Рішення № 70484015, 10.11.2017, Оболонський районний суд міста Києва

10.11.2017 Справа № 756/16374/16-ц

Справа ун. № 756/16374/16-ц

пр.№2/756/1943/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2017 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Луценко О.М.,

при секретарі - БублієвіД.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), КП «Святошинське лісопаркове господарство», третя особа Головне управління Держгеокадастру у місті Києві, Київська міська рада про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В

Позивачі звернулися до суду з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі за текстом - Відповідач 1), КП «Святошинське лісопаркове господарство» (далі за текстом - Відповідач 2), третя особа Головне управління Держгеокадастру у місті Києві, Київська міська рада про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що вони у 2015 році придбали у спільну приватну власність садовий будинок, земельна ділянка під яким з 2013 року перебуває в процесі оформлення речового права. З метою закінчення оформлення права власності на земельну ділянку позивачі 08.11.2016 звернулися з листом до Відповідача 2, в якому просили його привести у відповідність облікові дані його документів до даних Державного земельного кадастру щодо цієї земельної ділянки, у т.ч. вказавши її цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення (під індивідуальне садівництво). Відповідач 2 листом від 15.11.2016 у цьому відмовив пославшись на те, що вказана земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського, а не сільськогосподарського призначення. Також, з метою закінчення оформлення права власності на зазначену земельну ділянку позивачі 03.11.2016 звернулися із відповідною заявою до відповідача 1 для отримання висновку щодо можливості надання земельної ділянки для індивідуального садівництва. Відповідач 1 листом від 24.11.2016 відмовив позивачам у наданні позитивного висновку, посилаючись на те, шо вказана земельна ділянка, у т.ч. на підставі інформації відповідача 2, облікована в міському земельному кадастрі та в інших документах як лісогосподарська земельна ділянка. На думку позивачів такі дії відповідачів порушують їх право на отримання у власність земельної ділянки під садовим будинком, який належить їм на праві приватної власності. Крім того, відповідач 1 листом від 17.05.2016 видав позивачам довідку про розмір нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, вказавши її цільове призначення як землі житлової забудови. На цій підставі позивачі вважають необхідним приведення у відповідність до відомостей Державного земельного кадастру облікових даних щодо цільового призначення цієї земельної ділянки в міському земельному кадастрі та в документах відповідача 2. Просять зобов'язати відповідачів привести дані міського земельного кадастру та облікові документи у відповідність до відомостей Державного земельного кадастру в частині віднесення земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення, визнати дії посадових осіб відповідача 1 щодо відмови надати позитивний висновок незаконними та зобов'язати останнього надати такий.

У судове засідання з'явилися позивачі та представники позивача 1, які позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача 1 у судове засідання з'явився, з позовними вимогами не погодився, надав свої письмові заперечення та просив в задоволенні позові відмовити у повному обсязі.

Також у судове засідання з'явився представник третьої особи 1, який надав суду свої письмові пояснення та просив вирішити спір на думку суду.

Відповідач 2 та третя особа 2 у судове засідання не з'явилися, виклик суду в черговий раз проігнорували, про причини неявки суд не повідомили. За наведених обставин суд вважає за можливе справу слухати у їх відсутності відповідно до ст. 169 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

У судовому засіданні встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачі 03.10.2015 набули право власності на садовий будинок за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Квіткова, 12.

Згідно з договором купівлі-продажу вказаний садовий будинок розташований на земельній ділянці площею 0, 1000 га, яка сформована 18.02.2015, має кадастровий номер: НОМЕР_1 і цільове призначення - ведення індивідуального садівництва.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру на даний час будь-яким юридичним або фізичним особам правовстановлюючі документи на вказану ділянку не видані, вона відноситься до міських земель комунальної форми власності, не наданих у власність чи користування.

На замовлення попереднього власника садового будинку ОСОБА_4 у 2013 році виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості), а у 2014 році - проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва. Вказаний проект отримав позитивний висновок Головного управління Держземагенства у м. Києві та Департаменту містобудування та архітектури КМДА.

