Ухвала суду № 70477301, 16.11.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8344/17

Номер справи місцевого суду: 509/5310/14-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Драгомерецького М.М., Дрішлюка А.І.,

за участю секретаря – Фабіжевської Т.С.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 вересня 2017 року про виправлення описки у рішенні суду від 22 серпня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки майна, що є у спільній частковій власності, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа - Овідіопольська селищна рада Овідіопольського району Одеської області про виділ в натурі частки майна, припинення права спільної часткової власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою,

встановила:

27.09.2017 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаною заявою, в якій зазначила, що в 4 абз. резолютивної частини рішення суд помилково зазначив сарай - літ. « Г», оскільки в технічному паспорті вказано рік будівництва сараю під літерою «Г», 2013 рік.

Крім того, 12.02.2015 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області була призначена будівельна-технічна експертиза, витрати за проведення якої покладено на ОСОБА_4, суму в кількості сплатила ОСОБА_3 Тому з ОСОБА_4 підлягають стягненню витрати за проведення експертизи на користь ОСОБА_3 в розмірі 3960 грн.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 вересня 2017 року заява ОСОБА_3 - задоволена.

Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової ухвали, якою в задоволенні заяви ОСОБА_3 про виправлення описок та помилок відмовити, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Колегією суддів встановлено, що 13.01.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі зустрічною позовною заявою про виділ в натурі частини домоволодіння, припинення спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою. У технічному паспорті замовником технічної інвентаризації вказано ОСОБА_2

Ухвалою Овідопольського районного суду Одеської області від 1202.2015 року призначено у справі судову будівельну-технічку експертизу. Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 (а.с.56).

07 квітня 2015 року судом першої інстанції було отримано повідомлення №781/24 з ОНДІСЕ про неможливість виконання експертизи у зв’язку з відсутністю додаткових матеріалів для проведення експертизи та справу було повернуто без надання висновку експерта.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.04.2015 року відновлено провадження у справі (а.с.67).

Надалі призначення судової будівельно-технічної експертизи проводилось неодноразово. Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.07.2015 року (а.с.99), ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.10.2015 року (а.с.107), ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 23.06.2016 року (а.с.140). В усіх випадках витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи покладались на ОСОБА_2

Актом №3116/17-2464/17-2465/24 від 30.06.2017 року встановлено вартість експертизи у грошовому еквіваленті, що складає 7927,20 грн (а.с.146).

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.08.2017 року позов ОСОБА_3 задоволено. У частині стягнення судового збору питання вирішено наступним чином: стягнено з ОСОБА_3 2265,40 грн та з ОСОБА_2 1161,33 грн.

Квитанцією №76 від 29.12.2016 року підтверджується сплата грошової суми у розмірі 3960 грн від ОСОБА_3, призначення платежу 101;1388118726;РАХ№3116 ВІД 08 ЛИП НА 2016 ЗА ОСОБА_5 Е КОД 25010100/272 ДУ. ОСОБА_3. ОВІДІОПОЛЬ ГАГАРІНА 10/2 (а.с.196).

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-яка інформація щодо проведення вказаної експертизи.

Відповідно до статті 219 ЦПК України, с уд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Заява про виправлення описок чи арифметичних помилок у судовому рішенні розглядається протягом десяти днів з дня її надходження. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Надані до суду апеляційної інстанції матеріали цивільної справи не містять жодного доказу належного сповіщення сторін у судове засідання, яке проводилось 28.09.2017 року.

У матеріалах справи наявна довідка секретаря судового засідання від 28.09.2017 року про те, що фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Камертон» не здійснювалось.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року №14 вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.

Судова колегія зазначає, що включення в резолютивну частину рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.08.2017 року пункту: «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат за проведення будівельно-технічної експертизи в розмірі 3960 гривень» є нічим іншим, як порушенням ст.ст. 219, 220 ЦПК України, а саме суд першої інстанції змінив зміст судового рішення.

Більш того, колегія суддів наголошує на тому, що питання щодо невирішених судових витрат вирішується в порядку ст. 220 ЦПК України, шляхом ухвалення додаткового рішення.

Крім того, судом першої інстанції не було з’ясовано питання чи дійсно заява про виправлення описки в частині виключення сараю під літ. Г, побудованого у 2013 році, є опискою/помилкою, так як серед вимог зустрічного позову ОСОБА_2 є вимога щодо вказаного спірного сараю.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що винесена ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 серпня 2017 року не може вважатися законною та обґрунтованою, так як суд порушив порядок встановлений для вирішення питання про виправлення описки, а тому ця ухвала підлягає скасуванню з направленням матеріалів до того ж суду на новий розгляд цього питання.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 312, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 вересня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді М.М. Драгомерецький

ОСОБА_6