Постанова № 70487329, 22.11.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.11.2017р. справа №905/1510/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністювід відповідача:ОСОБА_5 за довіреністюрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед», м. Київна рішення Господарського суду Донецької області від20.09.2017р.по справі№ 905/1510/17 (суддя Ніколаєва Л. В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед», м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-енергетична компанія «Газ-Енерго», м. Добропілля, Донецька областьпростягнення 215 480,19 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед», м. Київ (далі «Позивач») звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-енергетична компанія «Газ-Енерго», м. Добропілля, Донецька область (далі «Відповідач») суми основного боргу в розмірі 198 980,10 грн, суми пені в розмірі 12 303,67 грн, суми 3% річних у розмірі 1 413,80 грн та суми інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 2 782,62 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.09.2017р. по справі № 905/1510/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед» задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-енергетична компанія «Газ-Енерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед» 52 594,74 грн боргу з орендної плати, 3 663,97 грн пені, 421,26 грн 3% річних, 1 133,12 грн інфляційних втрат та 867,20 судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покласти на відповідача.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення Господарського суду Донецької області у цій справі не можна вважати законним та обґрунтованим, оскільки останнє ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В основу заперечень скаржника покладено твердження про те, що ухвалюючи спірне рішення, суд першої інстанції, дійшов висновку про наявність тих виключних обставин непереборної сили, які унеможливили виконання відповідачем свого зобовязання за договором оренди № 17/08-2016 від 17.08.2016р. у вигляді своєчасного перерахування позивачу орендної плати за користування залізничними цистернами моделі 15-1566-06 у кількості 10 одиниць, за відсутності належних на те доказів та підстав.

Так, в обґрунтування вимог апеляційної скарги, до останньої позивачем додається копія акту звіряння станом на 31.03.2017р. та копія виписки рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед» станом на 09.03.2017р., втім судова колегія не приймає до уваги перелічені додатково надані скаржником докази, як такі, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

З матеріалів справи не вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції, позивач звертався до суду зі спірними документами, більш того, апеляційному суду скаржником не надано жодного підтвердження неможливості подачі спірних доказів до місцевого суду. Таким чином, апеляційний суд не приймає додатково подані докази позивача, оскільки останній не обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Татенко В. М., судді Стойка О. В., Зубченко І. В.

Судом апеляційної інстанції, під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення були створені необхідні умови для всебічного та повного розгляду справи в суді, а саме: повідомлення належним чином про час та місце судового розгляду та витребування у сторін необхідних доказів та пояснень для правильного вирішення спору.

Фіксація судового процесу апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з викладених у останній мотивів.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед», рішення Господарського суду Донецької області від 20.09.2017р. по справі № 905/1510/17 просив залишити без змін.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду ухваленим з дотриманням норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.08.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед» (далі - «Орендодавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливно-енергетична компанія «Газ-Енерго» (далі - «Орендар») був укладений договір оренди №17/08-2016 (далі «Договір»).

Відповідно до п.1.1. договору Орендодавець зобовязався надати, а Орендар прийняти в тимчасове цільове платне користування (оренду) майно, що належить на праві власності Орендодавцю залізничні цистерни моделі 15-1566-06 у кількості 10 одиниць (далі цистерни), на строк, встановлений Договором, оплачувати таке користування та повернути цистерни на умовах договору.

Цистерни передаються з можливістю їхнього пересування в межах і за межами України (п.1.2. договору).

За умовою п.2.1. договору моментом передання цистерн в оренду та відліку строку оренди є дата підписання сторонами Акту приймання-передачі цистерн від Орендодавця до Орендатора. Місцем передання цистерн в оренду є Горлівка Донецької залізниці, повернення цистерн з оренди станція на території України, зазначена в інструкціях Орендодавця і погоджена сторонами. Кількість, номери і моделі цистерн зазначаються в кожному підписаному обома сторонами Акті приймання-передачі цистерн та/або Заявках Орендатора.

Згідно з п.2.4. договору повернення цистерн з оренди Орендодавцю здійснюється аналогічним способом, що і передання цистерн в оренду, на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі цистерн (повернення).

Моментом повернення цистерн є дата підписання уповноваженими представниками сторін ОСОБА_6 приймання-передачі цистерн (повернення) від Орендаря до Орендодавця. Акт приймання-передачі (повернення) цистерн підписується протягом 5 робочих днів після прибуття цистерн на погоджену сторонами станцію на території України відповідно до транспортної інструкції Орендодавця (п.2.5. договору).

Відповідно до п.п.3.1., 3.2., 3.4. договору Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату за користування цистернами в національній валюті України в розмірі, зазначеному в додаткових угодах до договору. Орендна плата за користування цистернами сплачується Орендарем на підставі виставленого рахунку від Орендодавця у вигляді передплати, не пізніше 5 числа розрахункового місяця шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок Орендодавця. Датою виконання зобовязань з оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок Орендодавця.

В кінці кожного звітного періоду (місяця) сторони підписують акт надання послуг оренди в поточному місяці. Акт складається у двох автентичних примірниках, підписується Орендарем і направляється Орендодавцю не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг оренди. Орендодавець протягом 3 календарних днів з дати його отримання або підписує його, або направляє мотивовані зауваження щодо відмови від його підписання (п.3.5. договору).

Згідно з п.3.10. договору фінансові зобовязання Орендаря з оплати орендних платежів за цистерни виникають з моменту підписання Акту приймання-передачі цистерн в оренду і закінчуються з моменту підписання Акту приймання-передачі (повернення) цистерн з оренди.

