Рішення № 70481254, 24.11.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/11171/16-ц

Провадження № 2/712/2762/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого /судді - Романенко В.А.

при секретарі - Таран А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ТОВ «Метро-Інформ» до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1, треті особи: ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ОСОБА_2, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування запису про реєстрацію права власності на майно, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Метро-Інформ» звернулося до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1, треті особи: ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ОСОБА_2, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування запису про реєстрацію права власності на майно, посилаючись на те, що 27 листопада 2013 року Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення по справі № 925/1564/13 за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Черкаси до ТОВ «Метро-Інформ», ПП «Бізнес-Сервіс-2000» про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 7210К6 від 03.02.2010 року та № 7211К5 від 11.04.2011 року в сумі 5524447,40 грн., яке набрало законної сили 17.02.2014 року.

17 лютого 2014 року було видано наказ про примусове виконання вказаного рішення суду.

На виконання зазначеного наказу 24 лютого 2014 року, відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 42258822.

10 лютого 2016 року державним підприємством «СЕТАМ» о 09:00 годині були проведені повторні електронні торги з реалізації арештованого у виконавчому провадженні ВП № 42258822 нерухомого майна боржника ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Метро-Інформ», а саме: нежитлова будівля магазину з підвалом (літ. А-1, пд..), яка знаходиться за адресою м. Черкаси, вул.. Академіка Корольова, 12, загальною площею – 1240,6 кв.м., які розміщені в системі реалізації арештованого майна на веб-сайті: htt://setam.net.ua/auction/125315/

Результати електронних торгів були оформлені протоколом проведення електронних торгів № 143272 від 10.02.2016 року.

Позивач вважає, що підготовка до вказаних електронних торгів та їх проведення здійснено з порушенням чинного законодавства, а саме: електронні торги відбулись без визначення вартості об’єкта законним шляхом; інформація та повідомлення на веб-сайті не в повній мірі відповідала п. 5 розділу ІІІ Тимчасового порядку, не розміщена публікація про проведення електронних торгів з продажу предмету іпотеки, а тому мають бути визнані недійсними, а результати цих електронних торгів – скасовані.

Просять визнати недійсними електронні торги, оформлені протоколом № 143272 від 10.02.2016 року проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі магазину з підвалом (літ. А-1, пд.), яка знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 12, загальною площею - 1240,6 кв., внаслідок яких відбувся перехід права власності на об’єкт нерухомості від ТОВ «Метро-Інформ» до ОСОБА_1. Визнати недійсною угоду між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 (Актуальна інформація про право власності Номер запису про право власності: 15936231 від 16.08.2016). Застосовувати наслідки недійсності договору - реституцію з поверненням права власності на нерухоме майно, яка знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 12, загальною площею - 1240,6 кв., товариству з обмеженою відповідальністю «Метро- Інформ».

20.06.2017 року позивачами скеровано до суду змінену позовну заяву, в якій позивач просить визнати електронні торги із реалізації нежитлової будівлі магазину з підвалом (літ. А-1, пд.), загальною площею - 1240,6 кв., яка знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 12, та відбулися 10.02.2016 року недійсними. Визнати недійсним та скасувати протокол № 143272 від 10.02.2016 року проведення електронних торгів із реалізації нежитлової будівлі магазину з підвалом (літ. А-1, пд..), загальною площею - 1240,6 кв., яка знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 12. Визнати недійсним акт про реалізацію предмету іпотеки затверджений в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_6 від 12.07.2016 року. Визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 12.07.2016 року серія та номер 4830, виданого приватним нотаріусомЛевицькою Е.А., на нежитлову будівлю магазину з підвалом (літ. А-1, пд.), загальною площею 1240,6 кв.м., яка знаходиться за адресою м. Черкаси, вул.. Академіка Корольова, 12. Скасувати запис № 15361798 від 12.07.2016 року про право власності у державному реєстрі речових прав на нежитлову будівлю магазину з підвалом (літ. А-1, пд..), загальною площею 1240,6 кв.м., яка знаходиться за адресою м. Черкаси, вул.. Академіка Корольова, 12 за ОСОБА_1.

Представник позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив суд їх задовольнити.

Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав просив суд в позові відмовити.

Представник ДП «СЕТАМ» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_7 в судовому засіданні просила суд в позові відмовити.

Представник ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог.

Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, скерувала до суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутність, проти позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у сукупності з іншими матеріалами справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв’язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК).

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до вимог ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

В судовому засіданні встановлено, що 27 листопада 2013 року Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення по справі № 925/1564/13 за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Черкаси до ТОВ «Метро-Інформ», ПП «Бізнес-Сервіс-2000» про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 7210К6 від 03.02.2010 року та № 7211К5 від 11.04.2011 року в сумі 5524447,40 грн., яке набрало законної сили 17.02.2014 року.

