Постанова № 70475754, 24.11.2017, Рубіжанський міський суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2017 року Провадження №2-а/425/182/17

Справа №425/2940/17

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого судді – Москаленко В.В.

за участю секретаря – Окрошко О.О.

розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,-

встановив :

10 листопада 2017 року позивач звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати йому пенсії з 01 березня 2016 року;

- зобов'язати Рубіжанське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області поновити йому нарахування та виплату пенсії за віком з 01 березня 2016 року;

- звернути постанову до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що він має статус внутрішньо переміщеної особи, перебуває на обліку у відповідача, але з березня 2016 року пенсію не отримує. Ніяких рішень з приводу припинення виплати пенсії він не отримував. Позивач вважає дії відповідача щодо невиплати йому пенсії протиправними, оскільки відповідач, не виплачуючи пенсію, порушує його конституційні права, отже він звернувся з цим позовом до суду.

В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позові просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заперечення, просила розглядати справу за відсутності представника відповідача.

В запереченнях проти адміністративного позову представник відповідача зазначила, що Рубіжанське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області не визнає позовних вимог ОСОБА_1 та заперечує проти них, зокрема, зазначає, що відповідно довідки від 30.01.2015 № 917004366, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області, позивач має статус внутрішньо переміщеної особи. На підставі особистої заяви позивача від 15.12.2014 та за даними електронної пенсійної справи, позивач взятий відповідачем на облік з 01.08.2014. Розпорядженням відповідача від 15.12.2014 № 2504, позивач отримує пенсію за віком з 01.08.2014 довічно. З 01.03.2016 позивачу припинена виплата пенсії відповідно до електронного листа головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 25.02.2016 № 1566/02-02 «ТЕРМІНОВО!», яким повідомлялось про необхідність до з’ясування призупинити виплати внутрішньо переміщеним особам з 01.03.2016, включеним до списків осіб, інформація щодо яких потребує перевірки обґрунтованості продовження виплати пенсії на підконтрольній території, отриманих від Служби Безпеки України, в якому серед інших осіб значиться особистий рахунок ОСОБА_1 № 158019. 22.06.2016 позивач звернувся до відповідача з заявами про поновлення виплати пенсії з 01.03.2016 та перерахунок належних йому сум пенсій на поточний рахунок відкритий у ТВБВ № 10012/025 філії – Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк». До заяви позивач надав копії паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30 січня 2015 року. 02.09.2016 відповідачем отримано лист від управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області від 02.09.2016 № 05/3625, яким повідомлено, що обстежити та надати акт матеріально-побутових умов сім’ї позивача неможливо у зв’язку з там, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа з 26.08.2016. Позивач не оскаржував рішення управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30.01.2015 № 917004366, що дає право на отримання соціальних виплат. Окремого рішення про призупинення виплати пенсії позивачу відповідач не приймав. Крім того, згідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач звернувся до суду з позовною заявою 10.11.2017, а позовні вимоги заявлені ним за період з 01.03.2016 року, отже позивач протягом цього часу був обізнаний про порушення свого права оскільки, як зазначено у позовній заяві, пенсія є єдиним джерелом доходу. Доказів того, що позивачем був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин не надано. Окрім того, відповідач заперечує проти заявленої позивачем вимоги допустити негайне виконання постанови в межах суми стягнення за один місяць відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, у зв’язку з тим, що негайно виконуються постанови про стягнення коли сума коштів, що підлягає стягненню, визначена заздалегідь.

Відповідно до ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у даній справі, скористалися правом заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає адміністративну справу за наявними у справі матеріалами .

Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в адміністративній справі, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що за інформацією пенсійної справи ОСОБА_1, 08.01.1992 йому було призначено довічно пенсію за віком та за розпорядженням № 2504 від 15.12.2014 його було взято на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Рубіжному з підстав «облік справи, призначеної в минулих роках» згідно його заяви від 15.12.2014 (а.с. 25).

Згідно копії паспорту позивача, його зареєстрованим місцем проживання є: Луганська область, місто Стаханов, вулиця Чернишевського, будинок 18 (а.с. 7).

Згідно копії довідки від 30.01.2015 № 917004366 позивач взятий на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в Управлінні праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області. Тимчасова адреса місця проживання позивача: АДРЕСА_1. Ця довідка була видана позивачу 30.01.2015, дата закінчення дії довідки не вказана (а.с. 9, 34, 41).

15.12.2014 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м. Рубіжному з заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просить взяти його на облік, вид пенсії – за віком (а.с. 27).

Згідно копії розпорядження № 2504 від 15.12.2014 УПФУ в м. Рубіжному, з 01.08.2014 ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії за віком, призначеної в минулих роках, в зв’язку з обліком справи, та взято позивача на облік в управлінні (а.с. 25).

