Ухвала суду № 70487293, 24.11.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"24" листопада 2017 р.924/1100/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали

за позовом гр. ОСОБА_1, м. Полонне Хмельницької області

до Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" м.Полонне

про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПАТ „Полонський гірничий комбінат" від 25 березня 2014 року оформлене протоколом №7.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 16.09.2016 р. прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Шепетівський гранкар'єр „Пронекс", м.Шепетівка, Хмельницької області про порушення справи про банкрутство публічного акціонерного товариства „Полонський гірничий комбінат" м.Полонне.

Ухвалою господарського суду від 10.10.2016 р. порушено провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства „Полонський гірничий комбінат" м.Полонне, Хмельницької області, вул.Академіка Герасимчука, 190-б (код ЄДРПОУ 05471879), визнано вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ „Шепетівський гранкар'єр „Пронекс", м.Шепетівка, до боржника в сумі 10 236 887,00 грн., введено процедуру розпорядженням майном боржника на строк 115 календарних днів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича, попереднє засідання суду у справі №924/881/16 призначено на 10год. 28 листопада 2016 р.

Оголошення (повідомлення) про порушення провадження у справі про банкрутство боржника оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення (повідомлення) 11.10.2016р.

22.11.17 року до Госпдарського суду надійшла позовна заява гр. ОСОБА_1 до ПАТ „Полонський гірничий комбінат" м.Полонне код. ЄДРПОУ 05471879 про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПАТ „Полонський гірничий комбінат" від 25 березня 2014 року оформлене протоколом №7.

В обґрунтування обставин на яких ґрунтується подання позовної заяви зазначає, що гр. ОСОБА_1 є належним акціонером ПАТ Полонський гірничий комбінат" м.Полонне та захист його прав на належне управління товариством та забезпечення прибутковості підприємства з метою своєчасного отримання ним дивідендів, покладено на наглядову раду ПАТ „Полонський гірничий комбінат".

В наслідок неправомірних дій на думку позивача прийнято Наглядовою радою без достатнього кворуму, прийнято всупереч інтересам підприємства, мало своїм наслідком зменшення активів підприємства, що безпосередньо, вплинуло на мої права що до отримання більших за розміром дивідендів та фактичного в подальшому призвело до позбавлення ПАТ „Полонський гірничий комбінат" Спеціального дозволу на користування надрами Полонського родовища мігматитів та гранітів, № 399 від 20 грудня 1995 року , на користь створеного ТОВ „Полонений щебеневий кар'єр"

Позивач, як акціонер ТОВ „Полонський щебеневий кар'єр", виявивши грубі порушення Закону та Статуту членами Наглядової ради, має право визнавати недійсним рішення Наглядової ради ТОВ „Полонський щебеневий кар'єр", від 25 березня 2014 року, оформлене протоколом № 7, як таке що прийнято з порушення Закону та Статутних документів Товариства, внаслідок чого позивач звернувся із позовною заявою до суду.

Судом береться до уваги, що позивачем в обґрунтування підстав для звернення із позовом до суду в позові заяві зазначає, що порушено його права, як акціонера, щодо отримання ним дивідендів, внаслідок неправомірних дій Наглядової ради оформлене протоколом від 25 березня 2014 року № 7.

Згідно ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.

Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Частинами 10 та 11 даної статті визначено, що розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Законом. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.07.2016 № 01-06/2511/16, яким внесено зміни до п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду № 01-06/606/2013 від 28.03.13р. зазначено:

Частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника. Винятком є спори, пов'язані із визначенням та сплатою (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.

Слід мати на увазі, що спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, заявлені такі вимоги з підстав невідповідності правочинів спеціальним нормам (стаття 20 Закону) чи загальним, встановленим цивільним законодавством.

Крім названих у зазначеній статті Закону справ у спорах, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, слід відносити також спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника.

Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).

При розгляді господарським судом трудових спорів, у тому числі щодо стягнення заробітної плати, слід враховувати положення частини п'ятої статті 19 Закону, відповідно до якої дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, а також положення частини четвертої статті 23 Закону, відповідно до якої на вимоги кредиторів щодо заробітної плати не поширюється граничний строк на їх заявлення та наслідки закінчення цього строку.

Отже, спори стосовно конкурсних грошових вимог кредиторів за вимогами до боржника щодо виплати заробітної плати вирішуються господарським судом шляхом їх розгляду за правилами позовного провадження у межах справи про банкрутство. Спори цієї категорії кредиторів з поточними грошовими вимогами до боржника до визнання боржника банкрутом вирішуються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, проте в окремому позовному провадженні.

Окрім того, судом звертається увага позивача, що відповідно до пункту 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Однак, судом враховується, що у зазначені квитанції за № 7 від 16.11.17 року на суму 1600 грн., зазначено "судовий збір за позовом ОСОБА_1, Господарський сю Хмельницької області" та не містять відомостей про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Окрім того, судом звертається увага, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, представляється засвідчений витяг з нього. Відповідно до п. 5.27 Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджених Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003р. №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (аналогічна позиція викладена в п. 2.2. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Позивачем до позовної заяви відсутні оригінали оскаржуваних документів: рішення Наглядової ради ПАТ „Полонський гірничий комбінат" від 25 березня 2014 року оформлене протоколом №7. Натомість позивачем долучені копії оскаржуваних документів не належної якості, не читабельні, на які позивач посилається в позовні заяві.

У відповідності до ст. 34 ГПК УКраїни письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Як вбачається із доданих до позовної заяви матеріалів, позивачем надано ксерокопії документів без належного засвідчення.

Таким чином, з врахуванням наведених положень законодавства, враховуючи що дана позовна заява гр. ОСОБА_1 має бути подана в межах справи про банкрутство без порушення нової справи на підставі подання заяви, а не позовної заяви, остання подана з порушенням вимог ГПК України, у зв'язку з чим підлягає поверненню судом без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 21.07.2016 № 01-06/2511/16 п. 3 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Додаток: позовна заява і додані до неї матеріали загалом на 52 аркушах, в.т. числі оригінал квитанції за № 7 від 16.11.17 року на суму 1600,00 грн.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи

2 - позивачу, 30500, АДРЕСА_1

3 - відповідачу. 30500, Хмельницька обл. м.Полонне, вул.Академіка Герасимчука, 190-б

всі рекомендованими листами