Ухвала суду № 70474715, 23.11.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8274/15-ц

У Х В А Л А

23 листопада 2017 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові скаргу ТОВ «Львівгаз збут» на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, суд,

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «Львівгаз збут» звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати дії державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірними; скасувати постанову державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 від 22.09.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № 51947223; зобов’язати державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 відновити виконавче провадження на підставі судового наказу 452/8274/15-ц. В обґрунтування скарги покликається на те, що державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», так як майно на яке згідно закону можливо звернути стягнення у боржника відсутнє. Однак, скаржник вважає, що державний виконавець поверхнево підійшов до виконання своїх обов'язків, не в повній мірі виконав роботу щодо пошуку майна та коштів, належних боржнику, чим не виконав усіх необхідних дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Суд, ухвалив проводити розгляд справи за відсутності представника заявника ТОВ «Львівгаз збут», який у поданій скарзі просив проводити розгляд за його відсутності та за відсутності державного виконавця та заінтересованої особи – ОСОБА_2, які про місце, час та дату розгляду скарги були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, у судове засідання не з’явилися та про причини неявки суд не повідомили.

Вивчивши матеріали скарги, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 383 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що Залізничним районним судом м. Львова 08.12.2015 року видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, 13.01.1971р.н., ОСОБА_4, 27.12.1996р.н., на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» 1627 /тисячу шістсот двадцять сім/ грн. 25 коп. заборгованості /а.с.31/ та відкрито виконавче провадження ВП № 51947223.

Як вбачається з матеріалів скарги 22.09.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №51947223 на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»/а.с.29-30/.

Згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що рішення суду, яке вступило в законну силу є обов’язковим для виконання по всій території України.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 цієї статті визначено, що виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Із змісту положень Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що державний виконавець має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв’язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз’яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб’єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Як ствердив заявник у поданій скарзі, чого не спростував державний виконавець, заперечень суду не подав, вищевказаними правами для виконання рішення, державний виконавець не скористався в повній мірі, що свідчить про те, що проведення виконавчих дій є неповним та поверхневим.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.09.2017 р. не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, а дії державного виконавця є неправомірними, тому скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.129-1 Конституції України, ст. 10, 11, 14, 57,60, 179, 209, 210, 212-215, 218, 293, 383-387 ЦПК України, ст.1, 18, 36, 37, 50 Закону України «Про виконавче провадження», суд

у х в а л и в :

Скаргу ТОВ «Львівгаз збут» на дії державного виконавця на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірними.

Скасувати постанову державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 від 22.09.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № 51947223.

Зобов’язати державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 відновити виконавче провадження на підставі судового наказу 452/8274/15-ц.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в 5- денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський