Рішення № 70481366, 09.11.2017, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4073/15-ц

номер провадження 2/695/53/17

09 листопада 2017 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Степченка М.Ю.

при секретарі Розпутній І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей Богуславської районної державної адміністрації в Київській області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей Богуславської районної державної адміністрації в Київській області про позбавлення батьківських прав.

Позивач мотивує свій позов тим, що з гр. ОСОБА_2 не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила спільного сина ОСОБА_3. Спільне життя з відповідачем не склалося, тому вона була вимушена з сином виїхати на постійне місце проживання за місцем своєї реєстрації до АДРЕСА_1. Спору щодо проживання дитини між сторонами не було. Згідно рішення Богуславського районного суду Київської області від 26.02.2014 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина в розмірі 1\4 частини доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.01.2014 року і до досягнення дитиною повноліття. Аліменти на утримання дитини відповідач сплачує нерегулярно. Неповнолітня дитина проживає з позивачкою та фактично перебуває на повному її утриманні, відповідач матеріально не допомагає, від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню малолітньої дитини ухиляється. З метою захисту інтересів дитини позивач була змушена звернутись до суду із заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі. У судове засідання 09.11.2017р. позивач не з'явилася, але до суду надійшло електронне повідомлення про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, але скерував до суду заперечення проти позову в якому зазначив, що він не відмовляється від виховання та утримання свого сина ОСОБА_3, оскільки в нього існують батьківські почуття та він бажає брати участь у його вихованні.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідач від обов'язків по утриманню та вихованню дитини не ухиляється, частково сплачує аліменти, працює підсобним робітником та має незадовільний стан здоров'я, їздити до дитини не має можливості, але постійно телефонує. Також зазначив, що відповідачу чиняться перешкоди по спілкуванню з дитиною. У судове засідання 09.11.2017р. представник відповідача не з'явився, але скерував до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник служби у справах дітей виконкому Богуславської районної державної адміністрації в Київській областіу судовому засіданні підтримала позовні вимоги, та просила позов задовольнити, пояснила, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини було прийнято висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача з метою захисту прав та інтересів дитини, але на засідання комісії відповідач не з'явився, пройшов майже рік, але змін щодо бажання бачитись з дитиною не має. У судове засідання 09.11.2017 року не з'явилася та не повідомила суд про причини неявки.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 19.11.2013 року Новодмитрівською сільською радою, громадяни ОСОБА_2 та позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 19.11.2013 року Новодмитрівською сільською радою, громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітнього ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно виписки з виконавчим листом Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2015р. вбачається, що з відповідача ОСОБА_2 стягнуто пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3

Відповідно до заяви ОСОБА_2, від 10.06.2015 року, посвідченої приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. , ОСОБА_2 повідомив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо його малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Від виховання і утримання своєї дитини відмовився.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Верховний суд України в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 від 16.11.2015р., встановлено, що в будинку за адресою АДРЕСА_1 проживають власник житлового будинку ОСОБА_8, 1965 р.н., дочка власника будинку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, онук власника будинку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Сім'я проживає у власному житловому будинку, цегловому, житловою площею 30 кв.м., загальною площею 48 кв.м., який знаходиться в задовільному стані, має 2 житлові кімнати, кухню, будинок опалюється твердим паливом (пічне опалення). Сім'я має присадибну ділянку розміром 0,30 га, яку обробляє і вирощує овочі та фрукти. Санітарний стан в будинку задовільний, в будинку прибрано, чисто. Продуктами харчування сім'я забезпечена, в господарстві утримують птицю - курей та свиней. Мати малолітньої дитини гр. ОСОБА_1, 1992 р.н. характеризується позитивно, до батьківських обов'язків відноситься добросовісно, дитина постійно проживає з матір'ю, без нагляду не залишається, дитина має необхідні предмети домашнього вжитку, іграшки та продукти харчування для повноцінного розвитку. Батько малолітньої дитини гр. ОСОБА_2 з дитиною в селі Медвин не проживає. Дорослі члени родини не працюють.

Згідно даних висновку органу опіки та піклування Богуславецької районної державної адміністрації Київської області від 25.05.2016 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне, захищаючи права та інтереси малолітньої дитини, позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3.

Відповідно до довідки про склад сім»ї, від 23.03.2016р. № 441, виданої Новодмитрівською сільською радою вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2. До складу його сім»ї входить батько ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно погосподарської книги №19, особовий рахунок НОМЕР_2, земельна ділянка площею 0,1805 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд належить ОСОБА_10. Земельного паю немає, земель під сінокосами та пасовищами немає.

Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Золотоніської районної державної адміністрації відділу з призначення та виплати допомог, адресних виплат та субсидії від 23.03.2016р. № 04-23/321, виданої ОСОБА_2 про те, що він не перебуває на обліку у відділі призначення та виплати допомог, адресних виплат та субсидій управління праці та соціального захисту населення Золотоніської райдержадміністрації, як отримувач усих видів допомог відповідно до законодавства України.

Відповідно до довідки Золотоніського об'єднаного управління ПФУ № 2214/ОС від 18.03.2016 року ОСОБА_9 отримує пенсію за віком у розмірі 1195,67 грн.

Згідно характеристики, виданої Новодмитрівською сільською радою №239 від 23.03.2016 року на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається , що ОСОБА_2 в даний час ніде не працює, проживає разом з батьком ОСОБА_9 в АДРЕСА_2 у будинку, що належить матері ОСОБА_10. Гр. ОСОБА_2 в шлюбі не перебуває, але має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з ним не проживає. За місцем проживання гр. ОСОБА_2 характеризується позитивно. Скарг на нього в сільську раду не поступало.

Відповідно до довідки Золотоніського міськрайонного центру зайнятості від 23.03.2016р. №04-08/1536 вбачається, що ОСОБА_2 на обліку в Золотоніському міськрайонному центрі зайнятості станом на 23.03.2016р. не перебуває.

Згідно довідки №538 від 20.04.2016 року, виданої Новодмитрівською сільською радою, Золотоніського району вбачається, що ОСОБА_2 прийнятий підсобним робітником на виконання робіт по благоустрою території сільської ради з 20 квітня 2016 року по 29 квітня 2016 року згідно розпорядження сільського голови №46 від 20.04.2016 року. Посадовий оклад ОСОБА_2 - 1378,00 грн.

Відповідно довідки про доходи від 14.07.2016р. №1089, виданої гр. ОСОБА_2 про те, що він дійсно працює в Новодмитрівській сільській раді підсобним робітником та його заробітна плата становить за квітень 2016р. 984,30, травень 2016р. - 1735,71, червень 2016р. - 1450,00 та сплачено аліментів в с умі 1406,27 грн.

Згідно платіжного доручення від 12.05.2016р. перераховано аліментів на ім'я ОСОБА_1 у сумі 322,82, від 27.05.2016р. - 437,81, від 07.06.2016р. - 322,82 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах від 30.11.2016р. № 1197 вбачається, що станом на 01.04.2016 року боржником повинно бути сплачено 27787,33 грн. відповідно до матеріалів виконавчого провадження за вказаний період боржником сплачено 7401,82 грн. Заборгованість по аліментам ОСОБА_2 станом на 01.11.2016 року становить 20385,51 грн.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11. пояснив, що вони із матір'ю дитини зустрічаються на протязі 7 місяців. У неї є син, який називає його батьком. Рідного батька дитини він взагалі жодного разу не бачив та не бачив, щоб батько хоч раз дитині дарував якісь подарунки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що ОСОБА_2 з перших днів народження свого сина не дбав про його здоров'я, не приділяв належної уваги.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов'язані піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 відсторонився від покладених на нього обов'язків по вихованню дитини та свідомо ухиляється від їх виконання, не приймає участі в забезпеченні нормальних умов проживання та розвитку дитини, тому позов про позбавлення його батьківських прав є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 85 ЦК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також наймання житла, несуть сторони.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту стороні не відшкодовуються.

Отже, правові підстави для відшкодування позивачу 207,90 грн. витрат, пов'язаних з явкою до суду, відсутні.

Суд також приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України, в сумі 487,20 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 88 цього Кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Ст. 79 ЦПК України визначені види судових витрат, до яких відносяться витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на правову допомогу.

У п. п. 47, 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17 жовтня 2014 р. «Про застосування законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження своїх вимог про стягнення витрат на правову допомогу позивачем надані квитанції про оплату послуг адвоката Ткаченка С.А. по договору про надання правової допомоги на загальну суму 1000 грн. Однак позивачем не було надано суду самого договору, ордер адвоката, відповідно до норм законодавства дана особа не була залучена до участі в процесі. Із копій розрахунку адвоката № 1 за фактично виконану роботу вбачається, що адвокатом виконана робота з представництва клієнта у Золотоніському міськрайонному суді 16.03.2016р., однак, як вбачається із протоколу судового засідання ні позивач ні її представник у судове засідання не з'явилися. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, а саме: копія диплома спеціаліста з правознавства з присвоєнням кваліфікації юриста, ордер адвоката, квитанція по оплаті цих послуг.

Тому суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 164, 165 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 487,20 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя М.Ю. Степченко

Повний текст рішення виготовлений 13 листопада 2017 року.