Постанова № 70475987, 02.11.2017, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3791/16-а

Провадження № 2-а/456/53/2017

ПОСТАНОВА

іменем України

02 листопада 2017 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого-судді Гулкевича О. В.

при секретарі Кулешник С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Стрийського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання дій відповідача щодо припинення виплати їй пенсії як матері інваліда з дитинства протиправними та зобов’язання відповідача з 01.06.2015 року поновити виплату пенсії в повному обсязі з подальшою помісячною виплатою.

В обґрунтування позову покликалась на те, що з 11.10.2014р. перебуває на обліку в Стрийському ОУ ПФУ Львівської області як отримувач пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як мати інваліда з дитинства. Також вона є державним службовцем та працює на посаді головного спеціаліста загального відділу по роботі із зверненнями громадян та з питань діловодства виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області.

У зв'язку із набранням чинності з 1 квітня 2015 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213 - VIII та змінами від 24 грудня 2015 року №911 - VIII пенсія їй не виплачується.

21.11.2016 року вона звернулася із заявою до Стрийського ОУ ПФУ України Львівської області за роз'ясненням про причину припинення виплати пенсії. Листом №К - 77/11 - 22 від 25.11.2016р. Стрийське ОУ ПФУ Львівської області повідомило, що причиною припинення виплати пенсії являється положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213 - VIII та змінами від 24 грудня 2015 року №911 - VIII, відповідно до якого: - у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особи, які посадах, які дають право на призначення пенсії/ щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про Державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", "Про прокуратуру" пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не виплачуються. У зв'язку з чим з квітня 2015р. вона не отримує пенсійних виплат.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015р. №911 — VIII продовжено обмеження виплати пенсії. Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року внесено зміни до ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 р. особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів'', призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Про таке порушення її прав позивачка дізналась 25.11.2016 року з вищевказаного листа. Іншої змоги дізнатися про припинення виплати їй пенсії вважає, що у неї не було.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, від начальника Стрийського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Львівської області надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

З урахуванням положень ст.122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності позивача та відповідача в порядку письмового провадження .

Відповідно до поданого письмового заперечення представник відповідача позовні вимоги заперечив, вказавши, що дії відповідача відповідали вимогам чинного закону та з 01.01.2017р. враховуючи зміни в законодавстві виплата пенсії ОСОБА_1 поновлена.

Згідно ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є державним службовцем та працює на посаді головного спеціаліста загального відділу по роботі із зверненнями громадян та з питань діловодства виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області.

З матеріалів справи вбачається, що з 11.10.2014р. позивач перебуває на обліку в Стрийському ОУ ПФУ Львівської області як отримувач пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як мати інваліда з дитинства, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

01.04.2015 року відповідачем виплату пенсії позивачу припинено.

Позивач 21.11.2016р. звернулася до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії з 01.06.2015р. Однак, 25.11.2016р. листом їй повідомлено про те, що оскільки вона працює в державній установі й не відноситься до категорії осіб, на яких поширюється порядок виплати пенсій, передбачений чинним законодавством України, тому з 01.04.2015 р. виплату пенсії припинено.

Відповідно до ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, який становить шість місяців. Цей строк обчислюється, якщо не встановлено інше, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду 06.12.2017р., в якому просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати поновити їй виплату пенсії з 01.06.2015 року.

Про порушення свого права позивачка знала з моменту припинення їй виплати такої пенсії. Суд критично ставиться до доводів позивачки, що про порушення свого права на виплату пенсії їй стало відомо лише 25.11.2016р. з листа відповідача, оскільки фактичне припинення виплати пенсії сталося 01 квітня 2015р., а тому саме з цієї дати позивач дізналася про порушення своїх прав.

Згідно з ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії» рішення від 22.10.1996р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980р.).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При вирішенні спірних правовідносин судом також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року, в якому суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Враховуючи дату звернення позивачки до суду з адміністративним позовом, а саме 06 грудня 2016 року (згідно відбитку штемпеля на конверті), суд вважає, що позовні вимоги в частині періоду з 01.06.2015 року по 05.06.2016 року належить залишити без розгляду.

Щодо позовних вимог за період з 06.06.2016 року, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015(далі - Закон №213-VIII), у абз.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 викладений в наступній редакції: "Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів" пенсії, призначені відповідно до цього закону не виплачуються".

Аналогічні зміни внесені до ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Згідно з п.1 Прикінцевих положень Закону №213-VIII цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2015 р.

Виходячи з наведених законодавчих норм, враховуючи, що позивачка працює на посаді, на яку розповсюджується дія Закону України «Про державну службу», суд вважає, що відповідно до Закону № 213-VIII та Закону № 911-VIII в період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2016 року виплата пенсії позивачці не здійснюється, тому відповідач, припинивши з 01.04.2015 виплату пенсії позивачці діяв відповідно до вимог діючого законодавства. Крім того, оскільки вказані положення законодавства не містять диференціації за підставами нарахування пенсії, дії відповідача по припиненню виплати пенсії за віком не суперечать вимогам чинного законодавства.

За таких обставин в задоволені позову ОСОБА_1 щодо поновлення виплати пенсії, як отримувачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку матері інваліда з дитинства за період з 06 червня 2016 року слід відмовити.

Керуючись ст. ст.158, 160 - 163, 167, 170 КАС України,

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Стрийського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо поновлення виплати пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, як матері інваліда з дитинства за період з 01 червня 2015 року по 05 червня 2016 року залишити без розгляду.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Стрийського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо поновлення виплати пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, як матері інваліда з дитинства за період з 06 червня 2016 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Стрйиський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання її копії.