Ухвала суду № 70476958, 14.11.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4069/17

Номер справи місцевого суду: 521/18511/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - судді Сєвєрової Є.С., суддів Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.

за участюсекретаря судового засідання ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2017 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року представник ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на те, що 18 грудня 2013 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» в якості лізингодавця та ОСОБА_3 в якості лізингоодержувача було укладено договір фінансового лізингу №00009270, відповідно до умов якого, ТОВ «Порше Лізинг Україна» зобов’язався надати у користування ОСОБА_3 об’єкт лізингу, а саме: транспортний засіб марки VW Golf VII 2.0 TDI 2013 року виробництва, шасі №WVWZZZAUZEW113165, двигун №CRV011185, а остання зобов’язалась прийняти об’єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід’ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 25500,00 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 8500,00 доларів США, строком на 60 місяців.

В забезпечення виконання грошових зобов’язань ОСОБА_3 за договором фінансового лізингу №00009270 від 18 грудня 2013року, ОСОБА_4 на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання відповідати як солідарний боржник по зобов’язанням ОСОБА_3, що виникають з умов договору фінансового лізингу №00009270 від 18 грудня 2013року.

Згідно додаткової угоди №1/1 від 27 квітня 2015року до договору фінансового лізингу №00009270 від 18 грудня 2013року сторонами змінено строк лізингу на 84 місяці.

Оскільки відповідачі ухиляються від виконання своїх зобов’язань за договором фінансового лізингу, позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 437 260, 66грн., та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6 558, 91грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2017 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Порше Лізинг Україна» 22 березня 2017 року подав апеляційну скаргу на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21.02.2017 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Зокрема, представник ТОВ «Порше Лізинг Україна» посилається на те, що правове регулювання договору про фінансовий лізинг здійснюється ЦК України в частині, що не суперечить ЗУ «Про фінансовий лізинг», та з урахуванням особливостей встановлених даним спеціальним нормативно-правовим актом, окрім цього, договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню та є дійсним, оскільки сторони домовились щодо усіх його істотних умов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на них, законність i обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Оцінюючи доводи апеляційних скарг, з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_3 був укладений у простій письмовій формі договір лізингу.

На забезпечення виконання грошових зобов’язань ОСОБА_3 за договором фінансового лізингу №00009270 від 18 грудня 2013року, ОСОБА_4 на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання відповідати як солідарний боржник по зобов’язанням ОСОБА_3, що виникають з умов договору фінансового лізингу №00009270 від 18 грудня 2013року (а.с.11-27).

Згідно додаткової угоди №1/1 від 27 квітня 2015року до договору фінансового лізингу №00009270 від 18 грудня 2013року сторонами змінено строк лізингу на 84 місяці (а.с.29-35).

Судом встановлено, що ТОВ «Порше Лізинг Україна» виконав умови договору, надавши відповідачці ОСОБА_3 об'єкт лізингу в користування, що підтверджується актом прийому - передачі від 18.12.2013 року, відповідно до якого, ТОВ «Порше Лізинг Україна» передало ОСОБА_3 об'єкт лізингу автомобіль Golf VII 2.0 TDI (а.с.28).

Через невиконання відповідачами зобов’язань за договором фінансового лізингу №00009270 від 18 грудня 2013року, станом на 07 квітня 2016р. склалася заборгованість, тому 03 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 був вчинений виконавчий напис № 1789 про повернення майна: автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель Golf, тип транспортного засобу - легковий, номер шасі (кузова, рами) - WVWZZZAUZEW113165, рік випуску 2013, реєстраційний номер-АА0961ОН, колір-білий (а.с. 44).

16 серпня 2016 року постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служба м. Київ ГТУЮ у м. Києві про відкриття виконавчого провадження №51957757, було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса № 1789 (а.с 45-46).

25 серпня 2016 року постановою державного виконавця було оголошено розшук майна боржника (а.с. 47-48).

Оскільки договір не виконується, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір є нікчемним, тому не породжує правових наслідків.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Так, відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж та положеннями Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до ч.2 статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, згідно ст. 628 ЦК України.

Згідно зі ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Таким чином, укладений сторонами у простій письмовій формі договір фінансового лізингу, за яким товариство просить стягнути заборгованість, в силу положень ст. 220 ЦК України є нікчемним, оскільки сторонами при його укладенні не дотримано форми договору.

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 р. у справі №6-2766цс15, а також 18.01.2017 року у справі № 363/3673/14-ц в порядку ст. 360-7 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вірного висновку про нікчемність договору лізингу, оскільки сторонами при його укладенні не дотримано форму договору, а отже позовні вимоги ТОВ «Проше Лізинг Україна», як такі, що заявлені на підставі нікчемного правочину, задоволенню не підлягають.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, колегія суддів відхиляє скаргу та залишає рішення суду першої інстанції на підставі ст. 308 ЦПК України без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області Є.С. Сєвєрова

ОСОБА_6

ОСОБА_7