Ухвала суду № 70484385, 21.11.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50377/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Писанець В.А., при секретарі Лапцун В.В., розглянувши скаргу адвоката Лисенка В.А., подану в інтересах ТОВ «САТЕЛЛИТ", генерального директора ТОВ «САТЕЛЛИТ» ОСОБА_2 на бездіяльність прокурорів відділу Генеральної прокуратури України, яка полягає у не розгляді клопотання від 21.08.2017 в рамках кримінального провадження №32017100110000047 від 24.04.2017,-

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м.Києва у порядку ст. 303 КПК України надійла скарга адвоката Лисенко В.А., яку він подав в інтересах ТОВ «САТЕЛЛИТ» (ЄДРПОУ 13501985), генерального директора ТОВ «САТЕЛЛИТ» ОСОБА_2 на бездіяльність прокурорів відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України, які здійснюють процесуальне керівництво в кримінальному провадженні №32017100110000047 від 24.04.2017, яка полягає у не розгляді клопотання.

У поданій скарзі представник ТОВ «САТЕЛЛИТ»,генерального директора ТОВ «САТЕЛЛИТ» ОСОБА_2 просить зобов'язати прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво в кримінальному провадженні розглянути його клопотання про закриття кримінального провадження , яке зареєстровано в приймальні громадян Генеральної прокуратури України за № 96 21.08.2017 року .

В обґрунтування доводів та вимог скарги суб'єкт звернення зазначає, що він 21.08.2017 за вх №96 до приймальні громадян Генеральної прокуратури України подав клопотання на адресу прокурорів відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України, які здійснюють процесуальне керівництво в кримінальному провадженні №32017100110000047 від 24.04.2017 про закриття даного кримінального провадження. На момент подачі скарги жодної відповіді від Генеральної прокуратури України у порушення вимог ст.220 КПК України йому не надходило .

В судове засідання особа яка звернулась до суду зі скаргою не з'явилась, у своїх письмових поясненнях зазначив, що просить розгляд скарги проводити за його відсутності.

Представник Генеральної прокуратури України в судове засідання в черговий раз не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відповідно ч.3 ст.306 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду клопотання .

Слідчий суддя, вивчивши скаргу, приходить до наступного висновку.

З матеріалів , долучених до справи , вбачається , що адвокат Лисенко В.А. в інтересах ТОВ «САТЕЛЛИТ» , генерального директора ТОВ «САТЕЛЛИТ»- ОСОБА_2 21.08.2017 звернувся до прокурорів відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України, які здійснюють процесуальне керівництво в кримінальному провадженні №32017100110000047 від 24.04.2017 з клопотанням про закриття даного кримінального провадження, вх. № 96, розслідування в якому проводить орган податкової міліції, а саме - слідче управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС України.

Представник ТОВ «САТЕЛЛИТ», генерального директора ТОВ «САТЕЛЛИТ» ОСОБА_2 адвокат Лисенко В.А. звернув увагу суду на те, що у провадженні першого відділу розслідування криміеальних провалджень слідчого управління фінансових розслідувпань Офісу великих платників податківДФС знаходяться матеріали кримінального провадження №32017100110000047 від 24.04.2017, у фабулі кримінального провадження вказано , що службові особи що, на думку органу досудового розслідування, службові особи ТОВ «САТЕЛЛИТ» та ТО "Юмджи Агро"" вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України. Крім того, в рамках розслідування даного кримінального провадження слідчими слідчого управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС України . Як вказує заявник позиція слідства грунтується на припущеннях, зроблених на основі самостійного аналізу Фінансово-господарської діяльності ТОВ «САТЕЛЛИТ», внаслідок чого слідчими нарахована матеріальна шкода , яка не підтверджується жодними допустимими доказами . Отже, на думку представника, ступінь втручання в права ТОВ «САТЕЛЛИТ» та посадових осіб ТОВ «САТЕЛЛИТ» свідчить про те, що слідчий та прокурор підозрюють посадових осіб ТОВ «САТЕЛЛИТ» у вчиненні кримінального правопорушення.

З посиланням на практику Європейського суду з прав людини у справах «Девер проти Бельгії», «Гіні та Мак-Гіннес проти Ірландії», «Квінн проти Ірландії» та «Салов проти України» «Вемхов проти ФРН», «Ноймастер проти Австрії», «Рингейзен проти Австрії» представник ТОВ «САТЕЛЛИТ», генерального директора ТОВ «САТЕЛЛИТ» - ОСОБА_2 адвокат Лисенко В.А. вважає, що посадові особи ТОВ «САТЕЛЛИТ», до яких відноситься генеральний директор цього товариства ОСОБА_2 набули процесуального статусу підозрюваних після того, як слідчий та прокурор вчинили дії, які можна розцінювати як «офіційне повідомлення про наявність підозри», і, відповідно, користуються всіма правами цього статусу відповідно до чинного законодавства. Тому, прокурори групи прокурорів, що входять в групу прокурорів в кримінальному провадженні повинні були розглянути клопотання сторони захисту протягом трьох днів з моменту подання, та задовольнити його за наявності підстав.

Крім того, представник звернув увагу суду на те, що з 01.01.2017 набув чинності Закон України № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (Закон № 1797-VIII). Пунктом 134 Закону № 1797-VIII були внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, виключено Розділ XVIII-2 «ПОДАТКОВА МІЛІЦІЯ». Відповідно податкова міліція втратила правові підстави для здійснення своєї діяльності. Отже, на думку представника ТОВ «САТЕЛЛИТ», генерального директора ТОВ «САТЕЛЛИТ»ОСОБА_2 проведення розслідування в даному провадження здійснюється неуповноваженими особами і є незаконним. Більше того, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) внесені слідчим податкової міліції 24.04.2017, тобто після того, як податкова міліція втратила правові підстави для своєї діяльності. Отже, на думку представника внесення відомостей до ЄРДР відбулось неуповноваженою особою, що виключає законність проведення процесуальних дій в даному кримінальному провадженні.

Аналогічної позиції дотримується і Генеральна прокуратура України в листі №12/2-59вих-17 від 03.03.2017р., адресованому прем'єр-міністру України, в якому зазначено: «проведення податковою міліцією досудового розслідування за відсутності на те жодних правових підстав може призвести до невідворотних наслідків, починаючи із звинувачень у зловживанні та закінчуючи визнанням недопустимими зібраних доказів».Засвідчена належним чином копія цього листа, отримана адвокатом у відповідь на адвокатський запит була досліджена в судовому засіданні.

Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування регламентовано Главою 26 КПК України.Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можутьбути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні може бути оскаржена бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим кодексом строк.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

У разі повної або часткової відмови у задоволенні клопотання, виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.У будь-якому випадку, про результати розгляду клопотання особа, яка заявила його, повідомляється.

Разом з цим, Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (п. 1) визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Так, у п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «DomboBeheer B.V. v. theNetherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38. Рішення ЄСПЛ у справі «Ankerl V. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.

Крім того, у п. 134 Рішення ЄСПЛ у справі «Генадій Науменко проти України», п. 168 рішення у справі «Айдин проти Туречинни», п. 75 «Афанасьев проти України», п. 207 рішення у справі «Nada проти Швейцарії» та багатьох інших рішеннях ЄСПЛ встановлено, що засіб правового захисту відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на ефективний засіб правового захисту») повинен бути ефективним на практиці, як і в теорії, у тому сенсі, що користуванню засобами захисту не повинно чинитися перешкод діями або бездіяльністю органів влади держави.

ЄСПЛ в своєму рішенні від 27.02.1980 у справі «Девер проти Бельгії» зазначив, що: «Звинувачення» можна було б з метою ст. 6 п. 1 визначити як офіційне повідомлення особи компетентним органом державної влади про наявність припущення про те, що цією особою скоєно кримінально каране правопорушення.

Аналогічну позицію ЄСПЛ висловив у рішеннях по справам «Гіні та Мак-Гіннес проти Ірландії», «Квінн проти Ірландії» та «Салов проти України» та зазначив, що особу можна вважати «обвинуваченою» в контексті пункту 1 ст. 6 у разі, якщо це справило на її особисте становище «суттєвий негативний вплив».

