Ухвала суду № 70475877, 19.09.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/5774/17

пр № 2-з/464/65/17

У Х В А Л А

19 вересня 2017 року м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Рудакова І.П.

при секретарі судового засідання Гевко О.-В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №464/5774/17, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору позики грошових коштів укладеним 09 серпня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, під впливом насильства недійсним.

Разом із вищевказаною позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення вказаного позову, шляхом зупинення дії договору позики грошових коштів на суму 377754,57 грн., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під впливом насильства, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №1286 до вступу в законну силу рішення суду у справі про визнання договору недійсним. В обґрунтування заяви покликається на те, що такий вид забезпечення позову необхідний з метою зупинення стягнень, які передбачені спірним договором, за період перебування даної справи у суді. Просить заяву задовольнити у повному обсязі.

Фіксування судового засідання технічними засобами не відбувалось відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України, що роз’яснено у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2012 року №9 (із змінами і доповненнями).

До видів забезпечення позову, передбачених ст.152 ЦПК України, віднесено зокрема у разі необхідності інші види забезпечення позову. Такі види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2012 року №9 (із змінами і доповненнями) розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача; а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз’яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує спір щодо недійсності договору позики грошових коштів від 09 серпня 2017 року.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач просить суд зупинити дії спірного договору. Попри те, обраний спосіб забезпечення позову, заявлений позивачем, не є співмірним заявленим позовним вимогам та у такому виді відсутня мета забезпечення позову, а саме: забезпечення виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить переконання про відсутність доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову та не вказано переконливих підстав про те, що невжиття такого виду заходу забезпечення позову, як зупинення дії спірного договору, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Разом із тим, вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позивачем вимогами немайнового характеру у відповідності до ст.152 ЦПК України.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд приходить переконання, що відсутні підстави у відповідності до ст.ст.151, 152 ЦПК України застосування таких видів забезпечення позову та що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі наведеного, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2012 року №9 та керуючись ст.ст.151-153, 208, 210 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №464/5774/17– відмовити.

Копію цієї ухвали направити сторонам – для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: