Постанова № 70487612, 23.11.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2017 р.Справа № 916/2026/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів: В.В. Бєляновського, І.Г. Філінюка

(Склад колегії сформовано на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями)

при секретарі: Колбасовій О.Ф.

за участю представників сторін:

від прокуратури ОСОБА_1;

від позивача (Одеської міської ради) ОСОБА_2;

від відповідача-1 не зявився;

від відповідача-2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський дельфінарій»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. про вжиття заходів до забезпечення позову

по справі № 916/2026/17

за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерум»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський дельфінарій»

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017р. заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерум», Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський дельфінарій» про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Нерум» оформленого протоколом загальних зборів учасників від 06.08.2016р. №06/08/16-НР1;

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Одеський дельфінарій» оформленого протоколом загальних зборів учасників від 06.08.2016р. №06/08/16-1;

- витребування у відповідачів протоколів загальних зборів учасників від 06.08.2016р. №06/08/16-НР1, а також акт приймання-передачі нерухомого майна №1 між ТОВ «Нерум» та ТОВ «Одеський дельфінарій» від 06.08.2016р.

Разом з позовною заявою прокурором до суду було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої останній просив суд:

- накласти арешт на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон», 25, що складаються у цілому з будівлі літ. «Б» підвалу площею 226,5 кв.м., будівлі літ. «В» підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. «Г» підвалу, площею 39,6 кв.м., літ. «ІХ» - літнього бару, літ. «VІІІ», «ХV» - клумб, літ. «ХVІІ- ХХІІІ», «ХV- ХХVІ» - клумб, літ. «ХVІ», «ХХІV» - фонтанів літ «ІІІ» - вимощення, № 1 підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м., які належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Одеський дельфінарій» (код ЄДРПОУ № 34598729).

Заява мотивована тим, що оскаржені протоколи від 06.08.2016 № 06/08/16-НР1 та № 06/08/16-1 стали підставою для реєстрації права власності ТОВ «Одеський дельфінарій» на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон», 25, що складаються в цілому з будівлі літ. «Б» підвалу площею 226,5 кв.м., будівлі літ. «В» підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. «Г» підвалу, площею 39,6 кв.м., літ. «ІХ» - літнього бару, літ. «VІІІ», «ХV» - клумб, літ. «ХVІІ- ХХІІІ», «ХV- ХХVІ» - клумб, літ. «ХVІ», «ХХІV» - фонтанів літ «ІІІ» - вимощення, № 1 підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м.

Факт відчуження вищевказаного майна мав місце під час розгляду справи № 916/4939/14, у звязку з чим прокуратура Одеської області повторно вимушена була звернутися до суду з позовом.Прокурором зазначено, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 у справі № 916/4939/14 частково задоволено апеляційні скарги першого заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради, змінено рішення господарського суду Одеської області, визнано недійним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Нерум» від 03.12.2012 №1 в частині збільшення статутного капіталу за рахунок внесення нежитлових будівель і споруд комплексу фонтанів, розташованих за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон», 25, що складаються в цілому з будівлі літ. «Б» підвалу площею 226,5 кв.м., будівлі літ. «В» підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. «Г» підвалу, площею 39,6 кв.м., літ. «ІХ» - літнього бару, літ. «VІІІ», «ХV» - клумб, літ. «ХVІІ- ХХІІІ», «ХV- ХХVІ» - клумб, літ. «ХVІ», «ХХІV» - фонтанів літ «ІІІ» - вимощення, № 1 підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м. та скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Нерум», проведену 04.12.2012 за № 15561050026003270.

Однак за день до винесення постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 у справі № 916/4939/14, а саме: 09.08.2016 проведено реєстрацію права власності за ТОВ «Одеський дельфінарій» на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон», 25, що складаються в цілому з будівлі літ. «Б» підвалу площею 226,5 кв.м., будівлі літ. «В» підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. «Г» підвалу, площею 39,6 кв.м., літ. «ІХ» - літнього бару, літ. «VІІІ», «ХV» - клумб, літ. «ХVІІ- ХХІІІ», «ХV- ХХVІ» - клумб, літ. «ХVІ», «ХХІV» - фонтанів літ «ІІІ» - вимощення, № 1 підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна, підставою виникнення права власності у ТОВ «Одеський дельфінарій» на вищевказане нерухоме майно є: акт приймання-передачі нерухомого майна від 06.08.2016 № 1 між ТОВ «Нерум» та ТОВ «Одеський дельфінарій», протокол загальних зборів учасників ТОВ «Одеський дельфінарій» від 06.08.2016 № 06/08/2016-1 та протокол загальних зборів учасників ТОВ «Нерум» від 06.08.2016 № 06/08/16-НР1.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що до закінчення розгляду справи по суті, нерухоме майно може бути в черговий раз відчужено, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі, прокурор просив суд задовольнити вказану заяву з посиланням на положення ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2017р. було порушено провадження у справі №916/2026/17 із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

