Ухвала суду № 70480063, 23.11.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

23 листопад 2017 року м.Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог- Донецька обласна військо-цивільна адміністрація, адміністрація Куйбишевського району м.Донецьк, Донецька обласна рада, Куйбишевська районна у місті Донецька рада про відшкодування шкоди та стягнення грошової компенсації завданої внаслідок пошкодження нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду із позовом до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог- Донецька обласна військо-цивільна адміністрація. адміністрація Куйбишевського району м.Донецьк, Донецька обласна рада, Куйбишевська районна у місті Донецька рада про стягнення грошової компенсації та відшкодування майнової і моральної шкоди завданої внаслідок пошкодження належного йому на праві приватної власності житлового будинку по вул.Смольна,20 в м.Донецьк.

Положеннями ч. 2 ст. 109 ЦПК визначено правило загальної територіальної підсудності, згідно якого позови до юридичних осіб пред"являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з ст. 110 ЦПК підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу (ч.14 ст.110 ЦПК України).

В силу вимог ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

У пунктах 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01 березня 2013 року роз'яснено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до роз’яснень викладених у п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» за №5 від 07.02.2014 року, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно, вимог іпотекодержателя.

Із змісту позову вбачається, що позивач ставить питання про відшкодування шкоди завданої пошкодження належного йому на праві приватної власності житлового будинку по вул.Смольна,20 в м.Донецьк.

Право власності позивача на дане нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18 липня 2013 року, зареєстрованим в реєстрі за №2-706.

Таким чином, даний спір виник з приводу нерухомого майна, а саме відшкодування шкоди завданої його пошкодження, а тому повинен розглядатися за правилами виключної підсудності, за місцезнаходження нерухомого майна.

З матеріалів справи встановлено, що місцезнаходження житлового будинку є м.Донецьк, Куйбишевський район. Відтак даний спір підсудний Куйбишевському районному суду міста Донецька.

Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02 вересня 2014 № 2710/38-14 «Про визнання територіальної підсудності справ», у зв’язку із проведенням антитерористичної операції, визначено територіальну підсудність цивільних справ підсудних місцевим судам Донецької і Луганської областей, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції і в яких неможливо здійснювати правосуддя. Зокрема, змінено територіальну підсудність справ Куйбишевського районного суду міста Донецька на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Відповідно до вимог п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому суду.

Згідно з вимогами ст.115 ЦПК України якщо суддя вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 слід повернути позивачу для подання до належного суду за місцезнаходження майна, з врахуванням зміни територіальної підсудності, до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

На підставі наведеного і, керуючись ст. 115, ч.1 ст. 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Донецька обласна військо-цивільна адміністрація, адміністрація Куйбишевського району м.Донецьк, Донецька обласна рада, Куйбишевська районна у місті Донецька рада про відшкодування шкоди та стягнення грошової компенсації завданої внаслідок пошкодження нерухомого майна повернути позивачу для подання до належного суду за місцезнаходження майна, з врахуванням зміни територіальної підсудності, до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.