На замовлення позивача 1 у 2016 році виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Згідно з ч.1 ст.122, ч.14 ст.186 Земельного кодексу України зазначена технічна документація погодженню не підлягає і затверджується органом місцевого самоврядування (Київською міською радою).

Для винесення питання на розгляд Київської міської ради про передачу земельної ділянки з комунальної власності у приватну власність позивачі 03.11.2016 звернулися із заявою до Відповідача 1, в якій просили надати необхідний для цього висновок щодо можливості надання земельної ділянки для індивідуального садівництва.

Відповідач 1 листом № 057/0-3030-12583 від 24.11.2016 відмовив Позивачам у наданні зазначеного висновку, оскільки згідно з даними міського земельного кадастру земельна ділянка на вул. Квітковій, 12 в Оболонському районі м. Києва розташована в Межигірському лісництві КП «Святошинське лісопаркове господарство», відноситься до земель лісогосподарського призначення і перед винесенням на розгляд Київської міської ради питання передачі її у власність Позивачів потребує зміни її цільового призначення.

Також, 08.11.2016 позивачі звернулися з листом до Відповідача 2, в якому просили його привести у відповідність облікові дані його документів до даних Державного земельного кадастру щодо цієї земельної ділянки, у т.ч. вказавши її цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення (під індивідуальне садівництво). Відповідач 2 листом № 064/239-828 від 15.11.2016 повідомив, що вказана земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського, а не сільськогосподарського призначення.

При наданні оцінки щодо цільового призначення вказаної земельної ділянки суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на різні категорії, такі як: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі лісогосподарського призначення та інші. До земель сільськогосподарського призначення належать земельні ділянки для садівництва (ч. 3 ст. 22, ст. 35 ЗК України).

Відповідно до ч.5 ст.20 ЗК України земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Землі придатні для потреб сільського господарства повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання (ч. 1 ст. 23 ЗК України).

Таким чином законом передбачений пріоритет земель сільськогосподарського призначення перед усіма іншими категоріями земель, у т.ч. лісогосподарського призначення.

Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства провадиться на підставі даних Державного земельного кадастру (ч. 2 ст. 23 ЗК України).

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів, у тому числі лісових (ст. 193 ЗК України).

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою (ст. 194 ЗК України).

Одним із основних завдань ведення державного земельного кадастру є забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки (ст.195 ЗК України).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру цільове призначення вказаної земельної ділянки - для індивідуального садівництва; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки - для ведення садівництва.

Таким чином, дані Державного земельного кадастру підтверджують віднесення земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення і не містять жодних даних про віднесення цієї ділянки до земель лісогосподарського призначення.

Разом з тим, з 2002 року в місті Києві за кошти міського бюджету створено та оновлюється автоматизована система ведення міського земельного кадастру (п.3.2 Рішення Київської міської ради від 14.07.2016 № 729/729 «Про затвердження Програми використання та охорони земель міста Києва на 2016-2020 роки).

Ведення міського земельного кадастру покладено на Департамент земельних ресурсів КМДА (п. 2 рішення Київської міської ради від 18 квітня 2013 року N 194/9251 "Про ведення міського земельного кадастру").

Згідно з даними міського земельного кадастру вказана земельна ділянка відноситься до зелених зон.

З огляду на пріоритет земель сільськогосподарського призначення перед усіма іншими категоріями земель та беручи до уваги, що згідно з висновком КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» № 185/12 від 01.10.2012 ґрунтовий покрив вказаної земельної ділянки представлений рекультивованими супіщаними ґрунтами з насипним гумусовим горизонтом, які потрібно використовувати для сільськогосподарського виробництва, обґрунтованим є віднесення вказаної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення (під індивідуальне садівництво).

Суд не може погодитись із запереченнями Відповідача 1 про те, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення на підставі п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України з наступних підстав.

Так, 13.04.1994 набрав чинності Лісовий кодекс України, згідно з п. 5 Прикінцевих положень якого встановлено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач 2 є комунальним, а не державним підприємством.

