Ухвала суду № 70483819, 17.11.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17456/17

1-кс/755/6372/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Ліпітюк К.С., за участі прокурора Стрибуль Ю.М., захисника Трепільченко О.В., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Снімщикова А.А., в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017100040015437 від 15 листопада 2017 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тбілісі Республіка Грузія, грузина, громадянина Республіки Грузія, із вищою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий (зі слів).

підозрюваного у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

17 листопада 2017 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Снімщиков А.А. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Стрибуль Ю.М.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

За вказаним фактом 15 листопада 2017 року було розпочате кримінальне провадження №12017100040015437 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

16 листопада 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

15.11.2017 року о 19 годині 48 хвилин ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий посилається на те, що ОСОБА_2 є громадянином іншої держави,в м. Києві не зареєстрований, місце проживання в м. Києві встановлено лише зі слів, офіційно не працюючий, відповідно до санкції статті, покарання за вчинене кримінальне правопорушення пов'язане лише із ізоляцією від суспільства, тому вважаю, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може впливати на хід досудового розслідування, враховуючи, що злочин вчинено у групі осіб, на даний час не вчиняє дії для встановлення істини у провадженні, враховуючи, що підозрюваний не має постійного заробітку, у нього відсутні усталені соціальні зв'язки, вчинив злочин проти власності, є підстави вважати, що особа буде продовжувати вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, а тому виникає необхідність у застосуванні запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під ватрою, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить запобігання ризиків, визначених положеннями ст.177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник Трепільченко О.В. та підозрюваний ОСОБА_2 заперечували щодо задоволення клопотання, посилались на необґрунтованість підозри та просили застосувати більш м'який запобіжний захід, що не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.11.2017 року, протоколом огляду місця події від 15.11.2017 року, протоколом допиту потерпілого від 15.11.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 16.11.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 16.11.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 16.11.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16.11.2017 року, протоколом перегляду цифрового запису від 16.11.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.11.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 16.11.2017 року. Протоколом допиту підозрюваного від 16.11.2017 року, повідомленням про підозру від 16.11.2017 року.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку злочину, за яким оголошено підозру, та тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.

Підозрюваний ОСОБА_2 запевнив слідчого суддю, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, або іншим чином впливати на кримінальне провадження та постійно з'являтись за першим викликом до слідчого.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, де за ч. 2 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, проте дане правопорушення вчинено через ч. 2 ст. 15 КК України, тобто має місце закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб. За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання.

Разом з тим, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, мають місце ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, проте слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_2 такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою суперечить вимогам п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України. Тому слідчий суддя приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_2 не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У зв'язку з цим слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді застави, у зв'язку з чим клопотання слідчого задоволенню не підлягає.

Саме застава, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

У відповідності до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного.

Окрім того, законодавець, передбачаючи такий вид запобіжного заходу як заставу, метою його застосування визначає забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, що передбачено ст. 182 КПК України. У будь-якому разі розмір застави має бути співмірним та розумним, та не бути важелем або чинником, який унеможливлює з моменту визначення розміру застави його внесення підозрюваним. Не дотримання зазначених положень може стати суттєвим порушенням норм кримінального процесуального закону, і як наслідок прав та свобод громадян, що неодноразово підтверджувалось численними рішеннями Європейського суду з прав людини, які є часткою національного законодавства.

Визначаючи відповідно до вимог ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави, а також, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, та має бути призначена у розмірі, що становить десять прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Снімщикова А.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України - у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 16 000 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089).

Покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, передбачені ст. 194 КПК України обов'язки, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду.

Визначити строк дії покладених обов'язків до 17.01.2018 року.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Роз'яснити, що відповідно до ст. 182 КПК України що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали буде оголошено 21 листопада 2017 року о 15 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя М.Сазонова