Відповідно до п.5.2. договору за порушення строків оплати орендної плати, встановлених договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 10% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день фактичного виконання зобовязань.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печаткою їх підприємств і діє до 31.12.2017р. (п.7.1. договору в редакції Додаткової угоди №2 від 30.12.2016р.

В п.1. Додаткової угоди №1 від 17.08.2016р. до Договору сторони встановили розмір орендної плати за один календарний день за одну цистерну моделі 15-1566-06 в розмірі 199,98грн з ПДВ.

Договір та Додаткові угоди №1 від 17.08.2016р. і №2 від 30.12.2016р. до нього підписані без зауважень представниками обох сторін та скріплені їхніми печатками.

На виконання умов договору Орендодавець передав Орендарю цистерни моделі 15-1566-06: №50944495, №50914795, №50944529, №50944503, №50084623, №50091354, №50139393, №50139559, №50091321, №50091370, що підтверджується ОСОБА_6 приймання-передачі в оренду залізничних цистерн №1 від 01.09.2016р., №2 від 05.09.2016р., №3 від 09.09.2016р. та №4 від 27.09.2016р. ОСОБА_6 підтверджено, що передача всіх цистерн відбулась на станції Горлівка Донецької залізниці.

Акти приймання-передачі з оренди залізничних цистерн №5 від 03.05.2017р. і №6 від 10.05.2017р. та листування сторін договору свідчать, що у звязку з блокуванням за рішенням РНБО вантажного сполучення з непідконтрольними територіями Орендар повернув власнику цистерни №50091354, №50139559, №50091321 та №50944503, які станом на 15.03.2017р. (дату набрання чинності Указом Президента України №62/2017 від 15.03.2017р. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України) перебували на підконтрольній українській владі території. Повернення перелічених цистерн відбулось на станції Київ-Петрівка Південно-Західної залізниці.

З матеріалів справи вбачається, що 09.03.2017р. відповідач оплатив за користування цистернами за лютий 2017 року і після цього платежів не здійснював, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати за період березень червень 2017 року в загальній сумі 198 980,10 грн, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи у їх сукупності та наявним у останній матеріалам, суд першої інстанції з посиланням на норму ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України дійшов висновку, щодо наявності обставин які є підставою для звільнення останнього від сплати орендної плати за весь спірний період, протягом якого орендоване майно не могло бути використане за цільовим призначенням.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Указом № 405/2014 від 14.04.2014р. Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», за змістом ч.1 ст.1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Згідно з ч. 2 зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 ст.11 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженнями №1053-р від 30.10.2014р., №1275-р від 02.12.2015р. Кабінету Міністрів України затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено місто Горлівку Донецької області.

Таким чином, в результаті проведення антитерористичної операції на сході країни, відповідач був позбавлений можливості користуватися цистернами та/або повернути їх власнику.

Виходячи з «Інформації про вагонні операції», наданої Філією Головний інформаційно-обчислювальний центр ПАТ «Укрзалізниця» (а.с. 137-148) вбачається, що:

1) цистерни №50944495, № 50944529 з 27.01.2017р. по теперішній час знаходяться на станції Горлівка Донецької залізниці, у перевезеннях задіяні не були.

2) цистерни № 50914795, № 50084623 з 31.01.2017р. по теперішній час знаходяться на станції Горлівка Донецької залізниці, у перевезеннях задіяні не були.

3) цистерни № 50139393, № 50091370 з 18.02.2017р. по теперішній час знаходяться на станції Ханжонкове Донецької залізниці, у перевезеннях задіяні не були.

Згідно ч.6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

З огляду на зазначене, матеріалами справи підтверджується наявність перешкоди у використанні відповідачем орендованого майна через обставини, за які він не відповідає (ч.6 ст.762 ЦК України). При цьому обставини, які входять до предмету доказування для застосування до спірних правовідносин ч.6 ст.762 ЦК України, встановлюються судом, а не Торгово-промисловою палатою України за допомогою, але не виключно на підставі висновків та сертифікатів останньої, на підставі чого, заперечення позивача, викладені останнім в апеляційній скарзі до уваги апеляційним судом не приймаються.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача боргу з орендної плати у розмірі 52 594,74 грн (за користування цистерною №50944503 за період з 01.03.2017р. по 10.05.2017р. у розмірі 14 198,58 грн. та цистернами №50091354, №50139559, №50091321 за період з 01.03.2017р. по 03.05.2017р. у розмірі 38 396,16 грн). Тоді як позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу з орендної плати в сумі 146 385,36 грн (за користування цистернами №№50944495, 50944529, 50914795, 50084623, 50139393, 50091370) задоволенню не підлягають, у звязку із законодавчо закріпленою підставою для звільнення орендаря від сплати орендної плати.

Окрім того, судом першої інстанції було присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 3 663,97 грн пені, 421,26 грн 3% річних та 1 133,12 грн інфляційних втрат.

суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 52 594,74 грн, зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, що згідно вимог ст. 549, 611, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, п. 5.2 договору - є підставами для стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені та застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат - є законними та обґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення позивачем показників пені, 3% річних та інфляційних втрат щодо строків, сум, ставок нарахувань, які проведені позивачем з урахуванням заборгованості та з урахуванням часткових оплат, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення зазначених сум пені, інфляційних та річних.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед», м. Київ залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 20.09.2017р. по справі № 905/1510/17 залишити без змін.

Головуючий суддя: В. М. Татенко

Судді: О. В. Стойка

ОСОБА_3

Надруковано примірників:

1 позивачу;

1 відповідачу;

1 до справи;

1 ГСДО;

ОСОБА_7

тел.: 702-01-54