З копії електронного листа головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 25.01.2016 № 1566/02-02 «ТЕРМІНОВО!» вбачається, що відповідача повідомлено про необхідність призупинення з 01 березня 2016 року виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, включеним до списків осіб, інформація щодо яких потребує перевірки обґрунтованості продовження виплати пенсії на підконтрольній території, отриманих від Служби Безпеки України (а.с. 23).

Як зазначено в позовній заяві, позивачу з 01.03.2016 УПФУ в м. Рубіжному Луганської області було призупинено виплату пенсії як внутрішньо переміщеній особі, що визнано представником відповідача у письмових запереченнях (а.с. 2, 14-17).

22.06.2016 позивач особисто звернувся до відповідача із заявою про поновлення йому виплати пенсії через відділення АТ «Ощадний банк України» з 01 березня 2016 року, виплата якої була призупинена. Ця заява була отримана відповідачем 22.06.2016, що підтверджується відповідними відмітками на заяві. З банку також до пенсійної справи було надано заяву про наявність у ОСОБА_1 відкритого рахунку для зарахування йому пенсії (а.с. 38, 42).

З копії листа управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області № 05/3625 від 02.09.2016 вбачається, що обстежити на надати акт матеріально-побутових умов ОСОБА_1 неможливо у зв’язку з тим, що він не перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа з 26.08.2016 (а.с. 37).

Доказів про повідомлення позивача про підстави припинення йому виплати пенсії чи відмову в поновленні виплати пенсії за заявою позивача від 22.06.2016 відповідачем до справи не надано.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Судом встановлено, що позивачем до УПФУ було надано довідку від 30.01.2015 № 917004366, згідно якої позивач взятий на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в Управлінні праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області, тимчасова адреса місця проживання позивача: Луганська область, місто Рубіжне, вул. Мендєлєєва, 33-б/41, строк дії довідки не вказаний (а.с. 9, 34, 41).

За інформацією Управління праці та соціального захисту населення від 02.09.2016 ОСОБА_1 не значиться, як внутрішньо переміщена особа з 26.08.2016, що згідно ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» не є доказом скасування довідки про взяття на облік позивача як внутрішньо переміщеної особи (а.с. 60-61).

Отже, позивач з 30.01.2015 набув статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою № 917004366, доказів скасування цієї довідки відповідачем до справи не надано.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення, здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У статті 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, в статті 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» чітко встановлено, що виплата пенсії припиняється тільки за рішеннями двох суб’єктів територіального органу ПФУ або суду та лише з підстав, визначених у цій статті.

Таким чином, суд вважає, що на час припинення відповідачем виплати пенсії позивачу – 01.03.2016 були відсутні, встановлені ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» підстави для такого припинення.

Отже, суд дійшов висновку, що на час припинення пенсії позивачу 01.03.2016 не існувало підстав, передбачених чинним законодавством для такого припинення, тому дії відповідача щодо невиплати пенсії позивачу є протиправними, доказів щодо правомірності своїх дій стосовно невиплати пенсії позивачу з 01.03.2016 представником відповідача до справи не надано.

В зв’язку з чим суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу належної йому пенсії з 01.03.2016 за відсутності відповідного рішення територіального органу Пенсійного фонду про припинення виплати пенсії - є протиправною, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону України поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з’ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому зокрема статтею 46 цього Закону.

Відповідно ч. 2 ст. 46 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Оскільки судом встановлено, що невиплата пенсії відповідачем позивачу з 01.03.2016 є протиправною, тому слід задовольнити вимоги позивача про зобов’язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії позивачу з 01.03.2016, із зобов’язанням відповідача виплатити нараховані позивачу суми пенсії за минулий час без обмежень будь-яким строком.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 46 Конституції України встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до суду не пропущений позивачем, оскільки за ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія, яка не отримана з вини органу ПФУ виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком. Також, доказів повідомлення позивача про припинення чи призупинення йому пенсії відповідачем до справи не надано.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити повністю та визнати протиправною бездіяльність Рубіжанського об’єднаного УПФУ Луганської області щодо невиплати пенсії позивачу з 01.03.2016 та зобов’язати Рубіжанське об’єднане УПФУ Луганської області здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року за минулий час.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету, суд вважає необхідним допустити цю постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

В зв’язку з тим, що судом було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, враховуючи задоволення позову та звільнення відповідача від сплати судового збору за ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд покладає судові витрати за рахунок держави.

Суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що роботу Донецького Апеляційного адміністративного суду відновлено у місті Краматорську Донецької області (місцезнаходження суду: 84301, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Марата, 15, будівля Художньої школи).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 71, 94, 99, 100, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати з 01 березня 2016 року пенсії за віком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: Луганська область, місто Стаханов, вулиця Чернишевського, 18; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; іпн НОМЕР_1).

Зобов’язати Рубіжанське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області з 01 березня 2016 року відновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: Луганська область, місто Стаханов, вулиця Чернишевського, 18; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; іпн НОМЕР_1).

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду виконується негайно у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: В.В. Москаленко