Ухвала суду № 70483644, 22.11.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Одинака О. О., Перепелюк І. Б.

секретар Тодоряк Г.Д.,

за участю позивачки ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (далі – ТОВ «Гіпербуд»), третя особа без самостійних вимог – Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив «Проспект», про розірвання договору оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 жовтня 2017 року,

встановила:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який у подальшому було уточнено, до Чернівецької міської ради, ТОВ «Гіпербуд», третя особа без самостійних вимог – Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив «Проспект», про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 жовтня 2017 року провадження у справі закрито у зв’язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить указану ухвалу скасувати, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений позов не підлягає розгляду в суді у порядку цивільного судочинства, оскільки позов фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності до юридичних осіб про визнання договору, укладеного між цими юридичними особами, з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 ЦПК України, ст. ст. 1, 12 ГПК України, має розглядатися господарським судом.

Суд також зазначив, що позивачка є фізичною особою-підприємцем, нею заявлено вимогу про розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав перешкоджання їх у здійсненні господарської діяльності.

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що згідно з пп. 1, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Відповідно до пп. 1, 3 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Перелік справ, підвідомчих господарським судам, наведено у ст. 12 ГПК України.

Як роз’яснив пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3 постанови № 3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб’єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Спір фізичної особи, яка має статус суб’єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов’язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що позов ОСОБА_1 пред’явлено як фізичною особою, а не як приватним підприємцем, для захисту своїх прав саме як фізичної особи – власника нерухомого майна (приміщення № 105 у будинку 131 про проспекту Незалежності у м. Чернівці) (а.с.6).

Предметом спору за позовом ОСОБА_1 є захист права власності на належне їй як фізичній особі нерухоме майно шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачами, подальше існування якого на думку позивачки порушує її право власності на нерухоме майно, що виникло з договору купівлі-продажу.

Отже, предметом спору у справі за уточненими позовними вимогами є захист порушених прав, що виникають із цивільних відносин.

Тому спір з урахуванням характеру спірних відносин та суб’єктного складу має вирішуватися у порядку цивільного судочинства, а не у порядку господарського судочинства, як про це помилково зазначив суд першої інстанції.

Наявність у позивачки на час пред’явлення позову статусу приватного підприємця, можлива мета подальшого використання нерухомого майна, - для здійснення підприємницької діяльності, як про це зазначив суд першої інстанції, не є підставою для розгляду спору у порядку господарського судочинства.

Отже, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

На підставі наведеного та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 1, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 жовтня 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: О. О. Одинак

ОСОБА_4