Так, згідно з п. п. 3.4, 5.2 Статуту відповідача 2, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2715 від 17.12.2001 «Про деякі питання діяльності підприємств зеленого господарства» підприємство входить до складу Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд». Майно Відповідача 2 є комунальною власністю територіальної громади міста Києва.

Також, згідно з редакцією ст. 126 Земельного кодексу України до 1 січня 2013 року право власності на земельну ділянку посвідчувалось державним актом, цивільно-правовою угодою, свідоцтвом про право на спадщину. З 1 січня 2013 року набрали чинності зміни до статті 126 ЗК, яку викладено в новій редакції, відповідно до якої право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України був перехідною нормою права, яка з 01.01.2013 не застосовується у зв'язку із закінченням умови дії цієї норми - отримання державних актів.

Враховуючи, що позивач і попередній власник садового будинку розпочали оформлення прав на земельну ділянку після 01.01.2013 суд приходить до висновку, що п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України не може бути застосовано до вказаних правовідносин.

Також, суд не погоджується із запереченнями відповідача 1 щодо віднесення зазначеної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008 «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками», оскільки останній, згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» є актом з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань, не є актом нормативного характеру, оскільки не зареєстрований в установленому порядку в Міністерстві юстиції України, а тому не породжує прав і обов'язків для громадян, зокрема Позивачів.

Крім того, вказаний документ з 14.06.2017 втратив чинність відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 401-р від 14.06.2017

Відповідач 2 своїх заперечень з цих питань не надав. Судом узято до уваги, що останній не заперечував щодо використання земельної ділянки позивачами для обслуговування садового будинку, що підтверджується підписаними ними актами встановлення та узгодження в натурі меж земельної ділянки від 12.04.2013, актом прийому-передачі межових знаків на зберігання та абрисом земельної ділянки від 09.12.2014 та актом прийому-передачі межових знаків на зберігання від 12.09.2016.

Одночасно суд погоджується з доводами позивачів про те, що вказана земельна ділянка відповідно до законодавства України може належати лише до одного виду цільового призначення. Відповідач 1 в письмових та усних поясненнях з цього приводу обґрунтування не надав та не пояснив про причини віднесення земельної ділянки в листі від 24.11.2016 до земель лісогосподарського призначення, а в листі від 17.05.2016 - до земель житлової забудови.

Таким чином судом встановлено, що вказана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення (під індивідуальне садівництво), відповідні відомості про що внесені до Державного земельного кадастру. На підставі викладеного відомості міського земельного кадастру, облікові документи КП «Святошинське лісопаркове господарство» підлягають приведенню у відповідність до відомостей Державного земельного кадастру, а позовні вимоги в цій частині до задоволення у повному обсязі.

З огляду на викладене підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання дій посадових осіб відповідача 1, які виразилися у відмові надати позивачу 1 позитивний висновок щодо можливості надання земельної ділянки для індивідуального садівництва незаконними.

Позовні вимоги щодо зобов'язання Відповідача 1 надати позивачу 1 позитивний висновок щодо можливості надання земельної ділянки для індивідуального садівництва задоволенню не підлягають у зв'язку із втратою чинності Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 04.03.2015 № 195/1060.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 88, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП «Святошинське лісопаркове господарство», третя особа Головне управління Держгеокадастру у місті Києві, Київська міська рада - задовольнити частково.

Зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) привести дані міського земельного кадастру у відповідність до відомостей Державного земельного кадастру в частині віднесення земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1) до земель сільськогосподарського призначення (ведення індивідуального садівництва), якою володіють та користуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати дії посадових осіб Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які виразилися у відмові надати ОСОБА_1 позитивний висновок щодо можливості надання земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1) для індивідуального садівництва незаконними.

Зобов'язати комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство» (код 03359687) привести у відповідність документи КП «Святошинське лісопаркове господарство» до відомостей Державного земельного кадастру в частині віднесення земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1) до земель сільськогосподарського призначення (ведення індивідуального садівництва), якою володіють та користуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів після отримання копії рішення стороною, яка не була присутня при його оголошенні.

Суддя: О.М. Луценко