Ухвала суду № 70488181, 17.11.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11433/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області про визнання електронних торгів недійсними,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Державного підприємства «Сетам», Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області про визнання електронних торгів недійсними.

Ухвалою суду від 17.11.2017 року відкрито провадження у даній справі.

При цьому, разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації предмета іпотеки – квартири АДРЕСА_1 (Лот №244267, системи електронних торгів арештованого майна ДП «СЕТАМ») – до завершення розгляду заявленого спору по суті та набуття рішенням суду законної сили.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 151 – 153 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обов’язковості до виконання судових рішень, встановленої нормами Конституції України.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

З матеріалів позову вбачається, що між сторонами виник немайновий спір щодо визнання недійсним електронних торгів, щодо реалізації предмету іпотеки по виконавчому провадженню № 54420013. Разом з тим, із змісту позову вбачається, що проведення електронних торгів , які позивач просить визнати недійсними на час звернення до суду з позовом ще не відбулись.

Згідно ч.1, ч.5 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, а про вжиття заходів забезпечення позову, суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

При цьому згідно до п. 5 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Із аналізу ст.152 ЦПК України слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо повязаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 2 розділу ХІ «Визнання електронних торгів, торгів за фіксованою ціною такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації» Порядку реалізації арештованого майна, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5та зареєстрованого в міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431 підставою для

зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна.

Згідно з розясненнями, наведеними в абзаці 1 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Варто зазначити, що абзацом 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за № 9 передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі діїдо його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення догово-рів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи до забезпечення позову, що просить вжити позивач, не знаходиться в безпосередньому зв'язку з предметом позовних вимог. Окрім того, судом враховано, що на час звернення позивача до суду з позовом про визнання електронних торгів недійсними, такі торги ще не відбулись, а отже вимоги заяви є передчасними.

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником і не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Окрім того, захід забезпечення позову , який просить вжити позивач не відповідає і не є співрозмірним заявленим позовним вимогам. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України, а відтак суд приходить до висновку, що позивачу слід відмовити у задоволенні його заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.151-153 , 208-210, 294 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області про визнання електронних торгів недійсними – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня її проголошення . У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи , яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2