У відзиві на заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 28.09.2017р. ТОВ «Одеський дельфінарій» просив відмовити заступнику прокурора Одеської області у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме: накладенні арешту на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон», 25, що складаються у цілому з будівлі літ. «Б» підвалу площею 226,5 кв.м., будівлі літ. «В» підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. «Г» підвалу, площею 39,6 кв.м., літ. «ІХ» - літнього бару, літ. «VІІІ», «ХV» - клумб, літ. «ХVІІ- ХХІІІ», «ХV- ХХVІ» - клумб, літ. «ХVІ», «ХХІV» - фонтанів літ «ІІІ» - вимощення, № 1 підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м., які належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Одеський дельфінарій» (код ЄДРПОУ № 34598729).

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на положення ст. 67, п.п. 1, 3 ч.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», якими встановлено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має право здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Відповідач вказує, що заявлені позивачем вимоги щодо вжиття заходів до забезпечення позову не є співвідносними із заявленими позивачем вимогами, крім того, на думку відповідача, не доведено наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, оскільки предметом позову є визнання недійним рішень загальних зборів ТОВ «Нерум» та ТОВ „Одеський дельфінарій, а в заяві про вжиття заходів щодо забезпечення позову ставиться питання про накладення арешту на майно, що порушує вимоги ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. (суддя Петренко Н.Д.) заяву заступника прокурора Одеської області про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський дельфінарій» (код ЄДРПОУ № 34598729), а саме: на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон», 25, що складаються у цілому з будівлі літ. «Б» підвалу площею 226,5 кв.м., будівлі літ. «В» підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. «Г» підвалу, площею 39,6 кв.м., літ. «ІХ» - літнього бару, літ. «VІІІ», «ХV» - клумб, літ. «ХVІІ- ХХІІІ», «ХV- ХХVІ» - клумб, літ. «ХVІ», «ХХІV» - фонтанів літ «ІІІ» - вимощення, № 1 підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м .

Ухвала суду мотивована тим, що оскільки позовні вимоги прокурора повязані із визнанням недійними рішення загальних зборів співвідповідачів, які стали підставою для реєстрації права власності за ТОВ «Одеський дельфінарій» на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон», 25, і суд вбачає реальну загрозу утруднення виконання рішення у даній справі, оскільки існує потенційна можливість чергового відчуження даного майна, а вжиття заходів по забезпеченню позову є процесуальною гарантією захисту прав та інтересів позивача у справі, суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення заяви прокурора.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись із даною ухвалою господарського суду, ТОВ «Одеський дельфінарій» просить ухвалу господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. в даній справі скасувати, відмовити в задоволенні заяви заступника прокурора Одеської області про вжиття заходів щодо забезпечення позову від 16.08.2017р.

Доводи скаржника ґрунтуються на допущених господарським судом порушеннях норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що задоволені господарським судом заявлені вимоги позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову не є співвідносними і адекватними із заявленими позивачем вимогами, крім того у вказаній ухвалі не встановлено наявність звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, оскільки предметом позову є визнання недійсним рішень загальних зборів ТОВ «Нерум» та ТОВ «Одеський дельфінарій», а в заяві про вжиття заходів щодо забезпечення позову ставиться питання про накладення арешту на майно, що порушує ст. 67, ГПК України та приписи Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову». При цьому, ухвалою господарського суду від 11.10.2017р. про вжиття заходів щодо забезпечення позову, порушено положення встановленні ст.1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які є джерелом права в Україні та ст. 41 Конституції України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017р. прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ «Одеський дельфінарій» на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. у справі №916/2026/17 колегією суддів у складі: головуючого судді Величко Т.А., суддів: Бєляновського В.В., Філінюка І.Г. з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 09.11.2017р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2017р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів до „23 листопада 2017 року, відкладено розгляд апеляційної скарги на 23.11.2017р. о 14:30, зобовязано прокуратуру надати в судове засідання належним чином завірені копії рішення загальних зборів ТОВ «Нерум», оформленого протоколом загальних зборів учасників від 06.08.2016р. №06/08/16-НР1; рішення загальних зборів ТОВ «Одеський дельфінарій» оформленого протоколом загальних зборів учасників від 06.08.2016р. №06/08/16-1.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у засіданні суду представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, серед яких, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Приписами постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" унормовано, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є наступні вимоги:

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Нерум» оформленого протоколом загальних зборів учасників від 06.08.2016р. №06/08/16-НР1;

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Одеський дельфінарій» оформленого протоколом загальних зборів учасників від 06.08.2016р. №06/08/16-1;

- витребування у відповідачів протоколів загальних зборів учасників від 06.08.2016р. №06/08/16-НР1, а також акт приймання-передачі нерухомого майна №1 між ТОВ «Нерум» та ТОВ «Одеський дельфінарій» від 06.08.2016р.