17 лютого 2014 року було видано наказ про примусове виконання вказаного рішення суду.

На виконання зазначеного наказу 24 лютого 2014 року, відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 42258822 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1564/13 від 17.02.2014 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Виконавче провадження відкрито 24.02.2014.

Враховуючи той факт, що наказом Господарського суду Черкаської області звернуто стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки (як вказано у рішенні та наказі господарського суду), отже при примусовому виконанні наказу державний виконавець зобов’язаний був перш за все керуватися статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-ХІУ), якою врегульовується порядок звернення стягнення на заставлене майно та в частині 8 цієї статті вказано, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 6 статтею 38 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодержателем і іпотекодавцем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності.

У відповідності ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 року у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета іпотеки; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення прилюдних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Частина 2 статті 43 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, окрім іншого - початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до пп. 4.3.6 п. 4.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 412/5 (в редакції чинній на момент проведення торгів) якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

У постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 року справі № 6-969цс16 викладено у позицію стосовно визначення ціни в рішенні суду, а саме у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України «Про іпотеку» й у ній потрібно зазначити, зокрема, початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Таким чином, відповідно до вказаної норми Закону початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а оцінка вартості майна повинна проводитись лише у разі відсутності такої у рішенні суду та недосягненні згоди між іпотекодавцем та іпотекодержателем.

Приймаючи рішення 27.11.2013 року у справі № 925/1564/13 Господарський суд Черкаської області дотримався вимоги статті 39 Закону України «Про іпотеку» та у рішенні суду зазначив всі дані, що вказані у цій статті, в тому числі й початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, а саме - 5917000 грн.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про іпотеку» вказано, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV), з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови, господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Таким чином, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській з дотриманням вимоги частини 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV), не проводив оцінку майна у виконавчому провадження та застосував положення Закону України «Про іпотеку» щодо продажу майна за встановленою судом ціною. У разі проведення такої оцінки та застосування такого звіту про оцінку в процесі реалізації предмета іпотеки державний виконавець фактично відступив би від змісту рішення господарського суду щодо початкової ціни предмета іпотеки, що було б грубим порушенням вимог чинного законодавства України. Державний виконавець чітко притримався вимог законодавства стосовно передачі на електронні торги предмета іпотеки за ціною, визначеною в рішенні суду

16.09.2015 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області направлено заявку на реалізацію майна.

Інформацію про лот опубліковано 09.10.2015 року. Електронні торги не відбулись у зв’язку з відсутністю допущених учасників торгів. За результатами складено протокол № 127571 від 09.11.2015 року. Даний протокол надійшов до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 26.11.2015 року.

01.12.2015 року до стягувача - ПАТ «Державний Експортно - ОСОБА_8» направлено лист з пропозицією придбати предмет іпотеки за початковою ціною. 07.12.2015 року надійшла відповідь на лист, відповідно до якої, стягувач просив призначити проведення других торгів.

Згідно пунктів 1,2 розділу VIII Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, у разі якщо електронні торги не відбулися, реалізоване майно, яке виставлялося на електронні торги, підлягає уцінці.

Згідно ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», якщо іпотеко держатель не скористався правом, передбаченим частиною першої цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.

09.12.2015 року державним виконавцем складено акт уцінки майна та цього ж дня направлено даний акт для продовження проведення електронних торгів.

ДП «СЕТАМ» відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02.10.2015 № 1885/5 «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5, з 25 жовтня 2015 року є організатором електронних торгів та уповноважене на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Тимчасовим порядком.

Згідно частини третьої статті 43 Закону України «Про іпотеку», організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Державним підприємством «СЕТАМ» 20 січня 2016 року розміщено публікації про проведення електронних торгів з продажу предмету іпотеки по лоту № 120740 у двох засобах масової інформації, а саме: газета «Вечірні Черкаси» № 3 від 20 січня 2016 року, газета «Черкаський край» № 5 (20042) від 20 січня 2016 року.

З листа № 128/07-18-16 від 13.01.2016 року вбачається, що на виконання частини 5 статті 43 Закону України «Про іпотеку», державним підприємством «СЕТАМ» письмово повідомило про реєстраційний номер лота, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення електронних торгів, початкову ціну лоту ТОВ «Метро-Інформ», відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області та ПАТ»Державний експортно-імпортний банк України.

Твердження позивача про неотримання інформаційного повідомлення організатора про проведення електронних торгів, суд не бере до уваги виходячи з наступних підстав.

Інформаційне повідомлення — це інформація про електронні торги, що розміщується на Веб-сайті Системою. Будь-який користувач мережі Інтернет має доступ до даної інформації та спеціального повідомлення про таку інформацію сторін виконавчого провадження необхідності немає.

Що стосується вимог до письмового повідомлення про проведення електронних торгів, то інформації, яку зазначив позивач у своїй позовній заяві, положеннями Закону України «Про іпотеку» не передбачено.

