-10, №1212600000-10А, №1212600000-1 ОБ скінчився 07.05.2014, №1212400000-81 та №1212400000-81А скінчився 03.04.2014.Таким чином, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел проммайданчика №1 з 08.05.2014 та проммайданчика №2 з 04.04.2014 здійснюються без Дозволу. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел проммайданчика № 1 з 08.05.2014 по 12.02.2016 та проммайданчика № 2 з 04.04.2014 до 12.02.2016 здійснювалось без дозволу, що є порушенням абзацу другого частини першої статті 10, частини п'ятої статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

26.06.2017 відповідачем було прийнято Припис, який підлягає обовязковому виконанню позивачем у встановлені терміни. Не погоджуючись із вказаними актом перевірки та приписом, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами суд виходить із наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю Першотравенський ремонтно-механічний завод за результатами якої складено акт від 19.06.2017 та скасування акту перевірки від 19.06.2017 суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ст. 5 Закону органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення субєкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового звязку або вручається особисто під розписку керівництву чи уповноваженій особі субєкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі підприємцю або уповноваженій ним особі.

З матеріалів справи вбачається, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області на виконання вимог Закону повідомлення №4-3469-8-3 від 22.05.2017 направлено на адресу субєкта господарювання 24.05.2017, про що свідчить витяг з реєстру офіційного сайту Укрпошти. Таким чином, відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства та вжито всі заходи стосовно належного повідомлення позивача про проведення перевірки, а тому позовна вимога позивача про визнання незаконними дій Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю Першотравенський ремонтно-механічний завод за результатами якої складено акт від 19.06.2017 не підлягають задоволенню.

Стосовно скасування акту перевірки від 19.06.2017, суд зазначає, що акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства України не являється нормативо правовим актом або правовим актом індивідуальної дії . Так, відповідно до ч.6 ст. 7 Закону Укераїни «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контро) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складання акту, тип заходу (плановий або позаплановий), форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо) предмет державного нагляду (контролю), найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, імя та по батькові посадової особи, яка здійснила захід, найменування юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи підприємця щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства субєктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Таким чином, за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) за додержанням субєктами господарювання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища Державною екологічною інспекцією складається акт відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Отже, з огляду на викладене, суд зазначає, що до компетенції адміністративних судів не відноситься розгляд спорів щодо складання актів перевірок, а саме: не можуть оспорюватись акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обовязкового характеру.

О огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги про скасування акту перевірки від 19.06.2017.

Стосовно оскаржуваного припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №4-4412-8-3 від 26.06.2017 суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 8 ст. 7 вказаного Закону припис це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Аналогічні положення містяться в Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (далі Порядок), затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464, який визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Так, згідно пункту 4.22. Порядку встановлено, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно пункту 4.25. Порядку строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців. У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки суб'єкт господарювання, що перевірявся, може звернутись до органу Держекоінспекції для їх продовження з обґрунтуванням та підтверджуючими документами, оформленими належним чином.

Згідно пп. 1.4. Порядку організації та проведення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Мінприроди від 10.09.08 № 464, акт перевірки це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Суд зазначає, що оскаржуваний припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області Державної екологічної інспекції України №4-4412-8-3 від 26.06.2017 за своєю формою відповідає встановленим вимогам чинного законодавства та є розпорядчим документом органу державного нагляду (контролю), в якому безпосередньо встановлюються вимоги щодо усунення порушень діючого законодавства, виявлених під час перевірки, як про це зазначено у Законі України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що припис органу державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень в термін, що не повинен перевищувати строк шість місяців.

З матеріалів справи вбачається, що для отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря позивачем було укладено договір на розробку документів отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря № 0713101-13-203 - У від 05.07.13 з ОСОБА_3 імені ОСОБА_4. Згідно календарного плану до договору роботи повинні бути закінчені в березні 2014 року. Проте, дозвіл не було отримано, так як при здачі пакету документів в Департамент екології та ПР Дніпропетровської ОДА були одержані відмови в отриманні дозволів в зв'язку з відсутністю фонових концентрацій, які є обов'язковими відомостями щодо стану забруднення згідно п 2.8. «Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин та громадян підприємців»: лист № 3989/0/261-14 від 28.04.2014 року для проммайданчика №1 м. Першотравенськ (далі -ПП №1) та лист № 4340/0/261-14 від 16.05.2014 року для проммайданчика №2 м. Павлоград (далі - ПП №2).

На запит розробників Департаментом екології було отримано відмову про видачу фонових концентрацій (лист № 1328/0/261-13 від 28.10.13 року).

Також, на виконання приписів вищевказаних законодавчих актів ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» були надані заяви та документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для проммайданчика №1 та №2 підприємства до департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА, а саме: заява № 372 від 13.03.2014 р., № 1062 від 10.09.2014р., № 592 від 23.06.2015 р. та № 1160 від 10.11.2015 року. На вказані листи позивачем було отримано листи - відповіді від Департаменту екології щодо неможливості надати підприємству дані по фоновим концентраціям з причини неврегульованості даного питання на законодавчому рівні, а саме відсутністю у наказі Міністерства екології та природних ресурсів від 30.07.2001 року № 286 Про затвердження Порядку визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі», що, в свою чергу, підтверджується листами -відповідями № 3517/0/261-14 від 11.04.2014, № 7567/0/261-14 від 16.10.2014 та № 3-3735/0/261-15 від 03.08.2015.

Як зазначив представник позивача у судовому засіданні лише після звернення позивача до ДП «Центр екологічних ініціатив» Міністерства екології та природних ресурсів України, було отримано відповідні фонові концентрації та 12.02.2016 отримані дозволи на викиди.

Отже, з огляду на викладене, суд вважає, що ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» на час перевірки 2015 року та 2017 року підприємством вживались передбачені чинним законодавством заходи з метою отримання дозволів на викиди, проте через невизначеність процедури отримання таких дозволів, останні не були отримані своєчасно. Наведене свідчить про відсутність у діях позивача елементів протиправної поведінки, що спростовує висновок інспекторів у акті від 19.06.17 про порушення позивачем приписів Закону України«Про охорону атмосферного повітря» в частині роботи без дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Крім того, відсутність у діях ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» елементів протиправної поведінки щодо роботи без дозволів в період з 07 та 03 квітня 2014 року по 25 листопада 2015 р., по час проведення перевірки, встановлено ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 р. по справі № 804/16484/15 про скасування припису екологічної інспекції в Дніпропетровській області від 01.12.2015 р., що було винесено по перевірці, яка була проведена в листопаді 2015 року.

Отже, у відповідності до норм ч.3 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, тому вдруге вже обставини щодо неотримання підприємством дозволів на викиди в період з 07 та 03 квітня 2014 року до 12 лютого 2016 року доказуванню не підлягають, а тому висновки контролюючого органу в акті щодо порушення ст. 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» та нарахування відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті роботи є неправомірними.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що дозволи своєчасно не отримані позивачем з незалежних від ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод причин, а також, враховуючи те, що ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод вживав усіх необхідних заходів для отримання дозволів на викиди в атмосферне повітря, суд вважає, що робота підприємства без дозволів не є порушенням.

Стосовно виявлених ДВ, які не включені до інвентаризації джерел викидів суд зазначає наступне.

Відповідно до акту перевірки, під час візуального обстеження джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу підприємства встановлено, що матеріали інвентаризації джерел не відповідають фактичному стану підприємства за кількістю та переліком джерел викидів забруднюючих речовин, а саме:

-в приміщенні котельної №1 встановлена пила маятникова (неорганізоване джерело викиду);

-ДВ №0007- виведений з експлуатації у зв'язку з відсутністю виробничої потреби (наданий акт від 25.08.2015р);

-ДВ №0004(кузня №2) та ДВ №004/1 (кузня №;4) на час демонтован;

-біля котельної №2 (ДВ №002) зафіксований склад вугілля та склад шлаку-джерела утворювання викидів забруднюючих речовин;

-на проммайданчику №1 відповідно до інвентаризації 15 одиниць заточувальних верстатів, що обладнані ГОУ- АП-900, фактично - 10, що необліковані як джерела утворення викидів забруднюючих речовин;

-ДВ№0037 (котельня №4 )обладнана одним груповим циклоном 4хЦН-15 (в матеріалах інвентаризації - 2);

-на проммайданчику №2 в механо - сборочному цеху встановлено необліковані джерела утворення викидів забруднюючих речовин: токарні верстати - 15 од, фрезерні 3 од, шліфувальні -3 од, свердлильні - 2 од, розсточувальні -2 од, пила стрічкова - 1 шт, верстат рубки металу(гільотина) - 1 шт.».

Викиди підлягають періодичній інвентаризації, під якою розуміється систематизація відомостей про розподіл джерел викидів на території об'єкта, їх кількість та склад. Інвентаризація джерел викиду та екологічна паспортизація об'єктів здійснюється один раз на 5 років згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7 «Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві».

У відповідності до цього Наказу на підприємстві позивача проведена в 2013 році інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ТОВ «Першотравенський ремонтно - механічний завод» ПАТ «НДІГМ імені ОСОБА_4», звіти зареєстровані в Департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації листами від 11.03.2014 за № 2507/0/261-14 та за №2505/0/261-14.

При обробці металів на станках, а саме: здійснення на них різання чорних металів з охолодженням верстатів, при якому не відбувається надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин, виконавцями інвентаризації встановлено, що дане обладнання не є як джерелами утворення викидів, так і джерелами викидів і через це їх не було включено до «Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на державному підприємстві.

Суд зазначає, що чорні метали - залізо і сплави на його основі (сталі, феросплави, чавуни), на відміну від останніх металів, що мають назву кольорові. Чорні метали складають більше ніж 90 % всього об'єму металів, що використовуються у економіці, із них основну частину складають різні сталі.

Кольорові метали - всі метали, окрім чорних: заліза та його сплавів (сталь, чавун, феросплави). Чавун - сплав заліза з вуглецем. Вміст вуглецю у чавуні не менше 2,14%, менше - сталь.

Таким чином, вказані в акті станки, верстати не є джерелами утворення забруднюючих речовин, оскільки на них виконуються роботи з різання чорних металів (сталей) с охолодженням, через це вони не можуть бути внесені до матеріалів «Звітів по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин», а статистична звітність за формою 2 -ТП (повітря) складена без їх урахування, тому що викиди забруднюючих речовин від роботи цих верстатів відсутні.

Окрім того, вищевказані станки розміщені в середині виробничих приміщень, не мають безпосередньо виводів в атмосферне повітря, а викиди, які утворюються в ході їх використання становлять собою крупнодисперсну металеву стружку, яка з урахуванням своєї маси осідає на підлозі та поверхнях цеху і в процесі санітарного прибирання приміщень утилізується відповідними співробітниками, не потрапляючи в атмосферне повітря та враховується у відходах виробництва.

Відповідно, такі відходи не можуть вважатися викидами, що потрапляють в атмосферне повітря, а станки, які їх утворюють, не є джерелом викидів в атмосферне повітря в контексті положень Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Отже, враховуючи перелічене та за результатами інвентаризації викидів в атмосферу 2013 року, ПАТ «НДІГМ імені ОСОБА_4» не включено до матеріалів інвентаризації наступні ДВ: в механо - сборочному цеху: токарні верстати - 15 од, фрезерні 3 од, шліфувальні -3 од, свердлильні - 2 од, розсточувальні -2 од, пила стрічкова - 1 шт, верстат рубки металу(гільотина) - 1 шт.

За таких обставин, висновки контролюючого органу про наявність у підприємства неврахованих в матеріалах інвентаризації утворення забруднюючих речовин в атмосферне повітря джерел викидів безпідставні.

Стосовно зафіксованого складу вугілля та складу шлаку поблизу котельної № 2, то суд зазначає, що згідно Інвентаризації склад вугілля та склад шлаку (ДВ № 6032, №6032/1), розташовані біля котельної №1 (ДВ №0001), що позначено на схемі, яка є не від'ємним додатком до Інвентаризації.

Стосовно пунктів 9-11 оскаржуваного припису суд зазначає наступне щодо відсутності контролю за станом заглибленої ємності та її впливом на підземні водоносні горизонти та ґрунти, що є порушення підприємством ст.ст.44, 95, 98, 101, 105 Водного Кодексу України суд зазначає наступне.

Ємності для каналізації є резервуарами, які використовуються для збору і зберігання каналізаційних стоків і застосовуються в місцях, де відсутня муніципальна каналізація для збору промислових відходів, стоків і подальшої їх утилізації. Розмір ємкості для каналізації визначається залежно від об'єму стічних вод і частоти спустошень, згідно договору №132 - ПЗ-ДЦ ФОП ОСОБА_5 відкачування та передача їх на очисні споруди КП «Павлоградводоканал» проводиться кожного місяця.

Накопичувальна ємкість - варіант системи автономної каналізації, що повністю ізолює побутові стічні води, що не дають можливості стокам потрапити в довкілля. Для моніторингу стану ємності, здійснюється технічне обстеження накопичувальної ємності стічних вод дільниці з ремонту силової гідравліки м. Павлоград.

Щодо покриття не в повному обсязі території проммайданчиків №1та № 2, то суд не погоджується з таким висновком, оскільки, як було зазначено представником позивача у судовому засіданні, підприємство в повному обсязі обладнано твердим суцільним покриттям. Покриття внутрішньозаводських автодоріг, саме там, де здійснюється рух автотранспорту - тверде, асфальтове. При проведенні перевірки інспекторами, в ході обстеження території проммайданчиків підприємства виявлені розливи нафтопродуктів на твердому покритті.

Відповідно до договорів між ТОВ «Першотравенський ремонтно -механічний завод» та ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (Філія «Павлоградська автобаза») №305 - ПЗ-ДЦ від 28.12.2015, № 304 - ПЗ - ДЦ від 28.12.2015 про надання транспортних послуг, власники автотранспортних засобів приймають на себе зобов'язання по герметичності обладнання з метою запобігання розливів ПММ і вжиття заходів щодо запобігання забруднення території.

Частиною 1 ст. 69 КАСУ визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Водночас, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАСУ).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки, відповідачем, який є субєктом владних повноважень, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України не доведена правомірність винесення оскаржуваного припису. Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області належними доказами не доведено порушення позивачем природоохоронного законодавства, більшість висновків базуються на загальних припущеннях, направлених на недопущення у майбутньому, доводи перевіряючих не підтверджені відповідними актами, висновками уповноважених органів, та іншими допустимими доказами, у звязку з чим, більшість вимог носять декларативний характер, з яких неможливо встановити суть порушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 4800,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними, скасування акту та припису задовольнити частково.

Скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №4-4412-8-3 від 26.06.2017.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Першотравенський ремонтно-механічний завод (код ЄДРПОУ 34245509) документально підтверджені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору у розмірі 1600,00 грн., сплачені згідно платіжного доручення № 360837 від 20.07.2017.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2017 року.

Суддя ОСОБА_6