У заяві про вжиття заході до забезпечення позову, яка була повністю задоволена господарським судом, прокурор просив накласти арешт на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський дельфінарій» (код ЄДРПОУ № 34598729), а саме: на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон», 25, що складаються у цілому з будівлі літ. «Б» підвалу площею 226,5 кв.м., будівлі літ. «В» підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. «Г» підвалу, площею 39,6 кв.м., літ. «ІХ» - літнього бару, літ. «VІІІ», «ХV» - клумб, літ. «ХVІІ- ХХІІІ», «ХV- ХХVІ» - клумб, літ. «ХVІ», «ХХІV» - фонтанів літ «ІІІ» - вимощення, № 1 підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м. та зазначив, що до закінчення розгляду справи по суті, вищезазначене нерухоме майно, може в черговий раз бути відчужено, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Прокурором зазначено, що оскаржувані протоколи від 06.08.2016 № 06/08/16-НР1 та № 06/08/16-1 стали підставою для реєстрації права власності ТОВ «Одеський дельфінарій» на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон», 25. Факт відчуження вищевказаного майна мав місце під час розгляду справи № 916/4939/14, у звязку з чим прокуратура Одеської області повторно вимушена була звернутися до суду з позовом.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, господарський суд виходив з того, що оскільки позовні вимоги прокурора повязані із визнанням недійними рішення загальних зборів співвідповідачів, які стали підставою для реєстрації права власності за ТОВ «Одеський дельфінарій» на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон», 25, суд вбачає реальну загрозу утруднення виконання рішення у даній справі, оскільки існує потенційна можливість чергового відчуження даного майна, а вжиття заходів по забезпеченню позову є процесуальною гарантією захисту прав та інтересів позивача у справі.Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, предметом спору в межах даної справи є вимоги немайнового характеру про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Нерум» оформленого протоколом загальних зборів учасників від 06.08.2016р. №06/08/16-НР1;

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Одеський дельфінарій» оформленого протоколом загальних зборів учасників від 06.08.2016р. №06/08/16-1.

Отже, незалежно від результатів вирішення господарським судом спору у даній справі, видача наказу та примусове виконання рішення за вищевказаними позовними вимогами не провадиться, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не шляхом передачі майна чи вчинення певних дій.

Таким чином, обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі, відсутні. Не були встановлені такі обставини й судом першої інстанції, посилання на них в оскаржуваній ухвалі відсутні.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом вжиті заходи до забезпечення позову без дослідження дійсних обставин справи, а саме за відсутності оспорюваних прокурором протоколів загальних зборів відповідачів. На вимогу суду апеляційної інстанції вказані протоколи загальних зборів також не надані.

Місцевий суд належним чином не обґрунтував необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон», 25, що складаються у цілому з будівлі літ. «Б» підвалу площею 226,5 кв.м., будівлі літ. «В» підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. «Г» підвалу, площею 39,6 кв.м., літ. «ІХ» - літнього бару, літ. «VІІІ», «ХV» - клумб, літ. «ХVІІ- ХХІІІ», «ХV- ХХVІ» - клумб, літ. «ХVІ», «ХХІV» - фонтанів літ «ІІІ» - вимощення, № 1 підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м., які належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Одеський дельфінарій» (код ЄДРПОУ № 34598729).

З огляду на викладене, висновок місцевого суду про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі не можна визнати обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ст. 66 ГПК України.

За таких обставин, оскаржувану ухвалу місцевого суду визнати законною та обґрунтованою не можна, у звязку з чим вона підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський дельфінарій» задовольнити.

Ухвалу господарського суду господарського суду Одеської області від 11.10.2017 року про вжиття заходів до забезпечення позову по справі № 916/2026/17 скасувати.

У задоволенні заяви заступника прокурора Одеської області про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Справу №916/2026/17 направити до господарського суду Одеської області для подальшого розгляду.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя І.Г. Філінюк