Схожа позиція міститься й у рішеннях ЄСПЛ у справах «Вемхов проти ФРН» від 25.06.1968, «Ноймастер проти Австрії від 27.06.1968, «Рингейзен проти Австрії» від 16.07.1971 та інших.

Таким чином, поняття «кримінальне обвинувачення» в розумінні положень Конвенції є аналогом поняттям «підозрюваний» та «обвинувачений» в сенсі КПК України.

Отже, з урахуванням вказаних обставин, на підставі норм міжнародного і національного законодавства, з урахуванням прецедентної практики ЄСПЛ, слідчий суддя прийшов до висновку, що дії які вчиняються органом досудового розслідування відносно службових осіб ТОВ «САТЕЛЛИТ», в тому числі генерального директора ТОВ «САТЕЛЛИТ» ОСОБА_2, за своїм характером є такими, які вчиняються щодо підозрюваних осіб, а тому не позбавлені правового обґрунтування доводи заявника про те, що фактично останні набули процесуального статусу підозрюваних, і, відповідно, мають право користуються всіма правами цього статусу згідно чинного кримінального процесуального законодавства.

Крім того, 01.01.2017 набув чинності Закон України № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні. Пунктом 134 Закону № 1797-VIII були внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, виключено Розділ XVIII-2 «ПОДАТКОВА МІЛІЦІЯ».

Відповідно до ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Разом з тим, в КПК України прямо не зазначені ні слідчі Державної фіскальної служби, ні органи податкової міліції - як структурні підрозділи ДФС, а натомість вживається визначення «органи, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства» (Статті 3, 38, 216 КПК України).

Саме Податковий кодексу України в Розділі XVIII2 (ПОДАТКОВА МІЛІЦІЯ) містив визначення, яке пов'язувало слідчих податкової міліції з повноваженням проводити досудове розслідування. Зокрема, в статті 348. (Податкова міліція та її завдання) було зазначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Відповідно, з набранням чинності Закону № 1797-VIII слідчі податкової міліції втратили правові підстави для здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 36 КПК України саме на прокурора покладається функція нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Однак, прокурори відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України, які входять в групу прокурорів в кримінальному провадженні №32017100110000047 від 24.04.2017 в даному провадженні не здійснили належний нагляд за дотриманням законності в кримінальному провадженні і допустили проведення досудового розслідування неуповноваженою особою. Отже, клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження, повинно було бути розглянутим у відповідності до ст.220 КПК України прокурорами групи прокурів. Натомість, прокурори відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України, які входять в групу прокурорів в кримінальному провадженні №32017100110000047 від 24.04.2017, вказане клопотання в порядку ст. 220 КПК України не розглянули.

Аналізуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність зобов'язання розглянути клопотання Лисенка В.А. в інтересах в інтересах ТОВ «САТЕЛЛИТ»,генерального директора ТОВ «САТЕЛЛИТ» ОСОБА_2 що подано ним 21.08.2017вх. № 96 до Генеральної прокуратури України, відповідно до вимог ст. 220 КПК України, .

Разом з тим, ч. 2 ст. 307 КПК України не передбачає прийняття слідчим суддею рішення про визнання дій чи бездіяльності протиправними, отже, в цій частині скарга не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220, 303, 306, 307, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Скаргу Лисенка Володимира Анатолійовича в інтересах ТОВ «САТЕЛЛИТ", генерального директора ТОВ «САТЕЛЛИТ» ОСОБА_2 на бездіяльність прокурорів відділу Генеральної прокуратури України, яка полягає у не розгляді клопотання від 21.08.2017 в рамках кримінального провадження №32017100110000047 від 24.04.2017 - задовольнити частково.

Зобов'язати прокурорів відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України, які входять в групу прокурорів в кримінальному провадженні №32017100110000047 від 24.04.2017 розглянути клопотання Лисенка Володимира Анатолійовича в інтересах ТОВ «САТЕЛЛИТ", генерального директора ТОВ «САТЕЛЛИТ» ОСОБА_2 від 21.08.2017 вх. 96, у порядку ст. 220 КПК України.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.А. Писанець