Рішення № 70487987, 20.11.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5866/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2017 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

при секретарі судового засідання – Гайданці Г.В.,

з участю представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про виключення майна з акту опису й арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовною заявою до Ужгородського РВ ДВС Ужгородського МРУЮ про виключення майна з акту опису й арешту майна.

Суд констатує, що у зв’язку із зміною найменування відповідача – Ужгородського РВ ДВС Ужгородського МРУЮ, правильним найменуванням даної юридичної особи згідно з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Ужгородський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

У позовній заяві представник позивача посилається на те, що згідно з інформацією, розміщеною в інформаційній системі електронних торгів арештованим майном «СЕТАМ», автомобіль марки «AUDI», модель «А6», колір: чорний, кузов № НОМЕР_1, 2005 року випуску, об’єм двигуна 2967 см.куб., тип двигуна – дизель, реєстраційний знак 3АН4545, перебував на реалізації як конфіскований на користь держави на підставі рішення суду.

Зазначає, що власником вищезазначеного автомобіля марки «AUDI», модель «А6», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний знак 3АН4545, є ОСОБА_3, що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами, що знаходяться у відповідача та були вилучені під час затримання і подальшого вилучення автомобіля.

Вказує, що жодних судових рішень з приводу вилучення або конфіскації спірного майна від ОСОБА_3 Гануша судами України не приймалось.

Також зазначає, що у зв’язку із реалізацією спірного транспортного засобу позивач через свого представника був змушений звернутися до Ужгородський районного відділу державної виконавчої служби із запитом про надання інформації щодо підстав арешту, вилучення та реалізацію майна – автомобіля «ОСОБА_2 А 6», н/з 3АН4545, належного ОСОБА_3. Однак, листом від 02.06.2016 року за № 1742 в отриманні запитуваної інформації відмовлено.

З посиланням на викладене та ч. ч. 1, 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», роз’яснення, що надані у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.1976 року № 4 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», представник позивача просить суд виключити з акту опису й арешту майна, належний на праві власності ОСОБА_3 (Чеська Республіка, вул. Левскего 3186/8, Морджани, Прага 12, 143 00), автомобіль марки «АUDI», модель «А6», колір: чорний, кузов № НОМЕР_1, 2005 року випуску, об’єм двигуна 2967 см.куб., тип двигуна – дизель, реєстраційний знак 3АН4545.

У даному судовому засіданні представник позивача – адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, та просив виключити з акту опису й арешту майна, належний на праві власності ОСОБА_3, автомобіль марки «АUDI», модель «А6», реєстраційний номерний знак ЗАН4545.

Представник відповідача Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області – ОСОБА_2 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, посилаються на викладені у письмових запереченнях проти позовної заяви обставини, що долучені до матеріалів справи, зазначивши, що 04.12.2013 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області постановою у справі № 308/19794/13-п конфіскував на користь держави вилучений митними органами у громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5 транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Audi А6», 2005 року випуску, н/з 3АН4545, кузов № НОМЕР_1, чорного кольору. Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/19794/13-п про конфіскацію на користь держави вилученого митними органами вищезазначеного транспортного засобу Закарпатською митницею ДФС пред’явлено до примусового виконання до відділу ДВС 05.05.2015 року. Представник відповідача вказує, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» 06.05.2015 року головним державним виконавцем Русин А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та 13.05.2015 року актом опису й арешту майна вищезазначений транспортний засіб описано й арештовано та передано на відповідальне зберігання організаторові електронних торгів. Також представник відповідача зазначив, що подальше розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби здійснюється у спосіб та в порядку передбаченими Законом України «Про виконавче провадження», Порядком розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року № 985, Порядком обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі його органам державної виконавчої служби і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2001 року № 1724, Порядком взаємодії органів державної виконавчої служби та митних органів при переданні майна, конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядженні ним, затвердженого спільним наказом МЮУ та ДМСУ від 12.10.2009 року № 1833/5/943. Ужгородський районний відділ державної виконавчої служби не погоджується з позовною заявою позивача з тих підстав, що норми ст. ст. 461, 465 Митного кодексу України, носять імперативний характер і виключень не містить та у відповідності до Митного кодексу України стягнення за порушення митних не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. Тобто, за твердженням представника відповідача, виключивши майно з опису суд фактично звільняє особу від відповідальності, передбаченої Митним кодексом України. Вказав, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Тобто, вважає, що імперативна норма закону про конфіскацію транспортного засобу незалежно від того, чи є цей транспортний засіб, власністю особи, яка вчинила правопорушення, повинна виконуватись.

Разом з тим, у даному судовому засіданні представник відповідача просив суд замінити Ужгородський РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, як неналежного відповідача, на територіальний орган Державної фіскальної служби України та митний орган, замінивши відповідача – Ужгородський РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області на третю особу у даній справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 31.01.2005 року, переклад якого з чеської мови на українську виконано перекладачем ОСОБА_6, справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_7, власником автомобіля марки «Audi А6», номер кузова НОМЕР_1, номерний знак 3АН4545, є позивач – ОСОБА_3.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2013 року у справі № 308/19794/13-п, що набрала законної сили, громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 2 ст. 483 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот відсотків вартості транспортного засобу, що становить 182327,70 грн., та конфіскації на користь держави безпосереднього предмету порушення митних правил – легкового автомобіля «ОСОБА_2 А6», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак 3АН4545, 2005 року випуску, чорного кольору, тип двигуна – дизельний, об’єм двигуна 2967 см.куб.

Постановою суду встановлено, що громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_5 перемістив через митний кордон України легковий автомобіль «ОСОБА_2 А6», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак 3АН4545, з наданням митному органу, як підстави для його переміщення, підроблених документів – доручення на право користування автомобілем (PLNA MOC) № 10703 від 16.05.2013 року.

Вищевказану постанову суду Закарпатською митницею ДФС пред’явлено до виконання та постановою про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2015 року (ВП № 47448646) головним державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження з виконання постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2013 року у справі № 308/19794/13-п щодо конфіскації легкового автомобіля «ОСОБА_2 А6», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак 3АН4545, де боржник ОСОБА_5, а стягувач – держава.

06.05.2015 року державним виконавцем винесено постанову про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання, згідно з якою призначено ПП «Бізнес-Експерт», в особі директора ОСОБА_8, у виконавчому провадження з примусового виконання виконавчих документів, виданих Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про конфіскацію на користь держави вилученого Чопською митницею Міндоходів майна, у тому числі легкового автомобіля «ОСОБА_2 А6», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак 3АН4545.

Державним виконавцем при примусовому виконанні постанов Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про конфіскацію на користь держави вилучених митницею транспортних засобів проведено опис і накладено арешт, серед іншого, на легковий автомобіль «ОСОБА_2 А6», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак 3АН4545, про складено відповідний акт 4-455/15 опису й арешту майна від 13.05.2015 року.

Матеріалами справи також встановлено, що у подальшому РВ ДВС Ужгородського МРУЮ направлено відповідну інформацію про проведення уцінки конфіскованого на користь держави майна, у тому числі щодо легкового автомобіля «ОСОБА_2 А6», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак 3АН4545, для внесення інформації про проведення електронних торгів у систему «СЕТАМ».

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, на яку у позовній заяві посилається представник позивача, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Аналогічне положення міститься також у ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі конфіскації.

Як встановлено судом, автомобіль марки «ОСОБА_2 А6», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак 3АН4545, переміщено через митний кордон України з порушенням митних правил, що встановлено постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили.

Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 465 Митного кодексу України конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. Конфіскація товарів, транспортних засобів зазначених у п. 3 ст. 461 цього Кодексу застосовується незалежно від того чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Дана стаття передбачає конфіскацію транспортного засобу, що використовується для переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю як обов’язкову, а не альтернативну міру адміністративного стягнення.

Крім того, згідно з роз’ясненнями, наданими Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3 постанови № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позови про зняття арешту з майна можуть бути пред’явлені, зокрема, коли накладено арешт на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна. Разом із тим, згідно зі ст. 465 Митного кодексу України конфіскація майна, яке є безпосереднім об’єктом порушення митних правил, застосовується незалежно від того, чи є це майно власністю особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. У зв’язку з цим позови власників чи володільців такого майна про зняття арешту з майна можуть бути задоволені лише у тому разі, коли постановою відповідних органів буде встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне митне правопорушення, заволоділа майном протиправним шляхом. Захист прав власника або володільця в інших випадках можливий шляхом стягнення збитків з особи, визнаної в установленому законом порядку винною в адміністративному митному правопорушенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене та аналізуючи у сукупності викладені обставини суд приходить до висновку про відсутність підстав для виключення майна з акту опису й арешту майна, а саме, належного на праві власності позивачу автомобіля марки «Audi», модель «A6», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак 3АН4545, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що заміна первісного відповідача належним відповідачем, або залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, у відповідності до приписів ст. 33 ЦПК України, здійснюється виключно за клопотанням позивача. Заміна на третю особу у справі відповідача за клопотанням останнього нормами ЦПК України не передбачено. Відтак, доводи представника відповідача щодо заміни судом Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, як неналежного відповідача, на територіальний орган Державної фіскальної служби України та митний орган, а також заміни відповідача на третю особу, не заслуговують на увагу.

За ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки у задоволенні даного позову відмовлено, в силу приписів ч. 6 ст. 154 ЦПК України, суд вважає за доцільне скасувати заходи забезпечення позову у даній справі, вжиті відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.07.2016 року про зупинення продажу арештованого майна – автомобіля марки «Audi», модель «A6», колір чорний, кузов № НОМЕР_1, 2005 року випуску, об’єм двигуна 2967 см.куб., тип двигуна – дизель, реєстраційний знак 3АН 4545, та зупинення ДП «Сетам» проведення електронних торгів по реалізації вказаного автомобіля.

На підставі ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України 20.11.2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2017 року.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 154, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст. 346 ЦК України, ст. ст. 461, 465 МК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про виключення майна з акту опису й арешту майна – відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову у даній справі, вжиті відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 липня 2016 року про зупинення продажу арештованого майна – автомобіля марки «Audi», модель «A6», колір чорний, кузов № НОМЕР_1, 2005 року випуску, об’єм двигуна 2967 см.куб., тип двигуна – дизель, реєстраційний знак 3АН 4545, та зупинення ДП «Сетам» проведення електронних торгів по реалізації вказаного автомобіля.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча О.М. Світлик