Ухвала суду № 70487734, 23.11.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/312/15-к 23.11.2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянув у письмову провадженні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 32015160000000002, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2015 року, відносно

ОСОБА_6, який народився 1978 року серпня місяця 12 числа в с. Мала Салтановка Васильківського району Київської області, мешкає в АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2015 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 05.01.2015 р. між обвинуваченим ОСОБА_6 та прокурором.

ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в сумі 8 500 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Захисник в інтересах ОСОБА_5 просить вирок за обвинуваченням ОСОБА_6 скасувати та направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі захисник зазначає, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

Під час судового засідання прокурором долучено до матеріалів кримінального провадження копію вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.04.2015 р. відносно ОСОБА_6, в якому йдеться про співучасть ОСОБА_5 із засудженим ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, а саме у створенні субєкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, і у такий спосіб створює преюдицію та усупереч презумпції невинуватості встановлює винуватість ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного злочину.

На думку апелянта, преюдиція щодо винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, не лише входить в колізію з нормами КПК України щодо вільної оцінки доказів, а й суперечить передбаченим ст. 7 КПК України загальним засадам кримінального провадження, зокрема, верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Також вказує, що посилання Центрального районного суду м. Миколаєва у вироку від 16.04.2015 р. відносно ОСОБА_6 на те, що останній діяв на прохання ОСОБА_5, а також вчиняв дії із створення субєкта підприємницької діяльності з метою приховання незаконної діяльності за домовленістю із ОСОБА_5 є констатацією винуватості останнього в організації створення субєктів підприємницької діяльності з метою приховання незаконної діяльності, що є порушенням норм міжнародного права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішень Європейського суду з прав людини, який у своїй практиці вказує, що порушення презумпції невинності має місце і у разі, коли є висловлювання відносно винуватості особи до встановлення цього відповідно до закону.

Наведені обставини, на думку апелянта, порушують принцип невинуватості, встановлений ст. ст. 7, 17 КПК України та ст. 62 Конституції України, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, допущеним судом першої інстанції під час постановлення вироку відносно ОСОБА_6

У запереченні на апеляційну скаргу прокурор просив вирок відносно ОСОБА_6 залишити без змін.

У доповненнях до заперечень на апеляційну скаргу просить частково задовольнити апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування вироку відносно ОСОБА_6, зокрема змінити вирок, яким ОСОБА_6 визнано винним за ч. 1 ст. 205 КК України, а в його мотивувальній частині слова «Пархоменко Максим Юрійович» (у відповідних відмінках та скороченнях) замінити словами: «особа, щодо якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження», в решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

У червні 2012 року ОСОБА_6, на прохання ОСОБА_5 погодився за грошову винагороду в сумі 800 грн. придбати субєкт підприємницької діяльності ТОВ «Никотек» (код ЄДРПОУ 38247720) та вважатись його одноосібним учасником та директором, не маючи на меті здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку.

На виконання досягнутої домовленості, ОСОБА_6 27.06.2012 р. підписав протокол № 1 загальних зборів учасників підприємства, відповідно якому став одноособовим засновником товариства, та статут підприємства; 10.07.2012 р. документи про відкриття поточних рахунків підприємства в АТ «Укрінвестбанк».

В подальшому усі документи підприємства ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 Таке дозволило використовувати підприємство для прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки.

Дії ОСОБА_6 судом кваліфіковані за ч. 1 ст. 205 КК України, як придбання субєкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

05.01.2015 р. обвинувачений ОСОБА_6 та прокурор уклали угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, та сторони погодились призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що усвідомлюючи наслідки укладання угоди та свої права у суді, обвинувачений ОСОБА_6 наполягав на затвердженні угоди, підстав вважати, що укладення угоди сторонами не є добровільним, та розумних підстав для сумнівів у тому, що ОСОБА_6 не вчинював діяння, з приводу якого укладена угода, не має, викладені сторонами умови угоди не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є належною, законодавство допускає укладення угод по справах цієї категорії, умови угоди відповідають інтересам суспільства і не порушують права та інтереси сторін та інших осіб.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд приходить до наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

У відповідності до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Така ж правова позиція закріплена і в ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України.

За змістом ч. 1 ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесення йому вироку.

За положеннями ст. 90 КПК України, рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиційне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

За змістом оскаржуваного вироку, суд першої інстанції визнав доведеним, що ОСОБА_6, не маючи на меті здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку, в червні 2012 року, на прохання ОСОБА_5 погодився за грошову винагороду в сумі 800 грн. придбати субєкт підприємницької діяльності ТОВ «Никотек» та вважатись його одноосібним учасником та директором.

На виконання досягнутої домовленості, ОСОБА_6 27.06.2012 р. підписав протокол № 1 загальних зборів учасників підприємства, відповідно якому став одноособовим засновником товариства, та статут підприємства; 10.07.2012 р. документи про відкриття поточних рахунків підприємства в АТ «Укрінвестбанк».

В подальшому всі документи підприємства ОСОБА_6 передав ОСОБА_5

Тобто, суд першої інстанції фактично дійшов висновку про те, що ОСОБА_5, який не був учасником даного кримінального провадження, є співучасником фіктивного підприємництва, тобто придбання субєкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд провадиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Прізвище ОСОБА_5 не повинно було зазначатись у вироку суду, оскільки рішення щодо нього у цьому провадженні не приймалося. За такого, в силу істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, вирок суду першої інстанції підлягає зміні, а саме у мотивувальній частині вироку слова: «Пархоменко М.» (у відповідних відмінках та скороченнях) слід замінити словами: «особи, щодо якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження».

За наведеного, підстав для скасування вироку суду з направленням кримінального провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, як того просить апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

З огляду на наведене, апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419, 424, 425, 426, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2015 року відносно ОСОБА_6 змінити.

В мотивувальній частині вироку слова: «Пархоменко М.» (у відповідних відмінках та скороченнях) замінити словами: «особи, щодо якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження».

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді

______ ___ _____

ОСОБА_7 ОСОБА_2 ОСОБА_3