Постановою Верховного суду України від 22.02.2017 у справі № 734/580/15ц, встановлена наступна правова позиція: Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим законом.

Сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання торгів недійсними.

10.02.2016 року Державним Підприємством «СЕТАМ» з 09:00 год. до 18.00 год. були проведені повторні електронні торги з реалізації арештованого у виконавчому провадженні № 42258822 нерухомого майна боржника ОСОБА_9 з обмеженою відповідальністю «Метро-Інформ», а саме: нежитлова будівля магазину з підвалом (літ. А-1. пд.), яка знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 12, загальною площею -1240,6 кв. м., які розміщені в Системі реалізації арештованого майна на веб-сайті: https://setam.net.ua/auction/125315.

Результати електронних торгів були оформлені протоколом проведення електронних торгів № 143272 від 10.02.2016 року. За результатами сплати повної суми за продане майно державним виконавцем видано акт про проведені торги, яким переможцем торгів визнано ОСОБА_5.

12 липня 2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_3, на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки від 12.07.2016 року затвердженого в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_6, ОСОБА_1 було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 4830 та в той же день зареєстровано право власності на спірне майно.

Відповідно до інформаційної довідки № 87608205 від 20.05.2017 року право власності на нежитлову будівлю магазину з підвалом (літ. А-1, пд.), яка знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 12, загальною площею – 1240,6 кв.м. належить ОСОБА_2 на підставі іпотечного договору від 15.08.2016 року виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3

Позивачем жодними належними та допустимими доказами не доведено, що обставини вказані у позові щодо ціни майна, вплинули на результати електронних торгів. Позов ґрунтується на припущеннях можливого збільшення учасників торгів за вказаних обставин. Однак, слід взяти до уваги наступний факт: реалізації на торгах підлягали нежитлові будівлі магазину з підвалом (літ. А-1, пд.), що знаходяться за адресою м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 12 за стартовою ціною 4437750,00 грн. Участь у торгах може прийняти будь-хто, наявність в торгах лише одного учасника може бути пояснена важкою фінансовою ситуацією, що на той момент склалась в Україні та відсутністю вільних коштів у населення та бізнесу. Відсутність інформації по даному лоту, такої як колір стін та інше, в жодному разі не вплине на реєстрацію учасників та висунення ними пропозицій.

Верховним Судом України сформульована стала правова позиція у спорах щодо визнання недійсними прилюдних торгів, суть якої полягає у тому, що прилюдні торги з реалізації арештованого майна за своєю правовою природою є правочином, наслідком якого є перехід права власності на арештоване майно від однієї особи (боржника у виконавчому провадженні) до іншої особи (переможця торгів). Виконання (реалізація) цього правочину врегульована спеціальними нормативними актами, якими визначений правила та порядок організації і проведення прилюдних торгів. Отже, прилюдні торги як правочин можуть бути визнані недійсними, якщо судом будуть встановлені суттєві порушення правил та порядку проведення торгів, які істотно вплинули на його результати, що відповідно порушило законні права та інтереси осіб – учасників цих правовідносин. ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкція з проведення виконавчих дій не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів. Порушення, допущені державним виконавцем під час здійснення своїх повноважень, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна, тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. (див. Постанова №6-76цс13 від 18 вересня 2013 року, № 6-3174цс15 від 06 липня 2016 року).

Щодо підстав визнання прилюдних торгів недійсними, то відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі №6-116 цс12, оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України 22 лютого 2017 року у справі 6-2677цс16, яка в силу вимог ч. 2 ст. 360-7 ЦПК України повинна враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається із частини 3 вказаної вище статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

За умовами ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 2, 3 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Відповідачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

У законі для окремих видів вимог може встановлюватися спеціальна позовна давність.

До вимог про оскарження прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна застосовується спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Отже, у справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України «Про іпотеку».

Судом встановлено, що прилюдні торги з реалізації спірного нерухомого майна проведені 10 лютого 2016 року, проте вже 18 лютого 2016 року ухвалою господарського суду Черкаської області прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Метро-Інформ» до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Державного підприємства СЕТАМ» про визнання недійсними прилюдних торгів та скасування їх результатів.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.04.2016 року у справі № 925/142/16, що залишено без змін Київським апеляційним господарським судом, ТОВ «Метро-Інформ» відмовлено у задоволенні позову.

17.08.2016 року постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Черкаської області та постанова Київського апеляційного суду господарського суду у справі № 925/142/16 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції.

До Соснівського районного суду м. Черкаси даний позов подано 30.09.2016 року., в звязку з чим, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у позовних вимогах.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 1, 3, 10, 11, 15, 60, 61, 88, 212, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 3, 15, 16, 203, 215, 656 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

В позові ТОВ «Метро-Інформ» до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1, треті особи: ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ОСОБА_2, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування запису про реєстрацію права власності на майно – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий: